Рішення № 52741571, 19.10.2015, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/321/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" жовтня 2015 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.

за участю секретаря Дудченко О.Ю.,

прокурора Ніколаєвої В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань

м. Олександрії Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до Державної казначейської служби України

про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 500000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. В 2009 році директор агрофірми «Пятихатська» ОСОБА_2 уклав з ним угоду по демонтажу тваринницької ферми в с.Олександро Маріївка Петрівського р-ну за 20000 грн. Робота ним була виконана, але директор не заплатив йому за виконану роботу, а коли він почав вимагати, щоб розрахувалися, то йому пригрозили розправою.

В 2011 році, коли він в черговий раз почав вимагати провести з ним розрахунок, директор у відповідь заявив, що дасть вказівку правоохоронним органам Петрівського р-ну, які знаходяться на його утриманні, посадити його до вязниці.

13.09.2011 року він на автомобілі разом зі своїм приятелем ОСОБА_3 поїхали до лісозахисної смуги подивитися чи достигли грецькі горіхи, де ззаду до них підїхали охоронці директора ОСОБА_4 і Нечай, які побили їх та запхали до багажника та звинуватили, що вони приїхали красти труби з системи зрошення. Потім повезли в смт. Петрово, де біля прокуратури десь через дві години в присутності прокурора району випустили з багажника, а потім відпустили додому. Наступного дня його затримали та засудили до 15 днів адміністративного арешту, начебто за те, що він біля прокуратури словесно ображав ОСОБА_4.

19.10.2011 року Апеляційний суд Кіровоградської області своєю постановою скасував постанову Петрівського районного суду про адміністративний арешт, як незаконну, а справу провадженням закрив. На той час він вже відбув 15 діб арешту.

Після цього було сфабриковано ще одну адміністративну справу проти нього, що він знаходячись в барі, який належить ОСОБА_2, скоїв дрібне хуліганство. При розгляді справи в суді, постановою від 03.02.2013 року до нього було застосовано адміністративне стягнення в вигляді 40 годин громадських робіт. Однак, Апеляційний суд Кіровоградської області своєю постановою скасував постанову Петрівського районного суду як незаконну, а справу закрив за відсутності складу правопорушення.

Незаконними діями посадових осіб міліції, прокуратури та суду Петрівського району у Кіровоградській області, а також незаконним притягненням його до адмінвідповідальності, він зазнав тяжких моральних страждань, усвідомлюючи незахищеність від дії цих осіб, які замість відстоювання його конституційних прав, самі ці права порушили, внаслідок чого це призводило до його нервових зривів, втратити душевного спокою, порушився звичайний уклад його життя, погіршилися його відносини з друзями та близькими.

Посилаючись на положення ст., ст. 28, 33, ч.2 ст.41, 55, 56 Конституції України, ч. 1 ст.2, ст. 17 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст. 273, 275, ч.1 ст.276, 280, ч.1, 2 ст. 289, ч.1, 2 ст. 299, ч.1, 2, 7 ст.1176 ЦК України просить його вимоги задовольнити.

На розгляд справи позивач та його представник не явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та у відсутності його представника, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність осіб, які не явились на розгляд справи на ухвалити рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Прокурор, який діє в інтересах держави, вважає, що позов не підлягає задоволенню, так як позивач не вказав в чому полягає спричинена йому моральна шкода. Мало місце винесення судом незаконних постанов, але сам факт їх винесення, не є підставою для відшкодування моральної шкоди. Позивач вказує, що у нього порушились стосунки з друзями та в сімї, але доказів також не надав, при цьому вказуючи, що просить стягнути на його користь 500000 грн., зазначає в позові, що шкоду спричинено йому та його друзям.

Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і ч., ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоровя, честь та гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положенням ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Судом встановлено наступне.

Постановою судді Петрівського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2011 року - на ОСОБА_1 за вчинення, передбаченого ст.173 КУпАП було накладено адміністративне стягнення в виді адміністративного арешту строком на 15 діб, де зазначено, що строк покарання обчислювати з 14.09.2011 року 13.00 години.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стали матеріали, які надійшли від Петрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, на підставі яких суддя вказав, що встановив, що 14.09.2011 року близько 13.00 год. в смт. Петрове Петрівського р-ну Кіровоградської області по вул. Дружби біля прокуратури Петрівського р-ну Кіровоградської області ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_4, на зауваження не реагував (а.с.5).

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2011 року скасовано постанову судді Петрівського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2011 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КупАП та закрито провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (а.с. 6 - 7)

Крім того, постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2012 року ОСОБА_1 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в вигляді 40 годин громадських робіт (а.с.11).

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стали матеріали, які надійшли від Петрівського РВ УМВС України в Кіровоградській області, на підставі яких суд вказав, що встановив, що 08.01.2012 року близько 23.00 год. в с.Володимирівка Петрівського р-ну Кіровоградської області по вул. Леніна в приміщенні кафе бару «Сан - Санич» ОСОБА_1, перебуваючи у нетверезому стані, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на зауваження не реагував (а.с. 11).

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2012 року було скасовано постанову суду Петрівського районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2012 року щодо ОСОБА_1, а провадження по справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КупАП (а.с. 12 - 14).

Положеннями статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності, встановлених положеннями гливи 82 ЦК України, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Статтею 1167 ЦК України встановлені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особою, яка її завдала, за наявності її вини, з урахуванням норм ст.23 ЦК України, якою передбачено право фізичної особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав і свобод та законних інтересів. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, та інших дії, перелік яких не має вичерпного характеру.

Матеріали справи свідчать, що як на підставу заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 посилається на незаконні рішення суду першої інстанції, які були скасовані апеляційним судом Кіровоградської області.

Правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду врегульовані ст.1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» та Положенням про застосування цього Закону.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п.п. 2, 3 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала зокрема: якщо шкодазавдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт,в інших випадках, встановлених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі Закон)передбачено, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку передбаченого цим Законом, виникає у випадках про закриття справи про адміністративне правопорушення.

У статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» зазначено, що у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадяниновівідшкодовуються(повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втрати внаслідок незаконних дій;

2)майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин та прибуток, який він отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами як здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно на яке накладено арешт;

3)штрафи стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4)суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;

5)моральна шкода.

Згідно частин 5 та 6 статті 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкоданаслідком.

Із системного аналізу положень Закону вбачається, що цей закон є спеціальним, тому право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з незаконним накладенням адміністративного стягнення і закриття справи про адміністративне правопорушення виникає у разі, якщо рішення про накладення адміністративного стягнення, а відтак - подальше його скасування і закриття провадження у справі прийняте судом.

Таким чином, суд вважає, що зазначені позивачем обставини є підставами за яких відшкодовується шкодаза вищевикладениминормами права, так як провадження у вищевказаних адміністративних справах закриті у зв'язку за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, тобто за реабілітуючими підставами.

Суд вважає, що прокурор безпідставно указує на недоведеність заподіяння позивачу моральної шкоди та відсутність причинного зв'язку між винесеними судом незаконними постановами та моральними стражданнями ОСОБА_1

Так, зокрема, сам факт порушення конституційних прав ОСОБА_1 у зв'язку з винесенням вищевказаних постанов, в тому числі щодо адміністративного арешту останнього, і є доказом заподіяння йому моральної шкоди, яка виявилась у переживаннях, вимушених змінах в організації його життя, стресі.

Позивач просить стягнути у відшкодування спричиненої йому моральної шкоди 500 000 грн., суд виходячи із розумності та справедливості, обставин та характеру заподіяння позивачеві шкоди, негативних наслідків, що настали для позивача внаслідок подій, що відбулися, вважає, що слід стягнути на його користь 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, при цьому враховує, що посилання позивача на те, що саме унаслідок таких дій погіршилися відносини з друзями та близькими не доведено належними та допустимими доказами.

Відшкодування громадянинові шкоди у випадках, передбачених Законом № 266/94-ВР, провадиться за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання держказначейством цих грошових коштів з відповідного казначейського рахунку.

Згідно ст.88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору, покласти на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212 215, 218 ЦПК України, - суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 5000 (пять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: