Ухвала суду № 52744648, 22.10.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Давня Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 серпня 2015 року,

встановила:

В квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та її утримання.

Посилалася на те, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 16.07.2009 року. Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що вона не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною до досягнення 3-х років, доглядає та виховує дитину, яка знаходиться на її матеріальному утриманні, отримує державну допомогу на дитину в розмірі 880 грн. та допомагають утримувати дитину її батьки. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина в добровільному порядку не надає.

Зазначає, що відповідач є працездатним, має нерегулярний заробіток, стан його здоров'я задовільний, інших неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних батьків на своєму утримання не має.

Згідно збільшених позовних вимог позивач просила стягнути аліменти на утримання малолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття та на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.

_____________

22ц-1437/2015 р. Головуючий у 1нстанції Слободян Г.М.

Категорія 50 доповідач Савчук М.В.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 серпня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 850 гривень щомісяця, починаючи з 07.04.2015 року і до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.

Допущено негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць згідно ст. 367 ч. 1 ЦПК України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_3, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів в розмірі 850 грн. змінити, встановивши розмір аліментів в сумі 400 грн.

___Посилається на невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального права та процесуального права.

___Вказує, що він є непрацюючою особою, немає ніяких доходів і не має можливості сплачувати аліменти в розмірі 850 грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У роз'ясненнях, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" та ст. 182 СК України зазначено, що при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом та матеріалами справи встановлено, що від шлюбу у позивачки і відповідача є малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що батьки зобовязані утримувати свого малолітнього сина, також те, що відповідач офіційно не працює, не має постійного заробітку (доходу ) та враховуючи потреби дитини прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дитини аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 850 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду та до повноліття дитини.

Такі висновки є правильними, оскільки вони ґрунтуються на доказах, які були надані сторонами та досліджені судом та нормах матеріального права.

У відповідності до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Представник відповідача в апеляції посилаєтьсяся на те, що ОСОБА_2 за своїм майновим станом не має змоги сплачувати аліменти у розмір 850 грн., оскільки ніде не працює і ніяких доходів не має та погоджується сплачувати аліменти у розмірі 400грн. щомісячно.

Доводи апеляційної скарги про відсутність можливості у відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання сина в розмірі 850 грн. є безпідставними, оскільки відповідач є працездатною особою, не обтяженою турботами щодо утримання інших дітей чи інших осіб, будь-яких інших зобов'язань не має, а тому має змогу працювати, отримувати дохід і надавати матеріальну допомогу на утримання своєї неповнолітньої дитини у розмірі, який визначений судом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що визначаючи розмір аліментів, суд правильно врахував обставини, зазначені в ст. 182 СК України. Такі висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на доказах, які були надані сторонами та досліджені судом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі повно зясованих обставин справи, із додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його зміни в частині розміру стягуваних аліментів на дитину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно