Рішення № 52740907, 19.10.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2073/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1580/2015

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.

Суддя-доповідач Максюта І.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Матківського Р.Й., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 05 червня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Рішенням Косівського районного суду від 05 червня 2015 року їх позов задоволено.

Виділено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рахунок належних їм 8/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 слідуючі приміщення: кухня літ. 1-1, площею 15.5 кв.м; кладова літ. 1-2 ,площею 6.3 кв.м; кімната літ. 1-4, площею 21.9 кв.м; кімната літ. 1-5, площею 18.1 кв.м. 15.5+6.3+21.9+18.1=61.8*1876.37 = 115 959, 67 грн.

Загальна вартість приміщень, які виділяються ОСОБА_4 та ОСОБА_5, становить 115 960, 00 грн., що менше від ідеальної частини на 8 359, 00 грн.

Виділено ОСОБА_2, який має право власності на 10/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 слідуючі приміщення: сходова клітка літ. І, площею 6.0 кв.м.*1876.37= 11 258, 22 грн., кімната літ. 1-3, площею 14.4 кв.м. 6.0+14.4=20.4*1876.37= 38 277, 95 грн., сходова клітка літ. ІІ, площею 9.4 кв.м., кімната літ. 1-6, площею 21.5 кв.м.; кімната літ. 1-7, площею 22.5 кв.м., кімната літ. 1-8, площею 21.9 кв.м; балкон-лоджія літ. а, площею 3.8 кв.м.; 9.4+21.5+22.2+21.9+3.8=78.8*1592.39= 125 480, 39 грн. Всього: 38 277, 95 + 125 480, 39 = 163 758, 34 грн.

Загальна вартість приміщень, які пропонуються ОСОБА_2 становить 163 758, 00 грн., що більше від ідеальної частини на 8 359, 00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 8 359, 00 грн. різниці у частках на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закласти дверний отвір та влаштувати звукоізоляційну перегородку між кухнею (літ 1.1) і кімнатою (літ1.3).

ОСОБА_2 закласти дверний отвір та влаштувати звукоізоляційну перегородку між кімнатами (літ. 1.3 і літ. 1.4).

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 необхідно влаштувати індивідуальне електропостачання, газопостачання і опалення своїх приміщень.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми процесуального права.

Апелянт вказав, що будучи відповідачем, про час і місце розгляду цивільної справи його не повідомляли. Розглядаючи справу без його участі, суд позбавив останнього можливості захисту своїх прав та інтересів, та не надав йому можливості навести підстави для відмови в задоволенні позову.

Також зазначив, що розглядаючи справу у його відсутності, суд першої інстанції позбавив його права передбаченого ст. 189 ЦПК України дослідити висновок експертизи, та права передбаченого ч. 2 ст. 185 ЦПК України подати заяву про те, що висновок експертизи викликає сумнів з приводу його достовірності.

За таких обставин, на думку апелянта, порушення його процесуальних прав призвело до покладення недостовірного висновку експертизи в основу рішення, та неправильного вирішення справи.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги. Апелянт пояснив, що не погоджується із обраним судом варіантом поділу будинку, оскільки суд, виділивши йому в натурі другий поверх будинку, не врахував його інтересів, а саме того, що він є людиною похилого віку, тому йому буде важче організувати свій побут на другому поверсі будинку, ніж на першому. Позивачі, на відмінну від нього, у будинку не проживають. Своє клопотання про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи не підтримав. Висловив побажання про виділення йому у власність після поділу будинку перший поверх і замість компенсації за відхилення від його частки кімнату літ. 1-7 на другому поверсі, до якої він хотів би обладнати вхід з вулиці, побудувавши сходи.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали.

Вислухавши апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що згідно рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2012 року визнано за ОСОБА_4 право власності на 5/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 3/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 10/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1.(а.с. 8-10).

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

На підставі вказаного рішення проведено державну реєстрацію речових прав позивачів і видано витяги з державного реєстру речових прав на це нерухоме майно від 05.02.2014р. (а.с. 13-14).

У висновку №17.10.14 судової інженерно-технічної експертизи від 17 жовтня 2014 року зазначено, що поділ спірного житлового будинку відповідно до ідеальних частин співласників технічно можливий. Експертом запропоновано два варіанти поділу житлового будинку (а.с. 36-46).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 316, 317, 356, 358, 361, 364 ЦК України, здійснив поділ будинку між співласниками за варіантом, запропонованим у експертизі під № 2.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки під час ухвалення рішення судом допущено порушення норм процесуального права, а також суд не у повній мірі дотримався норм матеріального права.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у виразі часток.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" встановлено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, береться до уваги, що кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом, виділ може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири, а у п. 7 даної постанови роз'яснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК).

Із показань експерта ОСОБА_6 у судовому засіданні виходить, що спірний будинок розпланований для проживання двох сімей, має два входи та оптимальний його поділ можливий за умови виділу однієї квартири на першому поверсі, а другої - на другому. Іншим чином поділити будинок без суттєвих змін у його плануванні неможливо. Варіанти поділу ним запропоновані у висновку.

Враховуючи висновок експерта про те, що поділ будинку технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, тому суд дійшов вірного висновку про проведення поділу будинку зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Однак, суд першої інстанції не врахував інтереси усіх співвласників будинку. Так, сторону позивачів представляють два співласники, які володіють 8/18 частинами будику, вони у будинку не проживають, мають інші місця постійного проживання. Відповідачу належить 10/18 частин будинку, він є особою похилого віку, зареєстрований у будинку (а.с. 25) і наполягає на тому, що постійно у ньому проживає, користуючись першим поверхом. Позивачі, заперечуючи проти цього, жодних доказів про те, що відповідач має інше місце проживання, суду не надали.

Приймаючи до уваги порядок користування будинком, який склався, а саме те, що відповідач користується першим поверхом. Другий поверх не обладнаний для проживання, тому вартість житлової площі на другому поверсі за один метр квадратний є меншою. Відповідач є особою похилого віку, тому, виділивши йому квартиру на другому поверсі, суд не врахував те, що відповідачу незручно буде нею користуватися і важко організовувати свій побут.

Отже, оскільки судом неповно були встановлені обставини справи і суд допустив порушення норм матеріального права, оскільки відступив від загальних засад цивільного законодавства (ст. 3 ЦК) щодо справедливості, добросовісності та розумності з урахуванням прав та інтересів усіх співвласників.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне обрати варіант поділу будинку № 1, зазначений у висновку експерта, поділивши будинок між сторонами наступним чином.

Виділити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рахунок належних їм 8/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 наступні приміщення:

Сходова клітка літ.1, площею 6,0 кв.м. 1876.37, вартістю 11 258, 22 гривень,

- Сходова клітка літ. ІІ, площею 9,4 кв.м.,

- Кімната літ.1-6, площею 21, 5 кв.м.,

- Кімната літ. 1-7, площею 22, 2 кв. м.,

- Кімната літ. 1-8, площею 21,9 кв.м.,

Балкон-лоджія, літ. а, площею 3,8 м.кв., загальною площею 84,8 кв.м., загальною вартістю 136 738, 61 гривень, що більше від ідеальної частини на 12 420,00 гривень.

Виділити ОСОБА_2, який має право власності на 10/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 наступні приміщення:

- Кухню літ. 1-1, площею 15,5 кв.м.,

- Кладову літ. 1-2, площею 6,3 кв.м.,

- Кімнату літ. 1-3, площею 14, 4 кв.м.,

- Кімнату літ. 1-4, площею 21,9 кв.м.,

- Кімнату літ. 1-5, площею 18, 1 кв. м.,

Загальною площею 76,2 кв.м., загальною вартістю 142 979, 39 гривень, що менше від ідеальної частини на 12 420,00 гривень.

Слід стягнути з позивачів в дольовому порядку, відповідно до часток співвласників, різницю у частках на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 12 420 гривень, з яких: з ОСОБА_4 - 7 762, 50 гривень, з ОСОБА_5 - 4657, 5 гривень.

Зобов'язати ОСОБА_2 закласти дверний отвір між приміщеннями під літ. І літ. І-3.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 влаштувати звукоізоляційну перегородку між приміщеннями під літ. І літ. І-3.

Зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 обладнати індивідуальне електропостачання, газопостачання і опалення своїх приміщень.

Враховуючи, що після поділу суттєве переобладнання та перепланування будинку не потрібне, тому у отриманні дозволу на це виконкому місцевої ради необхідності немає. (ст. 152 ЖК).

Вимоги апелянта щодо виділу йому замість грошової компенсації через за зменшення його частки кімнати літ. 1-7 на другому поверсі не підлягають задоволенню, оскільки із показань експерта у судовому засіданні виходить, що таким чином поділ будинку неможливий. Апелянтом не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість такого поділу.

Отже, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про поділ будинку за варіантом № 1, описаним у висновку експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.

Виділити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рахунок належних їм 8/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 наступні приміщення:

Сходова клітка літ. 1, площею 6,0 кв.м. 1876.37, вартістю 11 258, 22 гривень,

- Сходова клітка літ. ІІ, площею 9,4 кв.м.,

- Кімната літ.1-6, площею 21, 5 кв.м.,

- Кімната літ. 1-7, площею 22, 2 кв. м.,

- Кімната літ. 1-8, площею 21,9 кв.м.,

Балкон-лоджія, літ. а, площею 3,8 м.кв.,

Загальною площею 84,8 кв.м., загальною вартістю 136 738, 61 гривень, що більше від ідеальної частини на 12 420,00 гривень.

Виділити ОСОБА_2, який має право власності на 10/18 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 наступні приміщення:

- Кухню літ. 1-1, площею 15,5 кв.м.,

- Кладову літ. 1-2, площею 6,3 кв.м.,

- Кімнату літ. 1-3, площею 14, 4 кв.м.,

- Кімнату літ. 1-4, площею 21,9 кв.м.,

- Кімнату літ. 1-5, площею 18, 1 кв. м.,

Загальною площею 76,2 кв.м., загальною вартістю 142 979, 39 гривень, що менше від ідеальної частини на 12 420,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 різницю у частках на користь ОСОБА_2 у розмірі 7 762, 50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 користь ОСОБА_2 різницю у частках у розмірі 4 657, 50 гривень.

Зобов'язати ОСОБА_2 закласти дверний отвір між приміщеннями під літ. І літ. І-3.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 влаштувати звукоізоляційну перегородку між приміщеннями під літ. І літ. І-3.

Зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 обладнати індивідуальне електропостачання, газопостачання і опалення своїх приміщень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: І.О. Максюта

Р.Й. Матківський

Я.Ю. Ковалюк