Ухвала суду № 52744130, 21.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/5153/15 Головуючий І інстанції -

Справа: № 643/101/15-ц Скотар А.Ю.

Категорія: спадкові Доповідач - Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Костенко Т.М.

суддів: Швецової Л.А.,Гальянової І.Г.

за участі секретаря Герасимової К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Харківської міської ради Безродного Олександра Вікторовича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бідонько Людмила Леонідівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и л а

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої з урахуванням подальших уточнень зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її рідна по батьку сестра ОСОБА_5 (дівоче прізвище -«ОСОБА_5»), після якої відкрилась спадщина на нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1. На теперішній час квартира зареєстрована за матір'ю ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_5 - ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4.

Після смерті матері ОСОБА_5 зверталась до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом. Рішенням Московського районного суду м. Харковавід 28.10.2002 позов задоволено та визнано за ОСОБА_5 право власності на ? часттину квартири АДРЕСА_1, проте зажиття право власності на вказану квартиру на своє ім'я вона не оформила.

Іншу 1/2 частину спірної квартири ОСОБА_5 успадкувала після смерті свого сина, оскільки фактично проживала разом з ним на час відкриття спадщини, про відмову від спадщини не заявляла.

Позивач, яка є єдиним спадкоємцем після померлої та у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину, про що нотаріус повідомив їй у своєму листі.

Позивач просила визнати за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Представник відповідача - Харківської міської ради надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що право власності на спірне майно за спадкодавцем на час смерті не зареєстровано, відсутні відомості про родинний зв'язок ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також про можливих інших спадкоємців, відсутня письмова відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Від третьої особи, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л., надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначила, що 28.08.2014 ОСОБА_3 разом з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, були надані документи, що підтверджують її родинний зв'язок з спадкоємцем, на підставі чого заведено спадкову справу. Заяв від інших осіб не надходило. Після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 не було видано через відсутність у останньої правовстановлюючих документів на майно померлої.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року позовні вимоги були задоволені.

Представником відповідача було подану апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Серед апеляційних доводів зазначив, що згідно паспортних даних ОСОБА_3 не була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1, тому її не можна вважати такою, що постійно проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та прийняла спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Апелянт стверджує, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у спадкодавця права власності на спадкове майно - спірну квартиру, зокрема не надано інформації з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник Харківської міської ради зазначив, що інформація про прийняття ОСОБА_5 спадщини у вигляді ? частини квартири після смерті ОСОБА_7 відсутня, питання про наявність інших спадкоємців після ОСОБА_7 не досліджувалось. Крім того, технічний паспорт на зазначену вище квартиру не надавався, а тому неможливо зробити висновок, чи не було реконструйовано спірну квартиру, чи не порушені права третіх осіб.

Апеляційна скарга також обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що померла ОСОБА_5 є сестрою ОСОБА_3, зокрема не було надано свідоцтва про зміну прізвища з ОСОБА_5 на ОСОБА_5, через що неможливо встановити дівоче прізвище ОСОБА_5

Також представник відповідача посилається на те, що судом першої інстанції не досліджувалось питання щодо інших спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5

Враховуючи викладене вище, представник Харківської міської ради просить скасувати рішення Московського районного суду м. Харковавід 13 травня 2015 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, предметом спору у справі є квартира АДРЕСА_1, зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4.

Судом також встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28.10.2002 визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері останньої, ОСОБА_6, на ? частину спірної квартири.

Іншу ? частину квартири ОСОБА_5 успадкувала після смерті сина, ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично прийнявши спадщину, оскільки проживала та була зареєстрована у вказаній квартирі.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та визнаючи за нею право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, районний суд виходив із того, що позивачка є рідною сестрою спадкодавиці, своєчасно звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою, інших спадкоємців померла не мала.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові, батьком її є ОСОБА_10. Відповідно до свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_1 в зв'язку із реєстрацією шлюбу 28 січня 1997 року ОСОБА_3 змінила прізвище на «ОСОБА_3».

Батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є також ОСОБА_10. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на «ОСОБА_5» Від шлюбу мала сина, ОСОБА_7.

Таким чином, ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_5, що беззаперечно підтверджується матеріалами справи.

Апеляційні доводи в цій частині судова колегія вважає безпідставними.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28.10.2002, що набрало законної сили, за ОСОБА_5 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на ? частину спірної квартири.

У відповідності до положень ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) ОСОБА_5 набула право власності на іншу ? частину цієї ж квартири, фактично прийнявши спадщину після ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто вступивши в управління спадковим майном, оскільки відповідно до матеріалів справи з 04 серпня 1999 року була зареєстрована та фактично проживала у спірній квартирі.

Зазначений факт також підтверджується рішенням Московського районного суду м.Харкова від 28 жовтня 2002 року та у відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Отже, на час своєї смерті ОСОБА_5 була власницею квартири АДРЕСА_1.

Апеляційні доводи в цій частині спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим за даними приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бідонько Л.Л. до неї 28.08.2014 з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, звернулась ОСОБА_3, на підставі чого було заведено спадкову справу. Інші особи з відповідними заявами до нотаріуса не звертались. Свідоцтво про право на спадщину до теперішнього часу не видавалось, а ОСОБА_3 в цьому було відмовлено через відсутність у останньої правовстановлюючих документів на спадкове майно, яким виступає квартира АДРЕСА_1 (а.с. 33, 34, 50, 51, 69).

Відсутність на руках у позиваки правовстановлюючих документів, що було підставою відмови їй у вчиненні нотаріальних дій, не свідчить про відсутність родинного зв'язку між ОСОБА_3 та померлою спадкодавицею ОСОБА_5 чи наявність інших спадкоємців після смерті останньої.

Судова колегія вважає, що районним судом такі обставини об'єктивно перевірені шляхом витребування відповідних відомостей в органах нотаріату, та зроблений вірний висновок.

Апеляційні доводи в частині того, що позивачка не надала доказів фактичного проживання з спадкодавицею на день смерті останньої судова колегія до уваги не приймає, оскільки такий факт не був підставою для звернення до суду із позовом, а тому і не підлягає дослідженню у відповідності до ст.11та ч.1 ст. 303 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи, викладені представником Харківської міської ради в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Харківської міської ради Безродного Олександра Вікторовича відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харковавід 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -