Вирок № 52743361, 23.10.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3120/15-к

Номер провадження 1-кп/629/315/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко О.А., при секретарі Авраменко О.С., прокурора Ільницького І.І., потерпілої ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12015220380001518 від 02.07.2015 року, надійшло з Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області 03.08.2015 року, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, запобіжний захід не обирався, раніше судимого:

-30.07.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.307 ч.2,309 ч.2,311 ч.2,70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненого 29.07.2013 року згідно ст.81 КК України умовно достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 11 місяців,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.1,304 ч.2 КК України, -

встановив:

01.07.2015 року, приблизно о 23-00 год., ОСОБА_3, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна та втягнення малолітнього у злочинну діяльність, знаходячись на ділянці місцевості біля будинку №21 на мікрорайоні №1 в м.Лозова Харківської області разом зі своїм малолітнім племінником ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, де в цей час повз них проходила неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на шиї якої ОСОБА_3 помітив золотий ланцюжок та вирішив відкрито його викрасти використавши для здійснення свого умислу малолітнього ОСОБА_5 Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілій та заподіяння шкоди духовно-моральному благополуччю малолітнього і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення та порушення нормального морального розвитку малолітнього, достовірно знаючи про його малолітній вік, запропонував останньому відкрито викрасти у неповнолітньої ОСОБА_1 золотий ланцюжок та передати йому, на що малолітній ОСОБА_5 погодився. Після цього, ОСОБА_3 проінструктував малолітнього ОСОБА_5 яким чином він повинен здійсните відкрите викрадення майна у неповнолітньої ОСОБА_1 та пішов у напрямку будинку №11 на мікрорайоні №1 в м.Лозова Харківської області куди малолітній ОСОБА_5 повинен був принести та передати ОСОБА_3 викрадене майно. Виконуючи пропозицію ОСОБА_3 на здійснення відкритого викрадення майна у неповнолітньої ОСОБА_1, малолітній ОСОБА_5 пішов слідом за неповнолітньою ОСОБА_1 та її подругами. Наздогнавши їх на ділянці місцевості біля будинку №14 на мікрорайоні №1 в м.Лозова Харківської області, малолітній ОСОБА_5, діючи за інструкціями отриманими від ОСОБА_3, звернувся до неповнолітньої ОСОБА_1 з проханням щоб остання зателефонувала зі свого телефону начебто його батькам, та скориставшись тим, що ОСОБА_1 відволікла свою увагу на свій мобільний телефон, малолітній ОСОБА_5 зірвав з шиї потерпілої ланцюжок із золота 585 проби вагою 2,21 грамів з хрестиком виготовленим із золота 583 проби вагою 2,5 грамів, тим самим відкрито заволодів ними. Після цього, утримуючи при собі викрадені золоті вироби малолітній ОСОБА_5 з місця події зник, викрадений золотий ланцюжок в подальшому передав ОСОБА_3, яким останній розпорядився за власним розсудом, а золотий хрестик малолітній ОСОБА_5 загубив. В результаті протиправних дій ОСОБА_3, потерпілій неповнолітній ОСОБА_1 було завдано майнову шкоду у розмірі 2139 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що 01.07.2015 року, приблизно о 23-00 год., біля будинку №21 на мікрорайоні №1 в м.Лозова Харківської області знаходився зі своїм малолітнім племінником ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, побачивши як повз них проходила неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на шиї якої знаходився золотий ланцюжок він вирішив його викрасти використавши для цього малолітнього ОСОБА_5, запропонувавши останньому зірвати з шиї неповнолітньої ОСОБА_1 золотий ланцюжок та передати йому, на що ОСОБА_5 погодився і пішов за ОСОБА_1 та зірвав з шиї потерпілої ланцюжок із золота з хрестиком після чого золотий ланцюжок приніс в домовлене місце і передав йому, яким він розпорядився за власним розсудом, золотий хрестик як йому стало відомо ОСОБА_5 загубив. Матеріальну шкоду він відшкодував потерпілій в повному обсязі. У вчинених злочинах щиро розкаявся.

Законний представник потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру вона до підсудного не має, оскільки останній у добровільному порядку повністю відшкодував заподіяну шкоду, цивільний позов по справі не заявляла.

Враховуючи зізнавальні показання підсудного, а також те, що учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, законного представника потерпілої і дослідженням даних, які впливають на розподіл судових витрат по справі та характеризують особу підсудного.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 доведена, його дії суд кваліфікує за ст.186 ч.1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та за ст.304 ч.2 КК України, як втягнення малолітнього у злочинну діяльність.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.ч.3,4 ст.12 КК України, він вчинив злочини, що відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, має не зняту та непогашену судимість, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2005 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від опіатів, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.49,50,51,52,53,54,55,56,57-66).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, даних про особу підсудного і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства на певний строк.

Підстав для застосування ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судових товарознавчих експертиз №2877 від 09.07.2015 року та №3165 від 24.07.2015 року на загальну суму в розмірі 368,28 гривень (а.с.67-68,69,70-71,72).

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винним у пред'явленому обвинуваченні за ст.ст.186 ч.1,304 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.186 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ст.304 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

За сукупністю злочинів, в силу ст.70 ч.1 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов'язки покладені на нього судом в порядку ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне місця проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових товарознавчих експертиз №2877 від 09.07.2015 року та №3165 від 24.07.2015 року в загальному розмірі 368,28 грн. перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код одержувача 37999680, МФО851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко