Рішення № 52751669, 05.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/66/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015 Справа № 905/1250/14

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Почерк (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 138-А)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Судоремонтний Завод (СРЗ), (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2)

про стягнення 92500,00 грн.

Колегія суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Науменко А.О., Кричмаржевський В.А

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, на підставі протоколу № 7 від 22.11.2013 р.

Від відповідача в судове засідання 05.10.2016 р. не зявився

Суть спору:

До господарського суду звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Почерк з позовною заявою до ТОВ «СРЗ» Азовський Судоремонтний завод про стягнення 92500 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2015 р. прийнято матеріали до провадження, присвоєно справі номер провадження 32/66/15, з призначенням судового засідання на 20.05.2015 р.

Ухвалою від 20.05.2015 р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд даної справи відкладено на 16.06.2015.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_3 від 16.06.2015р., у звязку з особливою складністю даної справи, справу № 905/1250/14 передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 р. справу № 905/1250/14 прийнято до свого провадження колегією суддів, розгляд справи призначений на 29.07.2015 р.

Ухвалою суду від 29.07.2015 р. за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжено, розгляд справи відкладено на 25.08.2015 р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_3 від 27.08.2015 р., у звязку з знаходженням судді Кагітіної Л.П. у відпустці, справу № 905/1250/14 передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Кричмаржевський В.А., Науменко А.О.

Зазначеною колегією справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.10.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2015 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 224- 226 Господарського кодексу України та умовами договору № 99 від 22.08.2011 р.

Відповідач позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими, з підстав викладених у відзиві на позов (відзив на позов долучений до матеріалів справи).

У засіданні суду 05.10.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

На розгляд господарського суду передано спір про стягнення збитків з ТОВ «СРЗ» Азовський Судоремонтний завод на користь ТОВ «Почерк» у розмірі 92 500 грн., які виникли через вимушену стоянку теплоходу «Вера» повязану з неякісно проведеним відповідачем ремонтом.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тими обставинами, що 22 серпня 2011р. між сторонами по справі було укладено договір № 99, згідно якого ТОВ «СРЗ» взяло на себе зобовязання за певну плату відремонтувати судно СЧС «Вера», яке на праві власності належить ТОВ «Почерк».

Позивач вважає, що під час проведення ремонтних робіт робітники відповідача допустили некоректне втручання в центрівку валів, і як наслідок в ході експлуатації судна це призвело до поломки механізму.

Недоліки в ремонтних роботах судновласник виявив вже після їх прийняття та 5 годинного переходу судна СЧС «Вера» із доків ТОВ «СРЗ» в порт Бердянськ до причалу № 7 був планово зупинений головний двигун та насоси охолодження, які приводяться у рух головним двигуном, що передбачено технологічно. Планово був підтягнутий сальник для запобігання водотоку у машинному відділенні. 22.10.2011р. о 07 годині 00 хвилин було виявлено надмірне надходження у машинне відділення забортної води, через плавлення дейдвудного підшипника. У звязку з чим були викликані аварійні водолази для огляду судна. За наслідками проведеного огляду судновласник ТОВ «Почерк» прийняв рішення про повернення судна СЧС «Вера» відповідно до розділу 10 «Гарантії» Договору № 99 від 22.08.2011р. для усунення дефектів чи недоліків, які були отримані внаслідок неякісного ремонту.

Відповідачем повторно було відремонтовано судно, але між сторонами виник спір з приводу оплати проведеного ремонту, оскільки ТОВ «СРЗ» не визнав ремонт гарантійним і звернувся до суду з позовом про стягнення вартості проведеного ремонту.

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 5009/425/12 від 11.04.2012р. за результатами розгляду спору за позовом ТОВ «СРЗ» до ТОВ «Почерк» про стягнення вартості ремонтних робіт в сумі 95 885,10 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що повторно ремонт проводився з вини ТОВ «СРЗ» внаслідок неякісно проведеного ремонту.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. рішення господарського суду по справі № 5009/425/12 від 11.04.2012р. залишено без змін. Разом з тим суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що доводи позивача щодо укладення між сторонами у спрощений спосіб окремого договору підряду, на підставі якого ним проведені ремонтні роботи, а тому вони не є гарантійними, не знайшов свого документального підтвердження. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що між сторонами окремий договір (крім № 99 від 22.08.2011р.) не укладався. Рішення господарського суду та постанова апеляційної інстанції по справі № 5009/425/12 набули законної сили. Факти встановлені судом в межах зазначеної справи в силу ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.

На думку позивача, внаслідок протиправних дій відповідача, які полягали в неякісному ремонті судна «Вера» йому було завдано значних збитків, повязаних з простоєм судна. До стягнення на користь ТОВ «Почерк» було заявлено 92 500 грн. збитків, понесених позивачем за період з 22.10.2011р. по 08.12.2011р. (48 календарних днів) у вигляді виплаченої заробітної плати (разом з податками) та добових витрат екіпажу під час простою.

Розглянувши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновків щодо правомірності вимог позивача, виходячи з наступного.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобовязань.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного звязку між збитками позивача та діями відповідача.

З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може предявлятися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (з наступними змінами та доповненнями) та в розясненнях президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди (які на час вирішення судом спору є чинними) зазначається, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на викладене можливо зробити висновок, що збитками (шкодою) в розумінні положень цивільного законодавства, є реальні витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані доходи, які він би отримав у разі якщо його право не було би порушено. Зобовязання щодо відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи, тобто деліктна відповідальність настає лише за винне завдання шкоди.

Оскільки стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків та розмір заявлених до стягнення збитків.

Факт спричинення збитків позивач обґрунтовує тими обставинами, що під час вимушеного простою вилов риби екіпажем судна «Вера» не проводився, відповідно позивач не отримував доход з якого, згідно вимог наказу Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001р. № 132 «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт послуг) сільськогосподарських підприємств» він мав розраховувати та виплачувати заробітну плату працівникам. Однак в силу вимог Статуту флоту рибної промисловості України та ст. 57 Кодексу торгівельного мореплавства України на судні обовязково несеться вахта (служба), видається харчування екіпажу та добові, що розраховуються за нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.1998р. № 10 (10-98-п) «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон»:

-з 00 год. 00хв. кожного дня до 04 год.00 хв. вахта несеться другим помічником капітана, другим механіком та матросом;

-з 04 год.00хв. кожного дня до 08 год. 00 хв. старшим помічником капітана, третім механіком та матросом;

-з 08 год. 00 хв. кожного дня до 12 год. 00 хв. третім помічником капітана, четвертим механіком та матросом;

-з 12 год. 00 хв. кожного дня до 16 год. 00 хв. другим помічником капітана, другим механіком та матросом;

-з 16 год. 00 хв. кожного дня до 20 год.00 хв. старшим помічником капітана, третім механіком та матросом;

-з 20 год. 00 хв. кожного дня до 24 год.00 хв. третім помічником капітана, четвертим механіком та матросом.

Тобто 3 вахти по 3 спеціалісти цілодобово повинні нести службу на судні відповідно до Статуту флоту рибної промисловості України, працюючи при цьому 8 год. за добу, крім того, на судні повинен працювати повар, яких забезпечує харчування екіпажу та отримує за це заробітну плату.

Оскільки судновласник заради безпеки судноплавства вимушений утримувати зазначений склад екіпажу у під час вимушеного простою, позивач оцінює витрати повязані з виплатою заробітної плати, нарахованих на неї податків, виплату добових, як збитки, які призвели до зменшення активів підприємства.

Розмір заявлених до стягнення збитків позивач підтверджує первинними бухгалтерськими документами, які залучені до матеріалів справи.

Протиправність поведінки відповідача, як зазначалось вище, позивач обґрунтовує проведенням неякісного ремонту, внаслідок чого в період повторного ремонту судно не використовувалося для ведення господарської діяльності та відповідно позивач не отримував доход, а лише ніс збитки у вигляді зазначених витрат.

Відповідач заперечує свою вину в спричиненні позивачу збитків, мотивуючи тим, що факт проведення неякісного ремонту позивачем не доведено, посилаючись на ті обставини, що відповідно до п.10.4 Договору № 99 від 22.08.2011р. всі претензії повинні бути підтверджені ОСОБА_4 представників ОСОБА_5 товариства з матеріалами розслідувань та відповідати встановленій формі. Ці документи повинні містити детальний опис дефекту, причини та час його виявлення, де можливо, додаються фотографії звіти тощо. Відповідач вважає, що при настанні «аварійної події», яка мала місце 22.10.2011р., позивач належним чином не повідомив про це представників Морського регістру судноплавства України, яке відповідно до умов Договору є ОСОБА_5 товариством. ТОВ «СРЗ» посилається на те що в матеріалах справи відсутній ОСОБА_5 товариства, яким встановлювалася б його вина у поламці дейвудного пристрою. Відповідач також вважає, що доказом, який свідчить на його користь є той факт, що між сторонами не підписувалися протокол розбіжностей, що свідчить про те що позивач погодився з якістю та обсягами проведеного ремонту.

Спростовуючи доводи позивача щодо причин поламки судна «Вера», відповідач посилається на висновки експертів Одеської національної морської академії, які вважають, що «наявність ексцентриситету або зламу вала може призвести до утворення виробітки за траєкторією обертання гребного валу, після чого умови роботи валопроводу нормалізуються». На підставі проведеного експертного дослідження, відповідач зробив висновок, що причиною оплавлення носового підшипника є непрацездатний стан системи охолодження дейдвуда ( а не порушення центрівки валу).

Оцінивши заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що останній не спростовує факт виходу їз строю механізму судна «Вера» відразу після проведеного ремонту ТОВ «СРЗ», а оспорює причини які це викликали, посилаючись на неналежну роботу системи охолодження дейдвуда.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та надані докази, суд дійшов висновку, що відповідно до умов договору № 99 від 22 .08.2015р. підрядник ТОВ «СРЗ» взяв на себе зобовязання виконати ремонт СЧС «Вера», що належить ТОВ «Почерк». (п.1.1) По закінченню приймальних іспитів та після усунення усіх дефектів Судна, представники Замовника і Підрядника складають ОСОБА_5 приймання Судна з ремонту і ОСОБА_5 виконаних робіт (п.6.4). Крім того, у звязку з необхідністю збільшення обсягів ремонтних робіт сторони дійшли згоди внести зміни в договір в частині узгодженої вартості робіт, обсягів та строків виконання робіт про що склали Додаткову угоду № 1 від 05.09.2011р. та № 2 від 29.09.2011р. Таким чином, сторони врегулювали питання щодо збільшення обсягу ремонтних робіт після фактичного обстеження судна підрядником. Доказів того, що замовник не погодився на пропозиції підрядника усунути недоліки в роботі систем судна, у тому числі і охолоджувальної, матеріали справи не містять, сторони на такі обставини не посилаються, що свідчить про те, що між сторонами розбіжностей щодо проведеного ремонту не було.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, після прийняття замовником виконаних робіт та через 5 годин переходу судна з доків ТОВ «СРЗ» в порт Бердянськ був планово зупинений головний двигун та насоси охолодження. Після обстеження судно було повернуто на ремонт до ТОВ «СРЗ», де останній відмовлявся приймати судно на ремонт, мотивуючи тим, що його вини в поломці судна немає і ремонт не повинен бути гарантійним.

Виходячи з того, що відповідно до п. 6.4 Договору № 99, замовник приймає судно після ремонту лише після проведення приймальних випробувань та усунення всіх дефектів Судна, суд вважає, що у будь-якому разі судно не могло бути передано замовнику, якщо системи судна знаходяться в неналежному стані і це може призвести до поломки судна. Матеріали справи не містять доказів з приводу того, що підрядник повідомляв замовника про неналежну роботу системи охолодження дейдвуда, тим більше, що до проведення ремонту та підчас проведення підрядником випробувань нарікань на систему охолодження не було.

Тому виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач не довів факт належного виконання умов договору, оскільки судно не могло вийти з доків ТОВ «СРЗ» з дефектами, оскільки б це загрожувало безпеці руху. Оспорювання причин поломки судна на думку суду не є принциповим, оскільки поломка сталася відразу після виходу судна з ремонту, що свідчить про некоректне втручання в системи судна та не усунення всіх дефектів.

За таких обставин суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо неналежного оформлення «аварійного випадку», оскільки це не спростовує фактичні обставини справи та висновки суду щодо неякісно проведеного ремонту СЧС «Вера».

Суд не приймає також до уваги заперечення відповідача, що стосуються оцінки ним упущеної вигоди позивача, оскільки такі вимоги не передавалися на розгляд господарського суду. Щодо висновків відповідача про виплату заробітної плати та добових, суд вважає, що спірні правовідносини в даному випадку регулюються не лише законодавством про оплату праці, а й іншими спеціальними нормами про безпеку судноплавства, на які посилався позивач.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач довів склад цивільного правопорушення в діях відповідача та спричинення ним збитків в заявленій до стягнення сумі з його вини. За таких обставин суд не вбачає підставі для визнання вимог позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача, щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог у звязку зі спливом спеціального строку позовної давності. Відповідач посилається на те, що спеціальну позовну давність слід застосовувати до вимог, що виникають у звязку з недоліками через неналежну якість виконаних робіт, перебіг якої починається з дня заявлення про недоліки, тобто з 24.10.2011р. Як свідчать матеріали справи на розгляд суду передано спір про стягнення збитків завданих простоєм судна через неналежну якість його ремонту, які виникли в період з 22.10.2011р. по 08.12.2011р. До вимог про стягнення збитків застосовується загальний трирічний строк позовної давності. Позивач звернувся з позовом до господарського суду Донецької області. Ухвалою цього суду від 26.02.2014 р. позов був прийнятий до розгляду, порушено провадження по справі № 905/1250/14. Тобто позивач звернувся до суду в межах трирічного строку позовної давності.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1.Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Почерк до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СудоРемонтнийЗавод про стягнення 92500 грн. задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СудоРемонтнийЗавод (СРЗ), (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32183383) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Почерк (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 138-А, код ЄДРПОУ 22138510) 92500 (девяносто дві тисячі пятсот) грн. 00 коп. та 1850 (одна тисяча вісімсот пятдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 20» жовтня 2015 р.

Головуючий Н.А. Колодій

Судді В.А. Кричмаржевський

ОСОБА_4

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.