ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
У Х В А Л А
"20" липня 2015 р. Справа № 911/1943/13
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Україна на дії та бездіяльність Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо виконання рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна»
до Споживчого товариства «Настуся»
про стягнення 20375,00 грн.
Представники сторін:
від позивача (скаржника): ОСОБА_2 (довіреність б/н від 12.12.2014 р.)
від відповідача: не зявився
від ДВС: не зявився
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2013 р. у справі № 911/1943/13 (головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В. та Саванчук С.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» до Споживчого товариства «Настуся» про стягнення 20375,00 грн. задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. у даній справі рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 р. скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОСОБА_1 Україна» до СТ «Настуся» відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2014 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р., а рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 р. у даній справі залишено в силі.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2014 р. та рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 р. було видано накази від 31.01.2014 р.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду України від 24.03.2014 р. матеріали даної справи були направлені до Верховного Суду України.
Ухвалою Верховного Суду України від 04.04.2014 р. було зупинено виконання рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 р. до закінчення розгляду справи Верховним Судом України.
Постановою Верховного Суду України від 29.04.2014 р. відмовлено в задоволенні заяви СТ «Настуся» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2014 р. у справі № 911/1943/13, а також поновлено виконання рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 р. у даній справі.
До господарського суду Київської області 28.08.2014 р. надійшла скарга ТОВ ОСОБА_1 Україна № 1-с від 28.08.2014 р. на дії та бездіяльність державного виконавця під час виконання рішення від 02.10.2013 р. у справі господарського суду Київської області № 911/1943/13, відповідно до якої скаржник просить суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду від 31.01.2014 р. № 911/1943/13 про стягнення з СТ Настуся 20375,00 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору в ході зведеного виконавчого провадження № 42632851; визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду від 31.01.2014 р. № 911/1943/13 про стягнення з СТ Настуся 860,25 грн. судового збору в ході зведеного виконавчого провадження № 42632851; визнати недійсною постанову Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 28.07.2014 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 41961263; визнати недійсною постанову Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 28.07.2014 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 41961025; винести окрему ухвалу, в якій вказати на бездіяльність посадових осіб Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в ході виконавчого провадження №42632851, та направити її до Управління ДВС ГУ юстиції у Київській області для розгляду та реагування.
Скарга мотивована тим, що 31.01.2014 р. господарським судом Київської області було видано наказ у даній справі № 911/1943/13 про стягнення з СТ «Настуся» 20375,00 грн. штрафу та 1720,50 судового збору, на виконання якого 07.02.2014 р. РВДВС Білоцерківського МУЮ було порушено виконавче провадження № 41961025. Також 31.01.2014 р. господарським судом Київської області було видано наказ у даній справі № 911/1943/13 про стягнення з СТ «Настуся» 860,25 грн. судового збору, на виконання якого 07.02.2014 р. РВДВС Білоцерківського МУЮ було порушено виконавче провадження № 41961263. 14.02.2014 р. вказані виконавчі провадження були обєднані у зведене виконавче провадження № 42632851.
31.07.2014 р. стягувачем до РВДВС Білоцерківського МУЮ було подано клопотання № 13 про проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню, в якому ТОВ ОСОБА_1 Україна повідомило державного виконавця про наявні у боржника рахунки в банківських установах, в підтвердження чого до заяви було додано довідку СТ «Настуся» про наявність рахунків в банківських установах та копії платіжних доручень, відповідно до яких СТ «Настуся» в 2014 році оплачувало судовий збір по судових справах. 07.08.2014 р. стягувачем було подано до РВДВС Білоцерківського МУЮ клопотання № 18 про проведення виконавчих дій та накладення арешту на рахунок боржника в АТ «БМ БАНК», з якого останній здійснював платіж 30.07.2014 р. зі сплати судового збору. 08.08.2014 р. стягувачем було подано клопотання № 27 про проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, в якому містяться дані стосовно всіх рахунків боржника, а також нерухомого майна.
Проте, як в подальшому було зясовано стягувачем, 28.07.2014 р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 41961263, а також винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 41961025, які були затверджені 14.08.2014 р. начальником відділу державної виконавчої служби, тобто через 17 днів з моменту їх прийняття. За твердженням скаржника, всупереч вимогам ч. 4 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» вказані постанови не були надіслані стягувачу у триденний строк, а про наявність оскаржуваних постанов стягувач дізнався 27.08.2014 р. з Реєстру виконавчих проваджень, у звязку з чим ТОВ ОСОБА_1 Україна вважає постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві незаконними та такими, що прийняті з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Як зазначив скаржник, за 6 місяців здійснення примусового стягнення по виконавчому провадженню, державним виконавцем взагалі не було вчинено жодної виконавчої дії, направленої не лише на примусове стягнення коштів, але і на виявлення коштів чи майна боржника. Тому висновок державного виконавця про те, що у боржника відсутнє майно та грошові кошти, на переконання стягувача, є незаконним.
Скаржник наполягає на тому, що в період здійснення виконавчого провадження боржник мав відкриті та не арештовані рахунки в різних банківських установах, з яких здійснював платежі, що підтверджується отриманими від СТ «Настуся» платіжними дорученнями, а саме - платіжним дорученням № 122 від 15.07.2014 р. про сплату СТ «Настуся» 2,58 грн. судового збору, платіжним дорученням № 232 від 30.07.2014 р. про сплату СТ «Настуся» 117,40 грн. судового збору та платіжним дорученням № 141 від 11.08.2014 р. на суму 1827,00 грн. Крім того, наявність коштів у боржника підтверджується платіжною вимогою № 191 від 25.07.2014 р. про стягнення з ТОВ «ОСОБА_1 Україна» на користь СТ «Настуся» 850789,33 грн. та постановою ВДВС Славутського міськрайонного управління юстиції від 01.08.2014 р. про закінчення виконавчого провадження в звязку з повним фактичним стягненням з ТОВ «ОСОБА_1 Україна» на користь СТ «Настуся» 850789,33 грн.
Також скаржник зазначив, що в звязку з невиконанням державним виконавцем рішення суду у даній справі № 911/1943/13 Білоцерківським міським відділом ГУ МВС України в Київській області було розпочато кримінальне провадження № 12014110030003495 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, а за фактом невиконання посадовими особами СТ «Настуся» рішення суду у справі № 911/1943/13 прокуратурою Білоцерківського району Київської області розпочато кримінальне провадження № 42014110080000020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Таким чином, на переконання стягувача, державним виконавцем не вчинено всіх необхідних виконавчих дій, направлених на виявлення коштів та майна боржника, внаслідок чого було незаконно винесено оскаржувані постанови про повернення стягувачеві виконавчих документів.
Ухвалою господарського суду Київської області було відновлено ТОВ ОСОБА_1 Україна строк для подання скарги № 1-с від 28.08.2014 р. на дії та бездіяльність Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції під час виконання наказів господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/1943/13 та прийнято скаргу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В., Саванчук С.О., і розгляд скарги було призначено на 15.09.2014 р.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду Київської області № 191-АР від 12.09.2014 р. здійснено заміну у складі колегії, яка розглядає скаргу, а саме: у звязку з відрядженням судді Саванчук С.О. замінено члена колегії суддю Саванчук С.О. на суддю Ярему В.А.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2014 р. було прийнято скаргу ТОВ ОСОБА_1 Україна № 1-с від 28.08.2014 р. на дії та бездіяльність Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції під час виконання наказів господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/1943/13 до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В. та Ярема В.А.
15.09.2014 р. до господарського суду СТ «Настуся» було подано пояснення б/н від 15.09.2014 р.
25.09.2014 р. до господарського суду ТОВ ОСОБА_1 Україна було подано пояснення щодо скарги на бездіяльність Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.
13.10.2014 р. до господарського суду від Районного відділу ДВС Білоцерківського МУЮ було подано пояснення № 4557 від 06.10.2014 р.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2014 р. (головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В. та Ярема В.А.) було зупинено розгляд скарги № 1-с від 28.08.2014 р. ТОВ ОСОБА_1 Україна у справі № 911/1943/13 до повернення матеріалів даної справи із суду вищої інстанції.
Слід зазначити, що СТ «Настуся» зверталося до господарського суду Київської області із заявами про перегляд рішення господарського суду Київської області у справі № 911/1943/13 від 02.10.2013 р. за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Київської області у справі № 911/1943/13 від 25.09.2014 р. провадження за заявою Споживчого товариства «Настуся» № 112 від 12.08.2014 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 р. у справі № 911/1943/13 було припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 р. ухвалу господарського суду Київської області у справі № 911/1943/13 від 25.09.2014 р. та рішення господарського суду Київської області у справі № 911/1943/13 від 02.10.2013 р. було скасовано, в задоволенні позову ТОВ «ОСОБА_1 Україна» відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України у справі № 911/1943/13 від 17.12.2014 р. постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/1943/13 від 03.11.2014 р. було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/1943/13 від 03.02.2015 р. ухвалу господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. про припинення провадження з розгляду заяви за нововиявленими обставинами було скасовано, справу було передано для розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України у справі № 911/1943/13 від 06.04.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 р. скасовано, а ухвалу господарського суду Київської області у справі № 911/1943/13 від 25.09.2014 р. про припинення провадження з розгляду заяви за нововиявленими обставинами залишено в силі.
24.04.2015 р. ТОВ ОСОБА_1 Україна до господарського суду Київської області було подано заяву про поновлення провадження з розгляду скарги стягувача на дії органу ДВС у звязку із поверненням матеріалів справи з Вищого господарського суду України.
Як було встановлено судом, матеріали справи № 911/1943/13 повернулися до господарського суду Київської області, у звязку з чим провадження з розгляду скарги стягувача на дії та бездіяльність Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/1943/13 підлягало поновленню.
У звязку із закінченням повноважень судді Горбасенка П.В., за наслідками проведеного 27.04.2015 р. повторного автоматичного розподілу справ між суддями, для розгляду даної скарги у складі колегії суддів замість судді Горбасенка П.В. визначено суддю Кошика А.Ю.
Провадження з розгляду скарги ТОВ ОСОБА_1 Україна на дії та бездіяльність Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було поновлено ухвалою від 29.04.2015 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Кошик А.Ю. та Ярема В.А., і розгляд скарги був призначений на 18.05.2015 р.
У звязку з відпусткою судді Кошика А.Ю., за наслідками проведеного 15.05.2015 р. повторного автоматичного розподілу справ між суддями, для розгляду даної скарги у складі колегії суддів замість судді Кошика А.Ю. визначено суддю Ейвазову А.Р.
Ухвалою господарського суду від 18.05.2015 р. скаргу було прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Ейвазова А.Р. та Ярема В.А.
18.05.2015 р. до господарського суду Київської області представником відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було подано клопотання № 2679 від 13.05.2015 р. про відкладення розгляду скарги у звязку з неможливістю направлення для участі у засіданні суду державного виконавця, в якого на виконанні перебувало виконавче провадження за наказами у даній справі.
25.05.2015 р. до господарського суду Київської області ТОВ ОСОБА_1 Україна було подано пояснення, відповідно до яких скаржник зазначив, що якщо держаний виконавець в оскаржуваних постановах встановив відсутність грошових коштів на рахунках боржника, то в матеріалах справи мають міститись повідомлення банківських установ про відсутність коштів на рахунках в період часу з лютого 2014 року по 14.08.2014 року, і, зокрема, на арештованих р/р 2600201308075 в ЦФ ПАТ «Кредобанк» та р/р 2600001307337 в АТ «БМ Банк», з яких боржник в липні 2014 року здійснював платежі.
03.06.2015 р. до господарського суду Київської області представником Районного відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було подано заперечення № 2873 від 02.06.2015 р. щодо скарги ТОВ ОСОБА_1 Україна № 1-с від 28.08.2014 р., відповідно до яких державний виконавець зазначив, що 05.02.2014 р. до районного відділу ДВС надійшли накази господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у даній справі № 911/1943/13 про стягнення 22095,50 грн. та 860,25 грн. відповідно. Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Постанови № 41961025 (22095,50 грн.) та № 41961263 (860,25 грн.) про відкриття виконавчого провадження були винесені 07.02.2014 р., тобто вчасно.
14.02.2014 р., по закінченні строку на добровільне виконання судового рішення, виконавчі провадження № 41961025 та № 41961263 були приєднані до зведеного виконавчого провадження за № 42632851.
Крім того, 14.02.2014 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження в межах обєднаної суми звернення стягнення - 22955,75 грн. та направлено заяви до органів, що вносять зміни до реєстру заборон, що підтверджується копією заяви та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та копією запиту та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
27.02.2014 р. з метою зясування майнового стану боржника державним виконавцем були направлені запити до Державної реєстраційної служби; Головного управління Держземагенства у Київській області; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Інспекції держтехнагляду у Білоцерківському районі.
28.02.2014 р. на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок ненадання до районного відділу ДВС доказів про сплату боргу, державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та у зв'язку із виявленням державним виконавцем банківських рахунків боржника, була винесена постанова про арешт коштів боржника в межах 24305,05 грн.
20.03.2014 р. за адресою, зазначеною у виконавчому документі, державним виконавцем було проведено перевірку майнового стану боржника. Під час виїзду було встановлено, що боржник господарську діяльність за адресою, зазначеною у виконавчому документі, не здійснює, майна, що належить боржнику на праві власності і на яке можна звернути стягнення, за даною адресою не виявлено, про що було складено відповідний акт.
15.04.2014 р. після отримання ухвали Верховного Суду України про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 р., державним виконавцем була прийнята постанова про зупинення виконавчого провадження.
19.05.2014 р. у зв'язку із надходженням до Районного відділу ДВС постанови Верховного Суду України від 29.04.2014 р. виконавче провадження було поновлено, а 27.05.2014 р. державним виконавцем було здійснено перевірку наявності у боржника транспортних засобів, під час якої було встановлено, що згідно бази даних МРЕВ ДАІ за боржником СТ «Настуся», що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. 20, транспортні засоби не значаться, про що було складено відповідний акт.
06.06.2014 р. до районного відділу ДВС надійшла відповідь з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 09/04/10123 від 03.06.2014 р., відповідно до якої станом на 31.03.2014 р. СТ «Настуся» серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу), не значиться.
12.06.2014 р. державним виконавцем було здійснено перевірку каси підприємства СТ «Настуся». Під час перевірки було встановлено, що кошти відсутні; касова книга бухгалтерією ведеться в електронному вигляді; рух коштів під час перевірки по касі підприємства відсутній; про що державним виконавцем було складено відповідний акт.
24.07.2014 р. під час виїзду державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі, було встановлено, що боржник господарську діяльність за даною адресою не здійснює, майно, яке належить боржнику на праві власності за даною адресою та на яке можна звернути стягнення, не знайдено.
Державний виконавець зазначав, що під час проведення виконавчих дій в період з травня по липень 2014 року районним відділом ДВС до банківських установ, в яких були виявлені та арештовані рахунки боржника, направлялись платіжні вимоги. Згідно відміток на повернутих вимогах, що містяться в матеріалах виконавчого провадження, на арештованих рахунках боржника або були відсутні кошти, або стягувались у незначних розмірах (1 грн., 59,50 грн., 9,76 грн.).
28.07.2014 р. у звязку із відсутністю рухомого та нерухомого майна у боржника, а також відсутністю коштів на виявлених державним виконавцем рахунках, останнім, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
З огляду на викладене, Районний відділ ДВС вважає вимоги скаржника безпідставними, а саму скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
12.06.2015 р. ТОВ ОСОБА_1 Україна було подано до господарського суду Київської області додаткові пояснення до скарги № 11889 від 08.06.2015 р., згідно з якими скаржник наголошував на тому, що державний виконавець не направив стягувачеві постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2014 р.; що державним виконавцем не було арештовано всі банківські рахунки боржника, оскільки в матеріалах справи міститься постанова про арешт коштів без доказів її направлення до банківських установ, і до того ж містить помилку в номері рахунку; що державним виконавцем виставлено платіжні вимоги до банків лише у червні 2014 року, причому платіжна вимога про списання коштів з рахунку АТ «БМ Банк» не була прийнята банком внаслідок неправильного її складання державним виконавцем; що державний виконавець не відреагував на повідомлення стягувача про відкриття боржником нового рахунку, а також на той факт, що СТ «Настуся» отримало 850789,33 грн. від стягувача, про що стягувач зазначив державному виконавцю в клопотанні про проведення виконавчих дій №13 від 31 липня 2014 року; що державним виконавцем не отримано інформації про наявність майна від Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики, податкового органу та інспекції Дрежтехнагляду; що державним виконавцем не враховані очевидні докази здійснення господарської діяльності боржника, наявність в користуванні землі та врожаю; що державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачеві безпосередньо перед збором урожаю та безпосередньо перед зверненням стягувача до ДВС з клопотаннями про проведення виконавчих дій, тим самим державний виконавець надав можливість боржникові зібрати врожай, отримати від стягувача 850789,33 грн. та уникнути виконання рішення суду.
У звязку з наведеним, з метою встановлення фактів незаконності дій державного виконавця та наявності у боржника майна в період здійснення виконавчого провадження, скаржник просив суд витребувати в Управлінні статистики у Білоцерківському районі Київської області баланс СТ «Настуся» (код 30118108) за 2014 рік та форму 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2014року»; витребувати в УДАІ Київської області, Інспекції Держтехнагляду Білоцерківського району дані про рухоме майно боржника; витребувати в Білоцерківській ОДПІ дані про відкриті рахунки боржника в період з 07.02.2014 р. по 28.07.2014 р.; витребувати у СТ «Настуся» виписки за період з 07.02.2014 р. по 28.07.2014 р. по наступним банківським рахункам: 26048311770531, № 26009311771018, № 26066385311771 в Білоцерківській філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Біла Церква, МФО 321046, № 2604004013994, № 2604104913994, № 2604802013994, № 2600301013994 в Київській філії ВАТ "Кредобанк", м. Київ, МФО 321897, № 2605802308075, № 2600201308075. № 2604601308075, № 2604409308075 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, №26044210212675, № 26055210212675, № 26000210212675 в АТ "Прокредит Банк", МФО 320984, № 26001385085241, № 26045385085241 в Київській ОФ АКБ "УСБ", м. Київ, МФО 321013, № 260084848, №26067693, № 260442008, № 260472007 в БЦФ "ОСОБА_3 банк Аваль", м. Біла Церква, МФО 321121, № 26002147055 в АТ "ОСОБА_3 банк Аваль", м. Київ, МФО 380805, р/р 26000210212675 в АТ «Прокредитбанк», МФО 320984; р/р 2600001307337 в АТ «БМ БАНК», м. Київ, МФО 325365; р/р 2600201308075 в КФ ВАТ «Кредобанк» м. Біла Церква, №2600201308075 в Першій філії АТ ЗУКБ м. Львів, МФО 325365.
Клопотання скаржника про витребування доказів залишене судом без задоволення з огляду на те, що предметом розгляду на даній стадії судового процесу є дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби під час виконання рішення суду у даній справі, в той час як заявлене ТОВ «ОСОБА_1 Україна» клопотання спрямоване на витребування судом документів, які, як вважає стягувач, мали бути витребувані державним виконавцем в процесі виконавчого провадження.
Розгляд скарги відкладався.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2015 р. розгляд скарги був відкладений на 20.07.2015 р.
У звязку з відпусткою судді Ейвазової А.Р., за наслідками проведеного 16.07.2015 р. повторного автоматичного розподілу справ між суддями, для розгляду даної скарги у складі колегії суддів замість судді Ейвазової А.Р. визначено суддю Рябцеву О.О.
Ухвалою господарського суду від 17.07.2015 р. скаргу було прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Рябцева О.О. та Ярема В.А.
Дослідивши матеріали скарги ТОВ ОСОБА_1 Україна № 1-с від 28.08.2014 р. на дії та бездіяльність Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/1943/13, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної скарги з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.
За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
За приписами ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
У відповідності з приписами ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Як вбачається з наданих суду матеріалів виконавчого провадження, 05.02.2014 р. до Районного відділу ДВС разом із заявою ТОВ «ОСОБА_1 Україна» про відкриття виконавчого провадження надійшли накази господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/1943/13 про стягнення 22095,50 грн. та 860,25 грн., за якими 07.02.2014 р. державним виконавцем згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 41961025 (за наказом на суму 22095,50 грн.) та № 41961263 (за наказом на суму 860,25 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони обєднуються у зведене виконавче провадження.
14.02.2014 р., по закінченні строку на добровільне виконання судового рішення, виконавчі провадження № 41961025 та № 41961263 були приєднані до зведеного виконавчого провадження № 42632851.
Крім того, 14.02.2014 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження в межах обєднаної суми звернення стягнення 22955,75 грн. та направлено заяви до органів, що вносять зміни до реєстру заборон, що підтверджується копією заяви та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та копією запиту та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Матеріали виконавчого провадження свідчать також про те, що 27.02.2014 р. з метою зясування майнового стану боржника державним виконавцем були направлені запити до Державної реєстраційної служби, Головного управління Держземагенства у Київській області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Інспекції держтехнагляду у Білоцерківському районі.
28.02.2014 р. на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок ненадання до районного відділу ДВС доказів сплати боргу, державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.
Також 28.02.2014 р., у зв'язку із виявленням державним виконавцем банківських рахунків боржника, була винесена постанова про арешт коштів боржника в межах 24305,05 грн.
Як свідчать матеріали виконавчого провадження, листом Державної податкової служби України № НОМЕР_1 від 28.02.2014 р. на запит № 3721558 від 27.02.2014 р. про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, Районний відділ ДВС було повідомлено про наявність у боржника 14 банківських рахунків у банківських установах: АТ «БМ Банк», ПАТ «Радикал Банк», АТ «Прокредит Банк», Центральна філія ПАТ «Кредобанк», АТ «ОСОБА_3 Аваль» у м. Києві, Київське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», у звязку з чим 28.02.2014 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на вказаних рахунках.
Як встановлено ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час здійснення виконавчого провадження, дії за яким оскаржуються), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 тієї ж ст. 52 Закону).
Поряд з цим, слід зазначити, що за приписами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час здійснення виконавчого провадження, дії за яким оскаржуються), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна (ч. 4 ст. 57 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобовязаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Як зазначав представник відділу ДВС, копію постанови про арешт коштів боржника до банківських установ було направлено простою кореспонденцією, що підтверджується копією реєстру простих листів, відправлених Районним відділом ДВС Білоцерківського РУЮ 28.02.2014 р.
Як зазначалося в поясненнях органу державної виконавчої служби, на арештованих рахунках боржника були або відсутні кошти, згідно відміток банківських установ, або стягувались у незначних розмірах (1 грн., 59,50 грн., 9,76 грн.), що в подальшому і стало однією з підстав для повернення виконавчих документів стягувачеві.
З матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що з метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем були здійснені виїзди за адресою, зазначеною у виконавчому документі, якими було встановлено, що боржник господарську діяльність за адресою, зазначеною у виконавчому документі, не здійснює, та що майна, яке належить боржнику на праві власності і на яке можна звернути стягнення, за даною адресою не виявлено.
Присутній у засіданні суду представник органу ДВС наголошував на тому, що будь-які документи, які б свідчили про здійснення господарської діяльності по збору урожаю та наявності рухомого чи нерухомого майна боржника, в матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні, внаслідок чого державним виконавцем і було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
З матеріалів виконавчого провадження слідує, що 28.07.2014 р. державним виконавцем Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на підставі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про виведення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих документів № 355/2, № 356/2 від 07.02.2014 р., боржником за якими є СТ «Настуся».
28.07.2014 р. державним виконавцем Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення стягувачеві ТОВ «ОСОБА_1 Україна» виконавчого документу у виконавчому провадженні № 41961025, відкритому за наказом господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/1943/13 про стягнення з СТ «Настуся» 20375,00 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору.
Окрім того, 28.07.2014 р. державним виконавцем Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення стягувачеві ТОВ «ОСОБА_1 Україна» виконавчого документу у виконавчому провадженні № 41961263, відкритому за наказом господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/1943/13 про стягнення з СТ «Настуся» 860,25 грн. судового збору.
Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.07.2014 р. були винесені державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивовані тим, що під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що майно, на яке можна звернути стягнення за адресою, вказаною у виконавчому документі, у боржника відсутнє; що згідно відповідей органів, що здійснюють реєстрацію права власності майна, будь-яке нерухоме чи рухоме майно за боржником не зареєстроване; коштів, на які можливо було б звернути стягнення у боржника відсутні; земельних ділянок, належних боржнику на праві власності не виявлено; заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними.
Наведені обставини підтверджуються також Інформаціями про виконавчі провадження № 41961025 та № 41961263, отриманими з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Слід зазначити, що згідно з пп. 1.12.1 та пп. 1.12.2 п. 1.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень. Відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.
Крім того, відповідно до п.п. 3.1-3.5 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2013 р. № 43/5, до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.
Колегія суддів вважає, що державним виконавцем не були вчинені у повному обсязі дії щодо виконання судового рішення у справі № 911/1943/13, що призвело до передчасного повернення виконавчих документів стягувачеві постановами від 28.07.2014 р., з огляду на таке.
Згідно з приписами ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону).
Згідно з ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Як зазначалося вище, скаржником було надано до суду копії платіжних доручень від 15.07.2014 р. № 122 про сплату СТ «Настуся» судового збору в сумі 2,58 грн. з рахунку № 2600201308075 в ЦФ ПАТ «Кредобанк», а також № 121 від 10.07.2014 р. про сплату СТ «Настуся» судового збору в сумі 5661,92 грн. з рахунку № 2600201308075 в ЦФ ПАТ «Кредобанк», з яких вбачається, що боржник користувався вказаними рахунком в той час, коли, за матеріалами виконавчого провадження, на нього був накладений арешт.
Окрім того, як встановлено судом, при накладенні державним виконавцем арешту на рахунки боржника у зазначенні номера одного з рахунків було допущено помилку, а саме - в номері рахунку, відкритого боржником в АТ «Прокредит Банк». Так, у постанові про арешт коштів боржника зазначений невірний р/р боржника № 2600021021021265, в той час як у листі-відповіді ДПС України від 28.02.2014 р. такий рахунок відсутній, натомість вказаний рахунок, який не був зазначений в постанові про арешт коштів боржника, а саме - № 26000210212675.
Як зазначалося вище, за наданою державному виконавцеві органом державної податкової служби інформацією, станом на 28.02.2014 р. СТ «Настуся» мало 14 рахунків.
Однак, як вбачається з пояснень стягувача, останнім було зясовано, що 26.05.2014 р., тобто під час виконання судового рішення у даній справі, СТ «Настуся» використовувало рахунок, який державним виконавцем не був арештований, що підтверджується договором № ДГ-0000199 від 26 травня 2014 року, що додавався СТ «Настуся» до заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, та в реквізитах якого зазначено розрахунковий рахунок СТ «Настуся» № 2600201308075 в Першій філії АТ ЗУКБ м. Львів, МФО 325365.
Всупереч поясненням державного виконавця, що надавалися суду письмово та усно, ТОВ «ОСОБА_1 Україна» зверталось до органу ДВС із заявою про наявність у боржника цього рахунку та накладення арешту на нього, що підтверджується, зокрема, наданою скаржником копією заяви від 11.06.2014 р. № 1330 (вх. № 1824/04-26/2 від 13.06.2014 р.).
При цьому доказів розгляду заяви стягувача про накладення арешту від 11.06.2014 р. № 1330 (вх. № 1824/04-26/2 від 13.06.2014 р.) саме в частині зясування факту наявності у боржника рахунку в Першій філії АТ ЗУКБ м. Львів, доказів повторного звернення держаного виконавця з цього приводу до органу ДПС із запитом, а також доказів накладення арешту на вказаний вище рахунок боржника в ЗУКБ надані до суду матеріали виконавчого провадження не містять. Як вбачається з листа відділу ДВС від 24.06.2014 р. № 3124, останній повідомив скаржника про те, що на зазначені в заяві стягувача від 11.06.2014 р. рахунки СТ «Настуся» в АТ «Прокредитбанк», АТ «БМ Банк», ПАТ «Кредобанк» вже було накладено арешт 28.02.2014 р., проте про рахунок боржника в ЗУКБ у даному листі не йдеться.
Поряд з цим, слід зазначити, що виконавче провадження № 41961263 було зупинено в період з 15.04.2014 р. до 19.05.2014 р. на підставі ухвали Верховного Суду України.
Після поновлення виконавчого провадження постановою від 19.05.2014 р., згідно наданих органом ДВС до матеріалів справи копій виконавчого провадження, державним виконавцем були підготовлені платіжні вимоги до банків щодо стягнення коштів на виконання рішення суду у даній справі, датовані 21.05.2014 р. Проте, наведені платіжні вимоги не містять доказів їх отримання банківськими установами, а відтак не можуть розглядатися в якості доказів вчинення відповідної дії державним виконавцем у травні 2014 року.
Також судом враховано, що платіжні вимоги про списання коштів з рахунків боржника були сформовані державним виконавцем лише 20 червня 2014 року, причому платіжна вимога № 355/2/1 від 20 червня 2014 року була повернута АТ «БМ Банк» без виконання в зв'язку з тим, що була оформлена державним виконавцем із помилкою та не відповідала п. 5.5 глави 2.5 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті в частині заповнення реквізитів розрахункових документів. При цьому, доказів повторного звернення із вказаною вимогою державного виконавця до банку матеріали виконавчого провадження, надані до суду, не містять.
Також судом враховано посилання стягувача на те, що матеріали виконавчого провадження не містять балансу СТ «Настуся», як і запиту про його витребування.
Між тим, зясування наявності чи відсутності належного боржникові майна здійснюється у тому числі і за даними бухгалтерського обліку останнього. Так, статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час проведення опису майна боржника-юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку, а відповідно до п. 4.1.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.
Поряд з цим, слід зазначити, що в матеріалах виконавчого провадження містяться запити державного виконавця до Інспекції держтехнагляду та Держземагентства, однак відповіді на вказані запити відсутні, що унеможливлює зробити висновок стосовно відсутності у боржника сільгосптехніки та права користування земельними ділянками. Доказів повторного звернення державного виконавця із запитами до вказаних органів надані до суду матеріали виконавчого провадження також не містять.
Також суд враховує посилання скаржника на відсутність в матеріалах виконавчого провадження запиту до органу статистики про витребування форми 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2014 року», яка подається щорічно юридичними особами, які здійснюють сільськогосподарську діяльність, до органу державної статистики за місцем здійснення діяльності, форма якої передбачена наказом Державної служби статистики України від 14.06.2013 р. № 181. У вказаній звітності передбачено надання сільгосппідприємствами звітності щодо кількості посівних площ та кількості зібраного урожаю. При цьому, витребування даних від органів статистики передбачено п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до якої організацію розшуку боржника-юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає висновки державного виконавця щодо відсутності у боржника грошових коштів та майна, на які можливо було б звернути стягнення при виконанні судового рішення у справі № 911/1943/13, такими, що зроблені передчасно, без вчинення всього обсягу дій щодо виконання рішення суду, яке є обовязковим на всій території України.
Водночас, судом відхиляються посилання стягувача на отримання від нього СТ «Настуся» коштів у розмірі 850789,33 грн. в межах виконавчого провадження, відкритого ВДВС Славутського МРУЮ, оскільки платіжна вимога № 191 від 25.07.2014 р. про стягнення з ТОВ «ОСОБА_1 Україна» на користь СТ «Настуся» 850789,33 грн. не може вважатися доказом наявності коштів у боржника або фактичного надходження коштів на рахунки боржника саме 25.07.2014 р., тобто під час перебування майна та коштів останнього під арештом.
Також суд вважає за необхідне зазначити про необґрунтованість посилання відділу ДВС на те, що 27.10.2014 р. стягувачем було повторно предявлено на виконання до Районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ наказ господарського суду Київської області № 911/1943/13 та, в подальшому, подано заяву про закінчення виконавчого провадження у звязку із скасуванням ухвали господарського суду Київської області від 25.09.2014 р. у справі № 911/1943/13 постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 р., у звязку з чим 26.11.2014 р. дане виконавче провадження було закінчене на підставі п. 4. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки за змістом скарги ТОВ «ОСОБА_1 Україна», яка розглядається судом, предметом оскарження є дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби під час виконання рішення суду в період до 28.07.2014 р., тобто до винесення постанов про повернення виконавчого документу стягувачеві.
Поряд з цим, поза увагою суду залишається посилання скаржника на те, що державним виконавцем було вчинено злісне невиконання рішення суду у справі № 911/1943/13, у зв'язку з чим за даним фактом Білоцерківським міським відділом ГУ МВС України в Київській області розпочато кримінальне провадження №12014110030003495 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, а також що за фактом невиконання посадовими особами СТ «Настуся» рішення суду у справі № 911/1943/13 прокуратурою Білоцерківського району Київської області розпочато кримінальне провадження №42014110080000020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, оскільки згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством сам лише факт внесення інформації до єдиного реєстру кримінальних проваджень не є доказом наявності чи відсутності у діях тієї чи іншої особи складу злочину, що виключає можливість розцінювати наведену ТОВ «ОСОБА_1 Україна» обставину як підставу для визнання дій державного виконавця неправомірними.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Дослідивши надані учасниками провадження документальні докази, письмові пояснення та позиції, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні наказів господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/1943/13 та передчасності їх повернення стягувачеві постановами від 28.07.2014 р.
З огляду на вищенаведене, скарга ТОВ ОСОБА_1 Україна № 1-с від 28.08.2014 р. на дії та бездіяльність державного виконавця під час виконання рішення від 02.10.2013 р. у справі господарського суду Київської області № 911/1943/13 підлягає задоволенню.
Стосовно викладеної у прохальній частині скарги адресованої суду вимоги ТОВ «ОСОБА_1 Україна» винести окрему ухвалу, в якій вказати на бездіяльність посадових осіб Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції в ході виконавчого провадження № 42632851, та направити її до Управління ДВС ГУ юстиції у Київській області для розгляду та реагування, суд зазначає, що застосування передбачених ст. 90 Господарського процесуального кодексу України заходів є правом суду, а наведена вимога скаржника не стосується безпосередньо оскарження дій органу державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Україна № 1-с від 28.08.2014 р. на дії та бездіяльність Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо виконання рішення у справі № 911/1943/13 задовольнити.
2.Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. № 911/1943/13 про стягнення з СТ «Настуся» 20375,00 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору в ході зведеного виконавчого провадження № 42632851.
3.Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. № 911/1943/13 про стягнення з СТ «Настуся» 860,25 грн. судового збору в ході зведеного виконавчого провадження № 42632851.
4.Визнати недійсною постанову Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 28.07.2014 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 41961263.
5.Визнати недійсною постанову Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 28.07.2014 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 41961025.
6.Ухвалу надіслати сторонам у справі та Районному відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чуйкова, 2).
Головуючий суддя В.М. Бабкіна
Суддя О.О. Рябцева
Суддя В.А. Ярема
Судове рішення № 52752417, Господарський суд Київської області було прийнято 20.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/1943/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: