Рішення № 52753298, 19.10.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

.Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"19" жовтня 2014 року Справа № 927/1087/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Банк Демарк

14000, вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів;

до відповідача: Комунального підприємства Ніжинське

управління водопровідно-каналізаційного господарства

16600, вул. Червонокозача, б.5, м.Ніжин, Чернігівська обл.;

предмет спору: стягнення 186458,07грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №01/20-22 від 25.02.2015) нач.сектору нерухомості;

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №692 від 01.09.2015)- представник;

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Банк Демарк звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до комунального підприємства Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення боргу за кредитним договором № 3-354 від 19.06.2014 року в сумі 287749,43 грн., з них 230000,00 грн. заборгованість за кредитом, 30270,56 грн.- заборгованість за відсотками, 23441,10 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 4037,77 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги невиконання відповідачем зобовязань по кредитного договору №3-354 від 19.06.2014 та посилається на ст. 526, 610, 625, 1054 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.08.2015 порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.09.2014, після чого розгляд справи відкладався до 29.09.215. та оголошувалась перерва до 19.10.2015, відповідно до ст.77 ГПК України.

Суд перейшов до вирішення спору по суті 12.10.2015.

09.10.2015 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій він зазначає, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 55640,56грн. основного боргу та 34359,44грн. відсотків. На підтвердження факту сплати відповідачем заборгованості позивач надає суду меморіальні ордери: №807 від 23.09.2015, №808 від 23.09.2015, №809 від 23.09.2015, №814 від 24.09.2015.

Враховуючи вказане, позивач просить стягнути з відповідача 174359,44грн. основного боргу та 12098,63грн. пені, а всього 186458,07грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи положення ст.22 ГПК України, суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та розглядає спір виходячи з суми позову 186458,07грн.

Відповідач подав суду заяву, в якій зазначає про сплату 55640,56грн. основного боргу та 30270,56грн. відсотків. В поданій заяві відповідач просить припинити провадження в частині стягнення 55640,56грн. основного боргу та 30270,56грн. відсотків, в іншій же частині позовних вимог відповідач не заперечує. Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір пені та розстрочити суму заборгованості до 31.12.2015.

Стосовно клопотання відповідача про припинення провадження в частині стягнення 55640,56грн. основного боргу та 30270,56грн. відсотків суд відмовляє в його задоволенні, оскільки позивачем зменшено розмір позовних вимог на відповідну суму основного боргу та відсотків.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

30.01.2015р. за №66 правлінням Національного банку України прийнято постанову Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Демарк.

30.01.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення Про початок процедури ліквідації Банку Демарк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. Відповідно до вказаного рішення призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Демарк ОСОБА_3 строком на 1 рік з 30.01.2015 року по 29.01.2016 року включно.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19.06.2014 між ПАТ «Банк «Демарк» (Кредитор) та КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (Боржник) укладено кредитний договір №3-354 (далі Договір).

Відповідно до п.3.1-3.2. Договору, Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію максимальним лімітом заборгованості 500000,00грн., строком до 10 червня 2015року, кредит надається для забезпечення поточної діяльності підприємства.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За юридичною природою вказаний договір є договором кредиту, а тому до нього застосовуються норми глави 71 ЦК України.

Відповідно до п.3.3.1. Договору, ОСОБА_4 надається у безготівковій формі на підставі заявок (в довільній формі) Позичальника. До заявки мають надаватись документи (договір, контракт, вантажно-митна декларація, інвойс, рахунки, накладні,акти виконаних робіт,тощо) та їх належним чином завірені копії, що є підставою для здійснення таких платежів. Платежі за кредитом здійснюються в гривні відповідно умов укладених договорів шляхом:

-перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника №26004301610020 в Банку «Демарк» 32009905, МФО 353575 з одночасним утворенням заборгованості за кредитом або його частиною на позичковому рахунку Позичальника;

За юридичною природою вказаний договір є договором кредиту, а тому до нього застосовуються норми глави 71 ЦК України.

Відповідно до п.3.5.1. Договору, Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 27% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за ОСОБА_4, із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування відсотків на основі Банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Відповідно до п.4. Договору, Позичальник зобовязаний сплати Банку наступні платежі за цим договором на рахунок сплати комісії, вказаний в п.3.8. цього Договору:

- комісію за перевірку документів для надання кредиту - 10000,00грн. без ПДВ, разово в день підписання цього Договору;

-комісію за договірне списання коштів в погашення заборгованості по кредиту 0,1% від суми списання, але не менше 2гривень без ПДВ з рахунку зазначеного в п.3.7.4. цього Договору, в день такого списання.

-плата за надання довідок за запитами Позичальника - згідно з тарифами Банку на дату надання довідки день надання довідки.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, Банком надано відповідачу грошові кошти в сумі 300000,00грн.. Вказане підтверджується меморіальним ордерами №1 від 20.06.2014 на суму 250000,00грн., №1 від 02.07.2014 на суму 50000,00грн..

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.3.4.1. Договору, Позичальник зобовязаний погасити ОСОБА_4 у строк до 10 червня 2015року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п.3.8. Договору. Строки, передбачені цим договором є обовязковим для позичальника.

Як зазначає позивач, станом на час звернення з позовною заявою Відповідач частково повернув кредитні кошти в сумі 70000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №9764 від 11.08.2014 на суму 50000,00грн., №9765 від 11.09.2014 на суму 5000,00грн., №497 від 17.10.2014 на суму 15000,00грн..

Заборгованість відповідача станом на час звернення з позовною заявою до суду складала 230000,00грн..

Відповідно до п. 3.5.1. Договору, Позичальник зобовязаний сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору не здійснював своєчасне повернення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами.

Так, позивачем в період з 01.03.2015 по 11.08.2015 нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 30270,56грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати у відповідача повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом.

Як зазначає позивач, відповідач порушив умови Договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів.

Відповідно до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, після порушення провадження у справі відповідач сплатив 55640,56грн. заборгованості по тілу кредиту та 34359,44грн. (з яких 30270,56грн.- відсотків, заявлених позивачем до стягнення в межах даної справи). На підтвердження сплати позивачем надано суду меморіальні ордери №807 від 23.09.2015 на суму 55640,56грн. (основний борг по тілу кредиту), №808 від 23.09.2015 на суму 21550,00грн. (відсотки), №809 від 23.09.2015 на суму 8200,00грн. (відсотки), №814 від 24.09.2015 на суму 4609,44грн. (відсотки).

Таким чином, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач повністю сплатив заборгованість з відсотків по кредиту.

Станом на час вирішення спору, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість відповідача по кредиту, складає 174359,44грн., яку відповідач визнає та не заперечує .

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 174359,44грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 174359,44грн. заборгованості по кредиту визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.4. Договору, у разі порушення строків погашення ОСОБА_4, Банк має право стягнути з Позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за ОСОБА_4 із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості по дату здійснення платежу за ОСОБА_4 у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банк України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до 7.5. Договору, у разі порушення строку сплати відсотків за ОСОБА_4 має право стягнути з Позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати,виникнення простроченої заборгованості і по дату повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 11.06.2015 по 11.08.2015 в сумі 23441,10грн. за несвоєчасну сплату кредиту, та за період з 02.03.2015 по 31.07.2015 в сумі 4037,77грн. за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідач у заяві від 09.10.2015 просить суд зменшити розмір пені.

Позивач проти зменшення розміру пені заперечив.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню. Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд зазначає, що заява відповідача не обґрунтована та не підтверджена будь-якими письмовими доказами, а тому суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню.

В заяві від 09.10.2015 відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду.

Позивачем надано суду письмові пояснення в яких він зазначає, що не заперечує проти розстрочення виконання рішення по даній справі строком до 31.12.2015.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Клопотання про розстрочення виконання рішення обґрунтовано тяжким фінансовим становищем відповідача.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість розстрочити виконання рішення в частині стягнення 186458,07грн. строком на два місяці з оплатою суми заборгованості рівномірно по місяцях.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача до Державного бюджету 2796,87 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.-ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (16600, Червонокозача, б.5, м.Ніжин, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 32009905) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (14000, вул. Комсомольська, 28, м.Чернігів, р/р 32074106701024 в ОД Національного банку України, МФО 300001, код ЄДРПОУ 19357516) 174359,44грн. основного боргу, 12098,63грн. пені, а всього 186458,07грн.

3.Розстрочити виконання рішення в частині стягнення 186458,07грн. боргу строком на 2 місяці, з оплатою суми заборгованості рівномірно по місяцях (93229,035грн.), починаючи з листопада 2015року.

4.Після набрання судовим рішенням законної сили видати накази зі строком предявлення до виконання з 06.11.2015 по 06.11.2016 на стягнення 93229,035грн., зі строком предявлення до виконання з 06.12.2015 по 06.12.2016 на стягнення 93229,035грн.

5.Стягнути з Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (16600, Червонокозача, б.5, м.Ніжин, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 32009905) до Державного бюджету (р/р 31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач - УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) 2796,87грн. судового збору.

6.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 26 жовтня 2015року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна