Рішення № 52753285, 20.10.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

20 жовтня 2015 року справа №927/1202/15

За позовом: Державного підприємства „Дослідне господарство „Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України,

вул. Горького, 34, с. Відродження, Мелітопольський район, Запорізька область, 72331,

до відповідача: Державного підприємства „Дослідне господарство „Чернігівське” Національної академії аграрних наук України,

с. Ягідне, Чернігівський район, Чернігівська область, 15562,

про стягнення 78059,91 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 20.10.2015 проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Державним підприємством „Дослідне господарство „Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України подано позов до Державного підприємства „Дослідне господарство „Чернігівське” Національної академії аграрних наук України про стягнення 72600,00 грн. боргу з оплати наданих послуг згідно договору №ПЗ-18-07-12 від 18.07.2012 та 5459,91 грн. пені, всього 78059,91 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, якого не можна направити до суду в зв’язку з важким матеріальним становищем, а також просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідач заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Позивач та відповідач не скористались своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов та іншими.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2012 року між Державним підприємством „Дослідне господарство „Відродження” НААН України (виконавець) та Державним підприємством „Дослідне господарство „Чернігівське” Національної академії аграрних наук України (замовник) укладено договір №ПЗ-18-07-12 про надання послуг по збиранню врожаю.

Згідно з п. 1.5 Статуту Державного підприємства „Дослідне господарство „Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України господарство є правонаступником землі, майна, майнових і немайнових прав та зобов’язань Державного підприємства „Дослідне господарство „Відродження” Національної академії аграрних наук України.

Згідно з п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов’язується за завданням замовника надати за плату послуги по збиранню врожаю замовника комбайном (-ми) John Deere 9660, що належить виконавцеві на праві власності, а замовник зобов’язується оплатити надані послуги.

Відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2.3 договору замовник зобов’язаний прийняти від виконавця результати надання послуг по акту приймання-передачі, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірі і в строк, передбачені цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору вартість послуги за цим договором становить 300 грн./га (з ПДВ) оброблених земельних площ. Загальна вартість послуги за цим договором зазначається у акті приймання – передачі наданих послуг.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що замовник проводить оплату за надані виконавцем послуги протягом 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі.

12 серпня 2012 року сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання – передачі наданих послуг по збиранню врожаю з площі 242 га в кількості 285000 кг на загальну суму 72600,00 грн.

Згідно даного акту у замовника претензій до якості наданих послуг немає.

У відповідності до п. 3.4 договору відповідач зобов’язаний був сплатити вартість наданих йому послуг до 15 серпня 2012 року включно.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків №4 від 01.04.2013 станом на 01.04.2013 заборгованість відповідача перед позивачем складає 72600,00 грн.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія з вимогою сплатити заборгованість в сумі 72600,00 грн. та 5459,91 грн. пені., яка залишена останнім без відповіді.

На день вирішення спору відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів оплати наданих йому послуг в повному обсязі.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України: “Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору, відповідач не виконав вчасно та в повному обсязі свої зобов’язання по оплаті вартості наданих йому послуг на суму 72600,00 грн.

На підставі п. 4.3 договору позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача 5459,91 грн. пені за період прострочки платежу з 16.08.2012 по 13.02.2013.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний день прострочення.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені дійшов висновку про наступне.

Частина 1 ст. 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідачем не заявлено про сплив позовної давності в частині стягнення пені, то за таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 78059,91 грн., з яких: 72600,00 грн. основного боргу та 5459,91 грн. пені.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Чернігівське” Національної академії аграрних наук України (с. Ягідне, Чернігівський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 00415712, р/р 26003000110967 філії АТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649) на користь Державного підприємства „Дослідне господарство „Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (вул. Горького, 34, с. Відродження, Мелітопольський район, Запорізька область, р/р 26009055724692 у Філії „Запорізьке РУ” ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 313399, ідентифікаційний код 00724838) 72600,00 грн. боргу, 5459,91 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.10.2015.

Суддя Ж.В. Блохіна

0