Рішення № 52752444, 06.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Справа № 911/3976/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агросахінвест - 2002;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Край - 1;

про стягнення 326 021,97 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 12 від 01.03.2015 року);

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агросахінвест - 2002 до Товариства з обмеженою відповідальністю Край - 1 про стягнення 326 021,97 грн. з яких 267115,19 грн. основного боргу, 40752,34 грн. пені, 2023,84 грн. 3 % річних та 16130,60 грн. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2015 року порушено провадження у справі № 911/3976/15 та призначено справу до розгляду на 06.10.2015 року.

В судовому засіданні 06.10.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 06.10.2015 року не зявився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

ОСОБА_2 до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агросахінвест - 2002 (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Край - 1 (Покупець) було укладено Договір поставки № 67 (далі Договір).

ОСОБА_2 до п. 1.1 Договору Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти Покупцеві продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (далі-Товар або Товари), а Покупець зобовязується приймати та оплачувати такий Товар.

Асортимент та ціни на Товар, що поставляється за цим Договором, погоджуються Сторонами в Специфікації за формою згідно Додатку № 1 до цього Договору, що є невідємною частиною (п. 1.2 Договору).

Асортимент та кількість кожної конкретної партії Товару, що поставляється за цими Договором, визначається згідно замовлень та накладних, за якими був поставлений Товар протягом строку дії Договору (п. 1.3 Договору).

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що невідємними частинами цього Договору:

1.5.1 Додаток № 1 «Специфікація»;

1.5.2 Додаток № 2 «Умови оплати»;

1.5.3 Додаток № 3 «Логістика-загальні умови»;

1.5.4 Додаток № 4 «Паспорт артикула Товару»;

1.5.5 Додаток № 5 «Контроль якості та безпеки Товарів».

Згідно п. 1. 1 Додатку № 2 до Договору, Покупець оплачує Товари за цінами, що указані в Специфікації, чинній на дату Замовлення.

Загальна вартість Договору дорівнює загальній вартості поставленого Постачальником Товару, який був прийнятий і оплачений Покупцем протягом строку дії Договору (п. 1.2 Додатку № 2).

Пунктом 1.3 Додатку № 2 до Договору в редакції Протоколу розбіжностей, зазначено, що реалізований в магазинах Покупця Товар Покупець оплачує щомісячно в платіжні дні, зазначені в п. 1.5 цього Додатку, але у будь-якому випадку не пізніше 55 календарних днів з дати поставки відповідної партії Товару.

Пунктом 1.8 Додатку № 2 до Договору передбачено, що Покупець вважається таким, що виконав свій обовязок по оплаті Товарів з моменту списання банком грошових коштів з рахунку Покупця.

Згідно п. п. 12.1, 12.2 Договору Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін і діє до припинення його однією із Сторін шляхом направлення повідомлення про це іншій Стороні за 30 календарних днів до такого припинення за правилами п. 7.1 цього Договору.

На виконання зобовязань за Договором поставки, позивачем протягом січня - червня 2015 року було поставлено відповідачу товар на суму 462884,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. Факт поставки товару відповідачем не заперечено та не спростовано.

Незважаючи на положення чинного законодавства України та умови Договору (п. 1.3 Додатку № 2 до Договору в редакції Протоколу розбіжностей), відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий Товар не оплатив, розрахувався частково на суму 189880,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії наявні в матеріалах справи), крім того, було часткове повернення товару на суму 5889,58 грн., що підтверджується накладними на повернення (копії наявні в матеріалах справи), у звязку з чим, за ним утворилась прострочена заборгованість в сумі 267115,19 грн.

07.07.2015 року між сторонами було складено ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків, за яким заборгованість ТОВ «КРАЙ-1» склала 267115,18 грн. ОСОБА_2 звірки підписано представниками сторін та скріплено їх печатками, що свідчить про погодження відповідачем існуючого розміру заборгованості.

Також, позивач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору надіслав відповідачу ОСОБА_3 № 24 від 10.07.2015 року, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 14.07.2015 року та фіскальним чеком № 3540 від 14.07.2015 року, які знаходяться в матеріалах справи та вручив нарочно 14.07.2015 року, про що свідчить відмітка на ОСОБА_3, з вимогою погасити борг за спірним Договором до 17.07.2015 року, яка залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

ОСОБА_2 до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ОСОБА_2 до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_2 до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт поставки Товару та його неоплати відповідачем на суму 267115,19 грн.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання з оплати товару, позивач просить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 40752,34 грн. на підставі п. 11.6 Договору, 3 % річних в сумі 2023,84 грн. та інфляційних в сумі 16130,60 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ОСОБА_2 до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

ОСОБА_2 до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

ОСОБА_2 до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. ОСОБА_2 до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 11.6 Договору Сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати Товару Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня на суми боргу, що існували на фактичні дати, з врахуванням часткових проплат, по кожному періоду окремо в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам ст. 549 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

ОСОБА_2 до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних та інфляційних проведено виходячи із фактичних сум заборгованості, що існували на відповідну дату, за фактичний період заборгованості.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені, річних та інфляційних.

Однак, судом було виявлено помилки в наданому позивачем розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних, зокрема, помилки в періодах нарахування, оскільки позивачем помилково дні часткових проплат включені в періоди нарахування пені, 3 % річних та інфляційних нарахованих за період з 02.04.2015 року по 17.06.2015 року. Крім того, позивачем допущені арифметичні помилки при розрахунку інфляційних. Також позивачем необґрунтовані заявлені до стягнення суми інфляційних за період 16.05.2015 року - 05.06.2015 року по 11.08.2015 року на суми боргу, що існували на відповідні дати, оскільки в період липень - серпень 2015 року інфляційні процеси були відсутні, а відтак мала місце дефляція.

Судом було здійснено правильний розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних, згідно з якими з відповідача підлягає стягненню 40210,77 грн. пені, 1995,73 грн. 3 % річних та 14532,69 грн. інфляційних.

ОСОБА_2 до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 323854,38 грн. з яких 267115,19 грн. основного боргу, 40210,77 грн. пені, 1995,73 грн. 3 % річних та 14532,69 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

ОСОБА_2 до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовних вимогам.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Край - 1 (08120, Київська обл., с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215А, к. 3, код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агросахінвест - 2002 (49000, АДРЕСА_1, код 31870837) 267115 грн. (двісті шістдесят сім тисяч сто п'ятнадцять гривень) 19 коп. основного боргу, 40210 грн. (сорок тисяч двісті десять гривень) 77 коп. пені, 1995 грн. (одна тисяча девятсот девяносто пять гривень) 73 коп. 3 % річних та 14532 грн. (чотирнадцять тисяч пятсот тридцять два гривні) 69 коп. інфляційних та 6477 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят сім гривень) 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.10.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін