Рішення № 52746035, 19.10.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/6020/15-ц

2/243/3249/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Шевченко В.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 8 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири. Дана позовна заява мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 серпня 2001 року № 5251 позивач є власницею квартири АДРЕСА_1. Зазначена квартира розташована на другому поверсі. 01 січня 2015 року з провини відповідача ОСОБА_3, квартира якої знаходиться на 3-му поверсі над квартирою позивача, відбулося затоплення квартири.

Відповідно до Акту, складеного спеціалістами ЖЕК № 7 в коридорі даної квартири була залита стеля та шпалери, в спальні, поєднаної з лоджією, стеля, стіни, шпалери та просверлені наскрізь діри в стелі перфоратором. Внаслідок залиття приміщення потребує ремонту, згідно з кошторисом, витрати на ремонт квартири становлять 30260,00 грн.

Крім того, позивач проживає з дитиною-інвалідом 1 групи ДЦП, який потребує постійної допомоги та вважає, що їм спричинена моральна шкода, розмір якої вона оцінює в 10000,00 грн., оскільки внаслідок залиття квартири був порушений звичайний уклад життя, вони відчули неподобства в користуванні квартирою. Все це викликає додаткові зусилля. Вони вимушені звертатися до ЖЕКу та до юридичної консультації. Відповідач на звернення не реагує, відмовляється вести будь-які перемови.

Просять суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 30260,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000,00 грн.

Відповідачем - ОСОБА_3 надано суду письмове заперечення, яке мотивовано тим, що відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 23.07.1992 року шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Вважає, що Акти, на які посилається позивач, не є належним та достатнім доказом її вини, оскільки в них не вказано причину затоплення квартири. Крім того, позивачем зазначено, що розмір матеріальної шкоди становить 30260,00 грн. відповідно до кошторису. Однак, до позовної заяви даний документ не поданий.

Також, відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування. До того ж вказана норма містить порядок визначення судом розміру грошового відшкодування моральної шкоди і з цього приводу надані відповідні роз'яснення Верховного Суду України у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. В даному випадку відповідач вважає, що вона не завдала шкоди позивачу, оскільки відсутня її вина. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відмовити повністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надала пояснення та зазначила, що їй належить квартира за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 проживає поверхом вище в квартирі АДРЕСА_8. Відповідач заливає її квартиру протягом 14 років. 23 грудня 2014 року в її стелі з квартири відповідача були просвердлені діри. 01 січня 2015 року зверху текла гаряча вода, з цього приводу вона телефонувала відповідачці, але остання не брала трубку. В неї була залита зала, відпочивальня з лоджією, коридор. Гаряча вода текла в неї протягом чотирьох годин. Внаслідок залиття були пошкоджені шпалери, стіни, частина стелі з залі, відпочивальні та в коридорі. Вона телефонувала до аварійної служби ЖЕК, вони прийшли та все це зафіксували. Акт вона не підписувала, але складений він був у її присутності.

Позовні вимоги просила задовольнити.

Представник позивача, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що квартира АДРЕСА_8 належить їй на праві власності, однак вона там не проживає. Фактичне місце її проживання - АДРЕСА_2. В квартирі ОСОБА_1 вона не була, пошкоджень не бачила, для складання актів її ніхто не зарошував. Взагалі вона навідує свою квартиру періодично - один раз на тиждень, один раз на місяць. 01 січня 2015 року вона в своїй квартирі по АДРЕСА_1 була відсутня, а до цього оглядала квартиру приблизно за тиждень. Позивач ОСОБА_1 їй не телефонувала. Для складання акта не запрошувала, хоча мала її номер телефону. До квартири вона приходила 02 січня 2015 року, все перевіряла, так як там працювали робочі. Наслідків залиття в неї не було. Про залиття квартири ОСОБА_1 вона дізналася від робітників ЖЕО приблизно 04.01.2015 року. Причину залиття не з'ясовували. В ЖЕК її викликали для того, щоб вони з ОСОБА_1 примирилися.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача, ОСОБА_4, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити, мотивуючи це тим, що вина ОСОБА_3 в затоплені квартири ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведена.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 надала показання та зазначила, що 01 січня 2015 року її телефонувала ОСОБА_1, плакала та розповідала, що в її квартирі зверху тече гаряча вода. Вона в прийшла до ОСОБА_1 ближче до вечора та побачила, що в квартирі все мокре, чорне. ОСОБА_1 їй розповіла, що вода в неї текла чотири години, вона дзвонила в ЖЕК та відповідачці. У ОСОБА_1 був нервовий зрив, трусилися руки й ноги, підвищився тиск.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 надала показання та зазначила, що 01 січня 2015 року приблизно о 07.00 год. їй дзвонила ОСОБА_1, сказала, що її затоплюють, а додзвонитися відповідачці вона не може. Також відповідачу дзвонили з ЖЕО, а вона відповіла, що спить. Вона одяглась та прийшла до ОСОБА_1. В квартирі ОСОБА_1 вона побачила, що через діри у стелі ллється вода у відпочивальні, пошкоджені стіни в коридорі, в залі. В її присутності води лилась приблизно дві години. Також в її присутності позивач телефонувала в ЖЕО черговому слюсарю. Слюсар сказав, що телефонував відповідачу, а вона відповіла, що спить. Залиття квартири припинилося після того, як в квартирі відповідача закрили воду після її приїзду. Після залиття квартири ОСОБА_1 була в паніці.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 надав показання та зазначив, що він працює черговим слюсарем ЖЕО № 7. 01 січня 2015 року він прибув на залиття квартири АДРЕСА_1 о 08.00 год. Залиття відбувалося з квартири АДРЕСА_8. В квартирі АДРЕСА_1 капало зі стелі, на підлозі стояв тазик. Ніяких особистих пошкоджень він не бачив. Потім він піднявся до квартири АДРЕСА_8. Двері йому відчинили робочі та повідомили, що вони витікання усунули. Це було приблизно о 09.00 год. Він піднімався на горище - там було все справно. В квартирі АДРЕСА_8 капала гаряча вода. Власниці квартири АДРЕСА_8 він не телефонував, місце пориву батареї не бачив. Потім він повернувся до ЖЕО. Приблизно через пів години вони разом із бригадиром Душка ще раз пішли до квартири ОСОБА_1. Вони побачили, що капати стало менше, вода ще текла переважно в залі. Акт в його присутності не складався, він його не підписував.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 надав показання та зазначив, що він працює слюсарем-сантехніком в ЖЕО № 7. 01 січня 2015 року він перебував на роботі. Прийшов черговий та вони разом пішли подивитися на АДРЕСА_1 в будинку № 8 по АДРЕСА_1. В квартиру АДРЕСА_8 вони не попали. В квартирі АДРЕСА_1 він побачив на стелі у відпочивальні та на балконі плями, як остаточне явище після залиття. Це було приблизно 0 09.00 год. Більше ніяких пошкоджень він не бачив. Через кімнати він проходив. Причину залиття він зазначити не може. На горищі все було все справно.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка Правило І.С. надала показання та зазначила, що вона працює техніком -смотрителем в ЖЕК № 7. 05 січня 2015 року вони вийшли на роботу та вийшли за заявою позивача. Прийшовши до ОСОБА_1, вона побачила чоловіка, який зі слів ОСОБА_1, збирав воду. На балконі на шафі були потьоки, була пошкоджена білизна, стіни були вологими. В квартиру АДРЕСА_8 їх ніхто не пустив. Акт від 05.01.2015 року склала вона, виходила за адресою позивача разом із Кушнарьовою. Для складання акту намагалися визвати відповідача, але не змогли її найти. Вони підіймалися до не неї, але двері ніхто не відчиняв, дзвонили по телефону. Заздалегідь відповідача не повідомляли. Причину залиття вона особисто не встановлювала. Головний інженер при складанні акту присутнім не був, він підписав акт з її слів. Причина залиття була встановлена зі слів слюсаря. Ніяких дописок олівцем в акті вона не робила.

Акт від 15.07.2015 року був складений нею за проханням директора та ОСОБА_1, оскільки необхідно було уточнити площу для звернення до суду. 05.01.2015 року заміри не проводилися.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 надав показання та зазначив, що він виконував ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_1 до Нового року та Після Нового року. В його присутності ніякого залиття не було. Вони в квартирі міняли розводку та робили каналізацію.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 надала показання, зазначивши, що вона є матір'ю відповідача ОСОБА_3, її дочка проживає з ними з вересня 2007 року. ОСОБА_1 ОСОБА_3 оговорює, оскільки в них в теперішній час склалися неприязне ні стосунки у зв'язку з тим, що відповідач припинила надавати ОСОБА_1 допомогу. Їй відомо, що в квартирі по АДРЕСА_1 її дочка робить ремонт, ремонтувала систему опалення, змінювала водопровід. Батареї вона не змінювала. 01 січня 2015 року ОСОБА_3 була в гостях у її іншій дочки. Про те, що ОСОБА_1 звинувачує її дочку в затопленні квартири їй розповіла сама дочка після новорічних свят.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 надав показання та зазначив, що в квартирі відповідача ОСОБА_3 він виконував ремонтні роботи, клеїв шпалери, клав плитку, фарбував батареї. 01 січня 2015 року він був в квартирі відповідача ОСОБА_3 до обіду, протягом приблизно, двадцяти хвилин. Ніхто до квартири не приходив. Ніяких пошкоджень в її квартирі не було, підлога була суха. 01 січня 2015 року підлога в квартирі була дерев'яна, лінолеум був укладений навесні.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 надав показання та зазначив, що він працює директором ЖЕК № 7. Йому відомо, що з квартира АДРЕСА_1 заливалася з квартири АДРЕСА_8. Він особисто бачив наскрізні діри у відпочивальні позивача. Залиття було водою з системи опалення. Йому відомо зі слів слюсаря, що на Новий рік було залиття, робітники ЖЕО з'ясували, що залиття квартири ОСОБА_1 відбулося з квартири зверху. Робітників ЖЕО в квартиру АДРЕСА_8 не пустили, повідомили, що була проблема з радіатором, яку вже усунули. Дані обставини йому відомі зі слів слюсаря. Також, йому відомо, що відповідачці кілька разів телефонували, запрошували з'явитися для складання Акту. Він особисто потрапив в квартиру ОСОБА_1 05.01.2015 року, бачив наслідки залиття в залі та у відпочивальні. Вважає, що причиною затоплення є проблеми з батареєю в квартирі АДРЕСА_8. Іншим шляхом залиття неможливо, оскільки немає інших комунікацій.

Дослідивши подані документи, вислухавши пояснення сторін та показання свідків всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачу - ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить Договір купівлі-продажу квартири від 10 липня 2001 року. Згідно з довідкою КП ЖЕК № 7 в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

Відповідачу - ОСОБА_3 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_8, відповідно до заочного Рішення Слов'янського міськрайонного суду від 26 березня 2008 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 грудня 2013 року. Право власності відповідача зареєстровано у встановленому Законом порядку (а.с. 34, 39).

В судовому засіданні встановлено, що квартира відповідача знаходиться над квартирою позивача в будинку АДРЕСА_8, що визнається сторонами у справі.

01.01.2015 року в квартирі позивача - ОСОБА_1 відбулося залиття її квартири з квартири відповідача ОСОБА_3, яка розташована поверхом вище. Роблячи даний висновок, суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_8, яка зазначила, що 01 січня 2015 року її телефонувала ОСОБА_1, плакала та розповідала, що в її квартирі зверху тече гаряча вода, після чого вона особисто була в квартирі ОСОБА_1 та бачила наслідки залиття; показання свідка ОСОБА_9 про те, що 01 січня 2015 року приблизно о 07.00 год. їй дзвонила ОСОБА_1 та говорила що її затоплюють, після чого вона особисто бачила, що в квартирі ОСОБА_1 протягом двох годин через діри у стелі ллється вода у відпочивальні, пошкоджені стіни в коридорі, в залі; показання свідка ОСОБА_10 щодо того, що він працюючи черговим слюсарем ЖЕК № 7, 01 січня 2015 року прибув на залиття квартири позивача, та бачив, що в її квартирі капало зі стелі, та про те, що він піднімався до квартири АДРЕСА_8, де робочі йому повідомили, що вони вже усунули витікання; свідка ОСОБА_11 про те, що він, працюючи слюсарем-сантехніком в ЖЕК № 7, 01 січня 2015 бачив на стелі у відпочивальні та на балконі плями, як остаточне явище після залиття; свідка Правило І.С. щодо того, що вона 05 січня 2015 року складаючи Акт про залиття, бачила в квартирі ОСОБА_1 на балконі на шафі потьоки, вологі стіни; свідка ОСОБА_15, який також 05.01.2015 року бачив наслідки залиття в квартирі ОСОБА_1

Крім того, відповідно до листа Слов'янської міської ради № 01.01-12/1579 від 24.09.2015 року позивач ОСОБА_1 зверталася з приводу залиття її квартири 01.01.2015 року до Слов'янської міської ради, її звернення зареєстровано в журналі служби 1505 01.01.2015 року в 11.40 год. та передано на виконання в ЖЕК № 7, в 12.20 год. роботи щодо її заяви виконані.

Згідно з листом Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області від 15.07.2015 року, 01.01.2015 року за № 19 було зареєстровано звернення ОСОБА_1 щодо наявності матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_3

Також, суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо того, що вони обстежували 01.01.2015 року горище, де було все справно, показання свідка ОСОБА_15, який зазначив, що інших комунікацій, які б могли спричинити залиття квартири позивача - немає.

Отже, суд доходить до висновку, що факт залиття квартири ОСОБА_1 01 січня 2015 року знайшов свої підтвердження в судовому засіданні. Також, суд доходить до висновку, що знайшов своє підтвердження факт залиття квартири позивача саме з квартири відповідача ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні встановлено, що квартира відповідача розташована поверхом вище, в квартирі відповідача проводилися ремонтні роботи, в тому числі й ремонт системи опалення - з показань свідка ОСОБА_14 Як зазначив свідок ОСОБА_10, 01 січня 2015 року від піднімався до квартири АДРЕСА_8, робочі йому повідомили, що вони вже усунули протікання. Крім того, як вже вище зазначалося, робітниками ЖЕК ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було обстежено горище, де все було справно, що унеможливлює затоплення квартири позивача з горища через квартиру відповідача.

Показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_6 про те, що в їх присутності залиття не було, не спростовують даних висновків суду. Також, наявність інших комунікацій, які б могли спричинити залиття квартири ОСОБА_1, всупереч вимогам ст. 10, 60. ЦПК України, відповідачем не доведено.

Аналізуючи Акт огляду, складений робітниками ЖЕК № 7 05.01.2015 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Даним актом встановлено, що «в квартирі АДРЕСА_1 залиття стелі та стін в залі, на балконі, шафи та білизни в ньому. Залиття відбулося з розташованої вище квартири АДРЕСА_8, жильці квартири АДРЕСА_8 доступу для огляду й встановлення причини залиття не надали». Тобто, фактично причина залиття даним актом не встановлена, а висновок про те, що залиття відбулося з квартири АДРЕСА_8 є припущенням та ґрунтується на стверджені ОСОБА_1 щодо причини залиття її квартири, а тому оцінюється судом як один з доказів, відповідно до ст. 57 ЦПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Слов'янського міського суду від 28 вересня 2001 року ОСОБА_5, який зазначений в даній позовній заяві як позивач, визнаний недієздатним, а тому не має цивільної процесуальної дієздатності. Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають в суді відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни, чи інші особи, визначені законом. Опікуном ОСОБА_5 призначено ОСОБА_1 згідно з рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради.

Однак, відповідно до вимог ЦПК України, суд позбавлений можливості виключити ОСОБА_1 з числа позивачів, але приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_5 визнаний судом не дієздатним, питання про стягнення грошових коштів на його користь за його зверненням суд вирішувати не може.

Також, розглядаючи дану цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд не приймає до уваги Акти огляду від 27.12.2014 року, 15.12.2004 року, 26.11.2014 року, 27.11.2014 року, 29.10.2014 року, вважає їх не належними доказами по даній справі, відповідно до вимог ст. 58 ЦПК України.

Оцінюючи Акт огляду від 15.07.2015 року, відповідно до якого встановлені наслідки та площа залиття квартири позивача 01.01.2015 року, суд вважає за необхідне зазначити, що та обставина, що даний акт був складений 15.07.2015 року жодним чином не спростовує вищенаведених висновків суду про залиття квартири позивача з квартири відповідача. При цьому, суд також приймає до уваги показання свідка Правило про те, що даний Акт був нею складений з метою уточнити площу залиття для звернення до суду. Також, суд вважає, що вищенаведених висновків суду не спростовують посилання директора ЖЕК № 7 в своєму листі на ім'я ОСОБА_1 від 20.07.2015 року № 415 щодо того, що 02.01.2015 року також з квартири АДРЕСА_1 надійшла заявка з квартири АДРЕСА_1 про залиття з квартири АДРЕСА_8.

Відповідно до вимог ч. ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

Частиною 5 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 322 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Отже, приймаючи до уваги встановлений в судовому засіданні факт залиття квартири позивача з квартири відповідача, а також те, що діючим законодавством на власника майна покладений обов'язок по належному утриманню свого майна, суд вважає, що провина відповідача в спричинені матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч. ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково в розмірі 25654,00 грн. При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до Звіту про незалежну оцінку розміру збитку від 27 липня 2015 року, ринкова вартість збитків, заподіяних внаслідок залиття гарячою водою з вище розташованої квартири АДРЕСА_8, в квартирі АДРЕСА_1, станом на 20.07.2015 року складає 25654,00 грн.

Також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума в розмірі 700,00 грн., сплачена за незалежну оцінку розміру збитку.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 1167 Цивільного Кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті. Тобто, необхідною умовою для стягнення моральної шкоди є встановлення факту неправомірності дій відповідача, наявність між неправомірними діями та шкодою причинного зв'язку. Аналогічні роз'яснення надав Пленум Верховного Суду України в п. 2 своєї Постанови № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Окрім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 своєї Постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 3 своєї Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши в рішенні відповідні мотиви. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого та тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачка зазначила, що вона проживає з дитиною - інвалідом 1 групи ДЦП, який потребує постійної допомоги, внаслідок залиття квартири був порушений їх звичайний уклад життя, вони відчули неподобства в користуванні квартиро. Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи обставини: факт залиття квартири позивача ОСОБА_1 з квартири відповідача ОСОБА_3, порушення звичайного укладу життя, необхідність нести матеріальні затрати на ремонт квартири при наявності на утриманні дитини інваліда, а також те, що позивач є інвалідом першої групи, має ряд захворювань (а.с. 86. 88), суд визнає, що неправомірні дій ОСОБА_3 по утриманню свого майна, зумовили порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилися на її фізичному та психічному стані, змусили змінити спосіб життя та вимагають додаткових зусиль для організації життя, що підтверджує наявність завдання моральної шкоди.

Відповідно до положень частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями частини 4 наведеної вище норми права передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

З огляду на положення частини 5 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши обставини справи, з'ясувавши характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,00 гривень. Тому вимога ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволення яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до квитанції від 06 червня 2015 року, позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд приймає уваги, що позивачем не надано документально підтвердженого розміру витрат на правову допомогу, а тому витрати на правову допомогу позивача відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись. ст.ст. 23, 1166, 1167, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_8, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 25654 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., витрати на проведення незалежної оцінки розміру збитку у сумі 700 (сімсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко