Рішення № 52749269, 21.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/800/15 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/783/5543/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Цяцяка Р.П.

з участю секретаря Бадівської О.О.

та з участю ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

представника ТзОВ «Львівавтокомплектація» - Гораль А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» до ОСОБА_5 про повернення незаконно перепланованих приміщень у попередній стан, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» звернувся до суду із позовом до відповідача про повернення незаконно перепланованих приміщень у попередній стан, звільнення незаконно займаного приміщення. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що ОСОБА_6 зареєстрована в кімнатах НОМЕР_1, 424 та проживає разом із сімєю у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, який знаходиться у приватній власності позивача. На початку вересня 2014 року керівництву ТзОВ «Львівавтокомплектація» стало відомо те, що відповідач використовує у власних потребах побутове приміщення (позначене на поверховому плані - LXII), що знаходиться на четвертому поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та межує з кімнатою НОМЕР_1. У внутрішній документації позивача відсутні будь - які документи, що б підтверджували законність користування відповідачем зазначеним побутовим приміщенням. Крім того 13 листопада 2014 року керівництву ТзОВ «Львівавтокомплектація» стало відомо те, що відповідач провів перепланування у кімнаті НОМЕР_1 та межуючому з даною кімнатою побутовому приміщенні (позначеному на поверховому плані LXII), що знаходиться на четвертому поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, а саме вибив дверний пройом у стіні, що розмежовує наведені приміщення. Таке перепланування було здійснено без будь якої на це відповідної проектно технічної та погоджувальної документації, відповідно являється самоправним та незаконним. Просив прийняти рішення, яким зобовязати відповідача за власні кошти привести у попередній стан кімнату НОМЕР_1 та межуючи з нею побутове (нежиле) приміщення (позначене на поверховому плані - LXII), що знаходиться на четвертому поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: замурувати незаконно вибитий дверний проєм у стіні, що розмежовує кімнату НОМЕР_1 та наведене побутове приміщення; провести роботи з нанесення на стіну у місці де було проведено перепланування поверхневих матеріалів (гіпсових матеріалів, штукатурки, фарби тощо) за для усунення відмінності у візуальному та якісному покритті поверхні стін у наведеному побутовому приміщенні. Зобовязати ОСОБА_2 звільнити незаконно займане побутове (нежиле) приміщення(позначене на поверховому плані - LXII), що знаходиться на 4 му поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та межує з кімнатою НОМЕР_1. Стягнути із відповідача на користь ТзОВ «Львівавтокомплектація» (код ЄДРПОУ: 33982081) 243, 60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.) судового збору.

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.

Зобов»язано ОСОБА_5 за власні кошти привести у попередній стан кімнату НОМЕР_1 та межуюче з нею побутове (нежиле) приміщення (позначене на поверховому плані - LXII), що знаходиться на четвертому поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

-замурувати незаконно вибитий дверний пройом у стіні, що розмежовує кімнату НОМЕР_1 та наведене побутове приміщення;

-провести роботи з нанесення на стіну у місці де було проведено перепланування поверхневих матеріалів (гіпсових матеріалів, штукатурки, фарби тощо) за для усунення відмінності у візуальному та якісному покритті поверхні стін у наведеному побутовому приміщенні;

Зобов»язано ОСОБА_5 звільнити незаконно займане побутове (нежиле) приміщення (позначене на поверховому плані - LXII), що знаходиться на четвертому поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та межує з кімнатою НОМЕР_1;

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ТзОВ «Львівавтокомплектація» (код ЄДРПОУ: 33982081) 243, 60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.) судового збору.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2

В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи відповідача провести роботи по замуруванню дверного пройому між кімнатами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 та зобов'язуючи її звільнити приміщення НОМЕР_2 не врахував того, що пробиття між кімнатами дверного пройому не є переобладнанням чи переплануванням, для проведення яких необхідно дозвіл балансоутримувача. Так, відповідно до п. 3.2. «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» в редакції від 08.01.2013 року не належать до самочинного будівництва в багатоквартирних житлових будинках, гуртожитках влаштування чи закриття прорізів у внутрішніх не капітальних стінах. Згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 404 від 09.08.2012 року до самочинного будівництва не відноситься демонтаж або спорудження перегородок, перенесення чи закриття дверних прорізів. Крім того, зазначає, що приміщення НОМЕР_2 надано в користування сім»ї апелянта із чотирьох осіб, троє з яких є повнолітніми, які не залучені до участі у справі, а відтак, зобов'язуючи апелянта замурувати дверний пройом порушуються їх права та законні інтереси. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача повністю визнав апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не відповідає.

З дубліката вятягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 32536453 від 16.12.2011р. вбачається, що гуртожиток площею 10909.1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 належить ТзОВ «Львівавтокоплектація» на праві приватної власності.

Відповідно до наказу ТзОВ «Львівавтокомплектація» № 24 від 02.12.2010р. відповідачу було виділено у користування спірне побутове (нежиле) приміщення, що прилягає до кімнати НОМЕР_1 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.

Актом про виявлене незаконне перепланування від 13.11.2014р. підтверджено те, що відповідач вибив дверний пройом у стіні, що розмежовує кімнату НОМЕР_1 та суміжне побутове (нежиле) приміщення, що знаходиться на четвертому поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із постановою № 454 від 25 грудня 2014 року про накладення адміністративного стягнення, відповідач самовільно здійснив перепланування у кімнаті НОМЕР_1 та суміжному побутовому приміщенні, що на четвертому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1, а саме: вибив дверний отвір в стіні, яка розмежовує кімнату НОМЕР_1 та суміжне побутове приміщення, чим порушив ст. 150 КУпАП.

Відповідач добровільно не привів самовільно переплановані приміщення у попередній стан, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач провів перепланування у кімнаті НОМЕР_1 та межуючому з нею побутовому (нежилому) приміщенні, що знаходиться на четвертому поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 незаконно, ним не дотримано вимог законодавства України щодо порядку проведення перепланування приміщень у гуртожитку.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такого він дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно Наказу №24 ТзОВ «Львівавтокомплектація» від 02.12.2010 року спірне приміщення, загальною площею 24,7 кв.м. було виділено у безстрокове користування сім»ї ОСОБА_2 у складі чотирьох чоловік: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4(а.с. 44).

Із довідки з місця проживання про склад сім»ї і прописки №400 від 31.08.2015 року вбачається, що у квартирі НОМЕР_1, 424 у гуртожитку по АДРЕСА_1 прописані чотири особи: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 122).

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Однак всупереч ст.33 ЦПК України ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були повнолітніми на час розгляду справи та ухвалення оскаржуваного рішення, до участі у справі залучені не були, хоча вказаним рішенням суду вирішується питання про їх права і обов»язки.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, не вирішив питання про залучення до участі у справі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та враховуючи, що апеляційний суд відповідно до глави 1-ої розділу 5-го ЦПК України позбавлений можливості вирішити питання про скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а також вирішення питання про залучення до участі в розгляді справи в апеляційному суді співвідповідачів, рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 сти.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.307 ч.1 п.2, ст.314 ч.2, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» до ОСОБА_5 про повернення незаконно перепланованих приміщень у попередній стан - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: Л.Б. Струс

Р.П. Цяцяк