Рішення № 52742934, 26.10.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2015 р. Справа № 903/971/15

за позовом: фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Ковель, Волинська область

до відповідача: 4 державної пожежно-рятувальної частини управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, м. Ковель, Волинська область

про розірвання договору

Суддя Вороняк А.С.

Секретар судового засідання Місюк Р.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №1010 від 22.09.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №01.04./1192 від 10.03.2015р.

Протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.811 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із забезпеченням повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст.20 ГПК України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до 4 державної пожежно-рятувальної частини управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про розірвання договору оренди №21 на користування нежитловим приміщенням площею 23,8кв.м., яке розташоване за адресою: м. Ковель, вул. Міцкевича, 23-А, стягнення вартості поліпшення орендованого майна та судових витрат по справі.

У позовній заяві позивач, як на умову для розірвання договору посилається на те, що відповідно до висновку Ковельської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії від 18.12.2014р. позивачу протипоказана важка фізична праця, встановлена 3 група інвалідності від загального захворювання, рекомендовано заходи щодо відновлення працездатності, що потребує значних коштів. У звязку з цим в травні 2015р. позивачем подано орендодавцю заяву з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди від 27.12.2001р. та компенсації коштів затрачених на поліпшення вартості орендованого майна з врахуванням індексів інфляції, яка залишена відповідачем без задоволення. На підставу своїх вимог, щодо розірвання договору оренди від 27.12.2001р. позивач посилається на ст. 652 ЦК України, а істотною зміною обставин є хвороба позивача (інвалідність 3-ї групи від загального захворювання).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.09.2015р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 16.09.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті, відстрочено сплату судового збору за вимогу про стягнення вартості поліпшень орендованого майна до 15.09.2015р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.09.2015р. позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до 4 державної пожежно-рятувальної частини управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області в частині стягнення вартості поліпшення орендованого майна - залишено без розгляду, а розгляд справи про розірвання договору оренди №21 на користування нежитловим приміщенням площею 23,8кв.м., яке розташоване за адресою: м. Ковель, вул. Міцкевича, 23-А відкладено на 30.09.2015р. у звязку з неявкою у судове засідання представника позивача, неподання сторонами витребуваних судом документів, необхідність зясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.09.2015р. розгляд справи відкладено на 21.10.2015р. у звязку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи для надання позивачу кваліфікованої правової допомоги адвокатом, неподання сторонами всіх витребуваних доказів, для зясування всіх істотних обставин справи.

У судовому засіданні 21.10.2015р. представником позивача подано заяву від 20.10.2015р. в якій позивач просить проводити судове засідання за участі його представника, особисто зявитись не може оскільки хворіє, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні 21.10.2015р. представником відповідача подано заперечення на позовну заяву від 20.10.2015р., в яких просить відмовити в позовних вимогах, оскільки позивач належним чином сплачує орендну плату, використовує орендоване приміщення за його цільовим призначенням, не порушує виконання умов даного договору, відсутні умови передбачені ст.ст. 651 та 652 ЦК України для розірвання договору. Зазначають, що всі поліпшення, які зробила позивач, зокрема проведення капітального ремонту, реконструкції, влаштування окремого входу та благоустрою прилеглої території, позивач робила для набуття особистої вигоди, для розвитку власного бізнесу і з метою отримання прибутку.

В судовому засіданні 21.10.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні 21.10.2015р. представник відповідача позовні вимоги заперечує з підстав викладених у заперечені, просить суд відмовити в задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

27.12.2001р. між самостійною державною пожежною частиною - 4 м.Ковеля, як орендодавець і ОСОБА_4 та ОСОБА_1, як орендарями було укладено договір оренди (нежитлового приміщення) (далі Договір) (а.с.11-13).

Згідно п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендарі приймають в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 23,8 кв.м., розміщене м.Ковель, вул.Міцкевича №23а перший поверх, де розміщена Інспекція СДПЧ-4.

За змістом цього договору приміщення взято орендарями з метою використання під магазин для продажу товарів.

Згідно п.п.2.1 та 2.4 Договору Орендодавець передає назване приміщення, що знаходиться по вул.Міцкевича, 23а, яке потребує капітального ремонту, реконструкції, влаштування окремого входу в нього та благоустрою прилеглої до нього території, орендна плата наступає після підписання сторонами по договору акту приймання-передачі, який являється невідємною частиною договору (додаток №1).

Згідно п.2.6 Договору передача майна в оренду не припиняє права власності Орендодавця на це майно, Орендарі лише згідно умов даного договору користуються ним протягом дії договору.

Згідно п.6.4 Договору реорганізація Орендодавця, або перехід права власності на орендоване приміщення третім особам не визнається підставою для зміни або припинення дії цього договору і він зберігає свою чинність і являється обовязковим для виконання для нового власника орендованого приміщення.

Згідно п.п. 8.1 та 8.2 Договору даний договір укладений на період з 27.12.2001р. по 27.12.2031р., Договір оренди вважається укладеним, а приміщення переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.

Згідно п.8.3 Договору одностороння відмова сторонами від оренди в період дії договору не допускається.

Згідно п.8.4 Договору, останній припиняється внаслідок:

закінчення строку на який було укладено договір, якщо сторони не продовжили дію договору;

загибелі обєкта оренди;

достроково за взаємною згодою сторін припинення дії договору;

у випадку викупу Орендарями приміщення.

Згідно п.8.5 Договору, договір оренди в судовому порядку може бути розірвано лише у випадку несплати орендної плати підряд протягом 4-х місяців.

Згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду (додаток №1 до Договору) орендодавець передав орендарям приміщення площею 21 кв.м., що знаходиться за адресою м.Ковель, вул.Міцкевича, 23а (а.с.15).

30.12.2002р. між самостійною державною пожежною частиною - 4 м.Ковеля та ОСОБА_1 погоджено внесення змін та доповнення до договору оренди нежитлового приміщення від 27.12.2001р.(а.с.17). Зокрема в даних змінах і доповненнях сторони погодили преамбулу Договору викласти в наступній редакції: самостійна державна пожежна частина - 4 м.Ковеля в подальшому Орендодавець, в особі ОСОБА_5 з однієї сторони і Орендар ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 виданий 24.06.1996р. Ковельським МРВ УМВС, яка має свідоцтво про державну реєстрацію СПД з другої сторони уклали цей договір про наступне. Також погодили в пунктах 1.1.; 2.2.; 2.3.; 2.5.; 2.6.; 2.7.; 2.8.; 3.2.; 3.4.; 3.6.; 3.7.; 4.1.; 4.2.; 5.1.; 5.3.; 5.4.; 6.2.; 6.3.;6.5.; 6.6.; 8.4.; 8.7. слово Орендарі замінити на слово Орендар, та погодили, що дані зміни є невідємною частиною договору та мають однакову юридичну силу з моменту підписання сторонами.

24.07.2002р. рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №361 від 24.07.2002р. вирішено затвердити акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію приміщення продовольчого магазину загальною площею 23.8 м.кв., що знаходиться по вул. Міцкевича, 23а (а.с.53).

До позовної заяви також додано виписку із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 №11288/1453 (а.с.67).

19.05.2015р. позивач подав відповідачу заяву з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди від 27.12.2001р. у звязку з важкою хворобою, неможливістю далі працювати та компенсувати позивачу (орендарю) вартість капітального ремонту 12500 грн., вартість огорожі та її заміну 2400грн., вартість проектно-вишукувальних робіт на переобладнання приміщення під магазин, згідно договору №610 від 03.09.2001р. 833 грн., всього 15733грн.(а.с.68). Також в даній заяві позивач нараховує інфляцію за період з 27.12.2001р. по 30.04.2015р., тому вартість затрачених позивачем коштів 85193,65грн..

Дана заява залишена відповідачем без задоволення згідно листа №598 від 13.07.2015р.(а.с.69).

Предметом даного спору є дострокове розірвання договору оренди (нежитлового приміщення) на підставі ст. 652 ЦК України.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України, на підставі якої предявлено даний позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон повязує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Згідно абз.14 п.27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317 підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Згідно абз.16 п.27 вищенаведеного Положення Інваліди III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №136470 від 18.12.2014р. (а.с.66) стверджується, що ОСОБА_1М.(позивачу) встановлена 3 (третя) група інвалідності від загального захворювання на строк до 01.12.2015р., протипоказана важка фізична праця.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21210687 від 22.09.2015р. позивач являється фізичною особою підприємцем з 28.05.2001р. (а.с.89-90).

Судом не приймаються посилання позивача на хворобу(наявність у останньої 3 групи інвалідності (на строк до 01.12.2015р.)) як на підставу для розірвання договору оренди, оскільки це не перешкоджає орендувати приміщення для здійснення підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з приписами статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід зазначити, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання.

Сторони підписуючи Договір оренди (нежитлового приміщення) від 27.12.2001р., усвідомлювали можливі ризики господарської діяльності, при реалізації даного Договору, проте в п. 8.3 Договору погодили, що одностороння відмова сторонами від оренди в період дії договору не допускається та в п.п.8.4, 8.5 Договору визначили підстави для його припинення, в т.ч. за рішенням суду.

Крім того сторонами не заперечується той факт, що позивач своєчасно виконує умови Договору, сплачуючи при цьому орендну плату.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що предявляються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивач не довела обставин, які б підтверджували сукупність і наявність таких чотирьох умов, як це передбачено ч.2 ст.652 ЦК України, тому господарський суд дійшов висновку про відхилення позовних вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до 4 державної пожежно-рятувальної частини управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про розірвання договору оренди від 27.12.2001р., з підстав їх необгрунтованості.

Аналогічний висновок, що підстав для розірвання спірного договору оренди немає, якщо заінтересована сторона не довела одночасну наявність чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, викладено в постанові Верховного Суду України № 3-9гс12 від 27.02.2012р., який у відповідності з приписами ст. 111-28 ГПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судові витрати у розмірі 1218 грн. згідно ст.49 ГПК України при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

в задоволені позовних вимог фізичної особипідприємця ОСОБА_1 до 4 державної пожежно-рятувальної частини управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про розірвання договору оренди від 27.12.2001р. відмовити.

Повний текст рішення складено

26.10.2015

СуддяА. С. Вороняк