Рішення № 52753167, 22.10.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2015 р.Справа № 922/5574/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства Дослідне господарство "Відродження" Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, Запорізька область до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лозова про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, дов.№ б/н від 19.10.2015р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Відродження" Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором купівлі-продажу № 32 від 26.08.2006р. в сумі 99316,60 грн.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 32 від 26.08.2006р. в частині повної та своєчасної оплати товару, поставленого останньому позивачем, в якості правових підстав позову позивач вказує на норми ст. ст. 526, 692 ЦК України та ст. ст. 193, 265 ГК України.

Ухвалою суду від 06.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 22.10.2015р.

В призначене судове засідання 04 червня 2015 року з'явився представник позивача та надав до суду заяву (в подальшому зареєстроване канцелярією суду за вх. № 42791) про долучення до матеріалів справи документів та правове обґрунтування позовних вимог(вх.№42794). Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Разом з цим, 20.10. 2015 року до суду повернулась копія судової ухвали від 23 квітня 2015 року у справі № 922/5574/15 з поштовою відміткою "за закінченням строку зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача 64605, Харківська область, м. Лозова, вул. Нікітіна , буд.7 та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне

26 серпня р. між відповідачем - ФОП ОСОБА_1 та ДГУ«ДГ - Відродження» ЗДСДС НААНУ», правонаступником якого є ДП «ДГ «Відродження» ОСОБА_3» був укладений договір купівлі-продажу № 32.

Згідно п.2.1. договору сторонами визначено, що сторона -1 зобов'язується передати стороні -2 у власність пшоно тов.200 тон по 620 грн. за 1 тону в тч. ПДВ, на загальну суму 124000,0грн.,соняшник 250 тон по 1190 за 1 тону в т ч. ПДВ.

Згідно п.2.2. сторона -2 зобов'язується прийняти і оплатити товар в строк по розрахунку в сумі 124000,0грн. в т.ч. ПДВ, безготівковий рахунок в сумі 297 500,грн. в ч. ПДВ.

Згідно п.3.2. сторонами визначено, що договір діє до повного розрахунку сторін.

Як вбачається із матеріалів справи за умовами даного договору відповідачу було поставлено Товар - насіння соняшника згідно з накладними № 140 від 09.02.2007р. та № 141 від 09.02.2007р., в яких зазначена ціна та кількість проданого товару.

Відповідачу було передано 285140 гк соняшника на суму 339316,6 грн., однак відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором сплатити за товар. Заборгованість за поставлений Товар станом на 08.07.2015 р. складає 99316,60 грн.

10 серпня 2015 року на адресу відповідача було направлено Вимогу погасити суму заборгованості протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, однак відповідач нашу вимогу залишив без відповіді та задоволення, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині позовних вимог з огляду на наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна.

Таким чином, видаткова накладна є документом, що фіксує здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов'язку у відповідача щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору купівлі-продажу № 32 від 26.08.2006р., строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити поставку товару, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження поставки товару .

Виходячи з того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 99 316,60грн. доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 629,762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (64605, Харківська область, м. Лозова, вул. Нікітіна, буд.7 , код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства Дослідного господарства "Відродження" Донецької державної Сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, селище Відродження, вул. Горького, буд.34, код 00724838) - 99316,60 грн. заборгованості, витрати по сплаті судового збору в сумі 1489,75грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_4