Ухвала суду № 52749237, 23.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/7305/14-к Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 11-кп/783/799/15 Доповідач: Марітчак Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючогоМарітчака Т.М.,суддів апеляційного судуПешкова М.І. та Березюка О.Г.,при секретаріМельниченко І.С.

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140050001465 від 20 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_5 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, за участі

прокурораКамінського М.М.,обвинуваченогоОСОБА_5,та захисника обвинуваченогоМалахівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката Ірини Малахівської на вирок Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року,-

встановила:

вироком Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року обвинуваченого

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, працюючого вантажником ПП «Дизайн Полідрук», проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2 Пустомитівського району Львівської області, раніше судимого, останній раз 12.07.2012 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 1 020 грн.,

визнано винним за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд першої інстанції постановив рахувати з 20 квітня 2014 року. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 залишено без змін до вступну вироку в законну силу.

Вироком суду також вирішено питання з речовими доказами та стягнуто з ОСОБА_5 в користь держави судові витрати на проведення судових експертиз у розмірі 2 358,72 (дві тисячі триста п'ятдесят вісім) грн.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5, 20 квітня 2014 року близько 00:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, вчинив умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 з особливою жорстокістю, оскільки керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на вчинення вбивства ОСОБА_8, який виник на ґрунті ревнощів до ОСОБА_9, обвинувачений ОСОБА_5, на протязі тривалого часу (з 00:30 по 02:45 год.), в коридорі навпроти входу у кухню, з особливою жорстокістю почав завдавати множинні удари руками в ділянку голови потерпілого, в результаті чого потерпілий впав на підлогу, після чого обвинувачений, схопивши ОСОБА_8 за верхній одяг, затягнув його у кухню, де, долаючи опір потерпілого, мікрохвильовою пічкою, яку взяв з холодильника, завдав удар в голову ОСОБА_8.

Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_8, бажаючи завдати потерпілому особливих страждань шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, ОСОБА_5, використовуючи предмети, які знаходились у кухні, під час побиття, а саме: крісло, кухонний молоток, почергово завдавав множинні удари по голові потерпілого та, утримуючи голову потерпілого, бив нею об радіатор опалення. Продовжуючи побиття потерпілого, ОСОБА_5 виштовхав ОСОБА_8 з кухні у коридор квартири, де продовжив завдавати численні удари руками по голові та тулубу потерпілого, після чого, взявши у коридорі в руки журнальний столик зі скляною робочою поверхнею, кинув ним у ОСОБА_8, влучивши у ділянку голови.

Від отриманих ушкоджень ОСОБА_8 впав на підлогу, згодом, підвівшись, намагався вийти з квартири, однак, ОСОБА_5, схопивши потерпілого під руки, вивів його на площадку сходового маршу між першим та другим поверхами, де бачачи, що потерпілий від отриманих ушкоджень хрипить, усвідомлюючи, що завдає потерпілому нестерпного болю, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_8 з особливою жорстокістю, завдавав йому численні удари ногами по різних ділянках тіла, доки потерпілий не перестав подавати ознак життя, після чого штовхнув ногою тіло ОСОБА_8, яке скотилось сходовим маршем на площадку першого поверху.

Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 внутрішньочерепну травму у вигляді множинних ран, синців і саден, перелому зовнішньої кісткової пластинки тім'яної кістки зліва на голові, крововиливів в м'які тканини вискових ділянок, а також крововиливів під м'які мозкові оболонки і речовину головного мозку, що призвело до набряку головного мозку, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи за № 355/2014 від 26.05.2014 року, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, були небезпечним для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті потерпілого. Крім цього, згідно з висновком судово-медичної експертизи за № 355/2014 від 26.05.2014 року, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 наступні ушкодження: три забійні рани в тім'яній ділянці, забійну рану на чолі справа з переходом на верхню повіку правого ока, синець в правій очній ділянці, садно на чолі зліва, садно в ділянці хвостовика лівої брови і поверхневу, забійну рану на його тлі, забійну рану на нижній повіці лівого ока, забійну рану в ділянці внутрішнього кута лівого ока, по одному синцю на вушних мушлях, різану наскрізну, поперечно розташовану рану на лівому вусі, забійну рану на верхній губі зліва, забійну рану під нижньою губою і синець довкола неї, синець на слизовій оболонці верхньої губи, синець і рану на слизовій оболонці нижньої губи, садно на правій щоці, садно в ділянці кута нижньої щелепи справа, синець на спинці носа, вогнищеві крововиливи в склеру очей, синець в ділянці підборіддя справа, синець в надключичній ділянці справа, три синці в ділянці щитовидного хряща по передньо-боковій поверхні шиї (два синці справа від серединної лінії, один синець зліва), синець в підключичній ділянці зліва, садно і синець по передній поверхні грудної клітки зліва, синець в ділянці підборіддя зліва, синець на грудній клітці справа, садно на грудній клітці справа, по одному синцю по тильній поверхні кистей рук, садно по тильній поверхні лівої кисті, два садна на правому коліні, садно на лівому коліні з синцем довкола нього, синець по передній поверхні верхньої треті лівої гомілки і садно на його тлі, синець по передньо-зовнішній поверхні нижньої треті правої гомілки, дві подряпини в поперековій ділянці по середині, садно в поперековій ділянці по середині, крововиливи в м'яких тканинах лобної і вискових ділянок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; переломи під'язикової кістки і хрящі гортані, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров'я.

Суд першої інстанції, постановляючи вирок, прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне вбивство ОСОБА_8 за наявності кваліфікуючих обставин, тобто вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з особливою жорстокістю та кваліфікував його злочинні дії за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Не погоджуючись з вироком Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат Ірина Малахівська подали на нього апеляційні скарги.

Обвинувачений ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі просить оскаржуваний вирок скасувати і винести новий, в якому змінити правову кваліфікацію даного злочину із п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 116 КК України або ст. 118 КК України або ж скасувати оскаржуваний вирок, а кримінальне провадження направити на новий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду. Обвинувачений категорично не згідний з оскаржуваним вироком у зв'язку із системним порушенням вимог КПК України, норм процесуального і матеріального права, необ'єктивності обвинувачення, перекручуванням його показів та занесення до вироку показів свідка ОСОБА_9, які вона не надавала в суді. А з показів свідка ОСОБА_9, допитаної судом першої інстанції убачається, що потерпілий ОСОБА_8 першим напав на нього, взявши в подальшому в руки ніж, а він змушений був від нього захищатись і його дії підпадають під необхідну оборону.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Ірина Малахівська просить оскаржуваний вирок змінити, а саме змінити правову кваліфікацію злочину із п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України та призначити покарання відповідне до санкції цієї статті, прослухати звукозапис показів свідка ОСОБА_9, які були дані в судовому засіданні 03 липня 2015 року в 11:24:25 год., оскільки суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій вирок, послався на показання свідка ОСОБА_9, які вона давала під час досудового розслідування, а не в суді, а з показів свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні убачається, що потерпілий ОСОБА_8 взяв на кухні ніж і першим погрожував обвинуваченому ОСОБА_5, що і стало причиною того, що обвинувачений, намагаючись відвернути від себе загрозу, кидав у ОСОБА_8 усе, що попадалось під руку.

На думку захисника Ірини Малахівської, оскаржуваний вирок є незаконним, таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а саме висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Так, з аналізу висновку судово-медичної експертизи убачається, що причиною смерті ОСОБА_8 була внутрішньочерепна травма, яка утворилась через перелом зовнішньої кісткової пластини тім'яної кістки зліва на голові.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснював, що побачивши ніж у руках ОСОБА_8, він взяв у руки перше, що попалось, мікрохвильову піч, яка стояла на холодильнику і кинув у ОСОБА_8, попавши в ліву частину голови. Тобто з цього можна зробити висновок, що причиною смерті ОСОБА_8 була саме перша рана, яка була нанесена ОСОБА_5 з метою захисту свого життя та здоров'я після того як він побачив у руках ОСОБА_8 ніж направлений у його сторону і який він сприймав як загрозу.

Сумніви з приводу того, що смерть потерпілого настала не відразу після цього удару та з приводу наявності інших ушкоджень на тілі ОСОБА_8 не можуть ставитись у вину обвинуваченому ОСОБА_5, оскільки згідно ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката Ірину Малахівську про зміну вироку в частині кваліфікації злочину і призначення покарання обвинуваченому в межах санкції ст. 118 КК України, прокурора про відмову в задоволенні апеляційних скарг і залишення оскаржуваного вироку без змін, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як убачається з апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката Ірини Малахівської, дані учасники судового розгляду вважаючи вину обвинуваченого ОСОБА_5 у спричиненні смерті потерпілому ОСОБА_8 доведеною, оспорюють кваліфікацію дій обвинуваченого, вважаючи, що його дії необхідно кваліфікувати за ст. 118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

При цьому, як обвинувачений ОСОБА_5, так і його захисник - адвокат Ірина Малахівська посилаються на показання свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що потерпілий ОСОБА_8 взявши на кухні ніж, першим погрожував обвинуваченому ОСОБА_5, що і стало причиною того, що обвинувачений, намагаючись відвернути від себе загрозу, кидав у ОСОБА_8 усе, що попадалось під руку, в тому числі і мікрохвильову піч, від удару якою, на думку захисника, і наступила смерть потерпілого.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат Ірина Малахівська посилаються на те, що суд першої інстанції у своєму вироку послався на показання свідка ОСОБА_9, дані нею під час досудового розслідування про те, що 20.04.2014 року біля 00.30 год. в спальню, де вона спала увірвався обвинувачений ОСОБА_5 і вдарив її в обличчя, потім закрив її у спальній кімнаті, а вона не змогла відчинити замок, а її показання в суді першої інстанції про те, що ОСОБА_8 взявши на кухні ніж, першим погрожував обвинуваченому ОСОБА_5 проігнорував та не дав їм жодної оцінки.

Колегією суддів прослухано аудіо запис показань свідка ОСОБА_9 в суді першої інстанції і встановлено їх невідповідність її ж показанням, на які послався суд першої інстанції у своєму вироку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 95 КПК України свідок, експерт зобов'язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку, а згідно ч. 4 цієї ж статті суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Однак, як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, в порушення цих вимог закону, у своєму вироку безпідставно послався на показання свідка ОСОБА_9 на досудовому слідстві, а тому колегія суддів не бере їх до уваги.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів задоволено клопотання захисту про повторний допит свідка ОСОБА_9 для дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, оскільки колегія суддів прийшла до висновку, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю.

З показів свідка ОСОБА_9 під час апеляційного розгляду убачається, що потерпілий ОСОБА_8 першим напав на обвинуваченого ОСОБА_5, взявши в руки ніж, а обвинувачений змушений був від нього захищатись. Разом з тим, свідок ОСОБА_9 не змогла відповісти на запитання в якій руці тримав ніж ОСОБА_8, його розташування на кухні та інші деталі, покликаючись на те, що не пам'ятає.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9, дослідженого судом першої інстанції, убачається, що даний свідок показала, що 20.04.2014 року біля 00.30 год. до неї в кімнату увійшов обвинувачений ОСОБА_5 та за допомогою статиста продемонструвала, як ОСОБА_5 завдав їй правою рукою удар в обличчя, а сам вийшов з кімнати зачинивши двері. Вона з кімнати чула шум з коридору та кухні і зрозуміла, що хтось трощить меблі, чула лайку обвинуваченого та крик потерпілого. Через кілька хвилин обвинувачений ОСОБА_5 повернувся в до неї в кімнату і вони разом вийшли в зал і підійшовши до вікна вона кликала на допомогу. Коли ОСОБА_5 заснув, вона пройшла у свою кімнату і теж заснула (т. 1, а.с. 171-178).

Таким чином, аналізуючи показання свідка ОСОБА_9 під час розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційного розгляду та дані протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9, колегія суддів приходить до висновку про те, що показання свідка ОСОБА_9 в суді першої та апеляційної інстанцій є неправдивими і направлені на уникнення ОСОБА_5 кримінальної відповідальності за скоєне, а тому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв їх до уваги.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5, дослідженого судом першої інстанції, убачається, що підозрюваний ОСОБА_5 розповідаючи про обставини кримінального провадження та демонструючи описані ним події показав, що потерпілий забіг на кухню і почав за щось там хапатись, він не знає за що можливо там був ніж, може ще щось, він не знає (т. 1, а.с. 130 -151).

Колегія суддів приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_9 про використання потерпілим ОСОБА_8 ножа є надуманими, не відповідають доказам, дослідженим судом першої інстанції, з яких убачається, що потерпілий ОСОБА_8 практично не чинив жодного опору обвинуваченому, жодного ножа в руках не мав і тим більше не нападав на обвинуваченого ОСОБА_5 та направленні на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності за скоєне.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 в суді першої та апеляційної інстанцій та дані протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5, колегія суддів приходить до висновку, що показання обвинуваченого в суді першої інстанції є неправдивими і направлені на уникнення ним кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки з матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинувачений ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_8, який практично не чинив опору, понад 44 тілесних ушкодження у вигляді синців, саден та забійних ран які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров'я і внутрішньочерепну травму у вигляді множинних ран, синців, подряпин і саден, перелому зовнішньої кісткової пластинки тім'яної кістки зліва на голові, крововиливів в м'які тканини вискових ділянок, а також крововиливів під м'які мозкові оболонки і речовину головного мозку, що призвело до набряку головного мозку та в даному випадку призвели до смерті потерпілого, а тому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв їх до уваги у своєму вироку.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката Ірини Малахівської в частині перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 з п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України.

Що ж стосується, перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 на ст. 116 КК України, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції підставно відмовив у такій перекваліфікації, оскільки судом не встановлено перебування ОСОБА_5 в стані фізіологічного афекту чи у будь-якому іншому емоційному стані, як підставі сильного душевного хвилювання. А тому, на думку колегії суддів, і в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого в частині перекваліфікації його дій на ст. 116 КК України необхідно відмовити.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» зазначено, що умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб, і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

Відповідно до цього роз'яснення суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано сформулював у своєму вироку у чому виявилась особлива жорстокість при вчиненні вбивства ОСОБА_8, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_5, на протязі тривалого часу (з 00:30 по 02:45 год.), в коридорі навпроти входу у кухню, з особливою жорстокістю завдав множинні удари руками в ділянку голови потерпілого, мікрохвильовою пічкою завдав удар в голову ОСОБА_8, продовжуючи злочинні дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_8, бажаючи завдати потерпілому особливих страждань шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, ОСОБА_5, використовуючи предмети, які знаходились у кухні, під час побиття, а саме: крісло, кухонний молоток, почергово завдавав множинні удари по голові потерпілого, та, утримуючи голову потерпілого, бив нею об радіатор опалення. Продовжуючи наносити удари потерпілому ОСОБА_5 виштовхав ОСОБА_8 з кухні у коридор квартири, де продовжив завдавати численні удари руками по голові та тулубу потерпілого, після чого, взявши у коридорі в руки журнальний столик зі скляною робочою поверхнею, кинув ним у ОСОБА_8, влучивши у ділянку голови, а на площадці сходового маршу між першим та другим поверхами, бачачи, що потерпілий від отриманих ушкоджень хрипить, усвідомлюючи, що завдає потерпілому нестерпного болю, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_8 з особливою жорстокістю, завдавав йому численні удари ногами по різних ділянках тіла, доки потерпілий не перестав подавати ознак життя, після чого штовхнув ногою тіло ОСОБА_8, яке скотилось сходовим маршем на площадку першого поверху.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 понад 44 синці, подряпин та саден, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; переломи під'язикової кістки і хрящі гортані, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров'я, і така кількість тілесних ушкоджень, в поєднанні із способом їх завдання (вдаряння головою до батареї опалення, нанесення удару мікрохвильовою пічкою і журнальним столиком по голові, численні удари ногами і руками по голові та тулубу) завданих на протязі тривалого часу (біля 2 год. 15 хв.) свідчать на думку колегії суддів про те, що умисел обвинуваченого ОСОБА_5 був спрямований на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_8 з особливою жорстокістю.

Крім того, на думку колегії суддів, діяння, яке здійснив обвинувачений ОСОБА_5 стосовно потерпілого ОСОБА_8 є надмірним з точки зору спричинення наслідку - смерті особи, що свідчить про спричинення смерті потерпілого з особливою жорстокістю.

На думку колегії суддів покликання захисника Ірини Малахівської на те, що оскаржуваний вирок є незаконним, таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а саме висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні і суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки у зв'язку з тим що на її думку, оскільки смерть потерпілого наступила від першого удару мікрохвильовою пічкою, у зв'язку з чим в діях обвинуваченого ОСОБА_5 вітсутня кваліфікуюча обставина - особлива жорстокість, не ґрунтуються на доказах досліджених судом першої інстанції та вимогах закону.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку про умисне вбивство обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілого ОСОБА_8 з особливою жорстокістю, оскільки наявність цієї кваліфікуючої обставини не пов'язано з тим від якого удару в подальшому наступила смерть потерпілого, а з тим, що на протязі всього часу нанесення йому ударів в кімнаті, коридорі, кухні, аж до його смерті на сходовій площадці, потерпілий був при свідомості, а обвинувачений ОСОБА_5, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень на протязі тривалого часу) страждань, а тому в задоволенні апеляційної скарги захисника в цій частині необхідно відмовити.

Колегією суддів не встановлено таких істотних порушень вимог закону, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного вироку, а тому і в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого в частині скасування оскаржуваного вироку і направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції необхідно відмовити.

Аналізуючи докази, дослідженні в судовому засідання судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_8 з особливою жорстокістю та правильно кваліфікував злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_5 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки обвинувачений вчинив умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині з особливою жорстокістю.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_5, якою відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та відсутність обставин, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, позицію потерпілого, який настоював на суворості покарання, зважуючи на жорстокість вбивства і прийшов до обґрунтованого висновку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді 14 років позбавлення волі.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката Ірини Малахівської і залишення оскаржуваного вироку без змін.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

відмовити в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката Ірини Малахівської, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2015 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з часу її проголошення і її можна оскаржити до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3 місяців після її проголошення.

Судді:

підпис підпис підпис

Марітчак Т.М. Пешков М.І. Березюк О.Г.

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду Тарас Марітчак.

Ухвала вступила в законну силу 23 жовтня 2015 року.

Копію виготовлено «____» жовтня 2015 року

Помічник судді Вікторія Юрочко