Постанова № 52737695, 15.10.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5372/15-а

Провадження № 2-а/0203/122/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2015 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ВДА з обслуговування м.Дніпропетровська ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2015 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що він 03 вересня 2015 року керував мопедом Хонда Діо по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську, був зупинений співробітником ДАІ, яким у відношенні позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, а на підставі останнього постанову у справі про адміністративне правопорушення від 09 вересня 2015 року серії ПС2 №455609, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.ч.1, 2 КУпАП України із накладенням штрафу в розмірі 510 гривень. Дану постанову позивач просить суд скасувати, посилаючись на її незаконність, та мотивує це тим, що він не зобовязаний мати поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки мопед позивача не має номеру державної реєстрації та технічного паспорту. Крім того, позивач вважає, що його мопед не належить до категорії механічних транспортних засобів, а тому і посвідчення водія на керування цим мопедом позивач не зобовязаний мати.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, пославшись на правомірність складення у відношенні позивача протоколу про адміністративне правопорушення та спірної постанови, а відтак і на законність такої постанови.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач, керуючи мопедом «Хонда Діо» рама AF-34-3435405, обєм двигуна 49 см3 (талон продавця мопеду від 02 травня 2012 року), 03 вересня 2015 року о 18 годин 30 хвилин рухався по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також без полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказане діяння було кваліфіковане інспектором ДАІ за ст.126 ч.1, 2 КУпАП як порушення п.2.1 Правил дорожнього руху. (а.с.5, 19, 21)

09 вересня 2015 року відповідачем на підставі вищевказаного протоколу складено у відношенні позивача спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №455609, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.ч.1, 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. (а.с.6)

Також судом встановлено, що позивачу 23 вересня 2014 року центром ДАІ 1203 видано посвідчення водія, яке дозволяє керувати транспортними засобами категорії А (мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше) та В (автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми). Решта категорій в посвідченні водія, зокрема А1 (мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт), не містять відповідних позначок щодо отримання позивачем права на керування транспортними засобам таких категорій. (а.с.20, 22)

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, КАС України, КУпАП, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388, (далі Порядок), Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою КМУ від 08.05.1993 року №340, (далі Положення).

Так, за змістом ст.15 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції, чинній на час вчинення позивачем оспорюваного ним правопорушення), п.2, 3, 18, 21 Положення (останні зміни до якого вносились і набрали законної сили ще до видачі позивачу наявного в нього посвідчення водія та події правопорушення, факт якого ним оспорюється) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на певні категорії, одна з яких категорія A1 мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій A1 видаються особам, які склали в центрі Державтоінспекції теоретичний і практичний іспити.

За змістом положень ст.34 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції, чинній на час вчинення позивачем оспорюваного ним правопорушення), п.1, 7, 8, 16 Порядку (в редакції, чинній на час вчинення позивачем оспорюваного ним правопорушення) слідує, що власники мопедів, як транспортних засобів, та особи, які використовують їх на законних підставах з 29 грудня 2009 року (дати набрання законної сили постановою КМУ від 23 грудня 2009 р. №1371 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до Порядку) зобовязані зареєструвати (перереєструвати) мопеди із отриманням відповідного свідоцтва та номерних знаків протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання мопедів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Експлуатація мопедів, що не зареєстровані (не перереєстровані) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам забороняється.

Згідно з положеннями ст.ст.1, 3-5, 10, 17, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час вчинення позивачем оспорюваного ним правопорушення) власники мопедів, як наземних транспортних засобів, які підлягають обовязковій державній реєстрації та обліку, зобовязані уклали із страховиками договори (страховий поліс) обов'язкового страхування своєї цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідним підрозділом МВС України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів МВС України на їх вимогу.

Відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій в тому числі зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частиною 1 ст.126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Положеннями ст.ст.222, 283 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 КУпАП, розглядаються із винесенням за результатами такого розгляду постанов органами внутрішніх справи, від імені яких дану категорію справ розглядають працівники відповідних підрозділів МВС України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Нормою ст.288 ч.1 п.3 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення в тому числі в районний в місті суд, яким є Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст.18 ч.1 п.2 КАС України місцевим загальним судам, до яких відносяться і районні в місті суди, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. За змістом норм ст.3 КАС України, Закону України «Про міліцію», ст.222 КУпАП субєктами владних повноважень є співробітники (інспектори) ДПС ДАІ.

Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом. Нормою ст.71 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких підстав для задоволення адміністративного позову, ґрунтуючи свою правову позицію на наступному. Так, як слідує зі змісту наведених вище положень законодавчих та підзаконних нормативних актів, які не суперечать один одному, мопед, яким керував позивач, є транспортним засобом, який як на час вчинення оспорюваного позивачем адміністративного правопорушення, так і на час отримання позивачем наявного у нього водійського посвідчення з відкритими категоріями лише А та В, підлягав і підлягає обовязковій державній реєстрації та обліку з отриманням відповідного свідоцтва та номерних знаків, без чого експлуатація мопеду забороняється. В свою чергу, віднесення мопеда до транспортних засобів, які підлягають обовязковій державній реєстрації і обліку, зумовлює виникнення у позивача і обовязку застрахувати свою цивільно-правову відповідальність на випадок можливого ДТП за участю його мопеда шляхом укладення відповідного договору зі страховиком та отримання на підтвердження цього страхового полісу. Наявність у позивача, як водія мопеду, при собі під час керування мопедом водійського посвідчення категорії А1, яке надає право керування саме мопедом, та страхового полісу, а також предявлення цих документів інспектору ДАІ за його на вимогою є передбаченим законом обовязком водія. Відтак, оскільки позивач при керуванні мопедом за обставин, зазначених у спірній постанові відповідача, не мав при собі/не предявив інспектору ДАІ зазначені водійські посвідчення на страховий поліс на мопед, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем викладеного у спірній постанові відповідача адміністративного правопорушення знайшов своє повне підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи. Той факт, що позивач не зареєстрував свій мопед, в жодному разі не звільняє його від необхідності страхування цивільно-правової відповідальності за умови використання мопеду на дорогах України, оскільки законом повязує необхідність страхування не з фактом реєстрації транспортного засобу, а з підставою віднесення транспортного засобу до таких, що підлягають реєстрації. Отже, спірна постанова є законною і не підлягаю скасуванню.

При цьому суд оцінює критично та не приймає до уваги висловлені в судовому засіданні твердження позивача про те, що керований ним мопед не належить до категорії механічних транспортних засобів за змістом Правил дорожнього руху, а отже вимоги п.2.1 Правил дорожнього руху щодо необхідності наявності та предявлення водійського посвідчення категорії А1 та страхового полісу на позивача не розповсюджуються, що виключає можливість вчинення позивачем оспорюваного правопорушення. Така, оцінка судом тверджень позивача зумовлена тим, що вимога про наявність у особи водійського посвідчення категорії А1 та страхового полісу для можливості керування мопедом, а також обовязок мати при собі вказані документи і предявити їх інспектору ДАІ на його вимогу передбачена не тільки Правилами дорожнього руху, а й іншими нормативно-правовими актами, в тому числі законами, які мають вищу по відношенню до правил дорожнього руху юридичну силу. Крім того, враховуючи зміст п.1.10 Правил дорожнього руху, зокрема визначення термінів «мопед» та «механічний транспортний засіб», наявність поряд із ними окремо виділених термінів «автобус», «вантажний автомобіль», «легковий автомобіль», «мотоцикл», які безумовно належать до категорії «механічних транспортних засобів», можна зробити беззаперечний висновок, що термін «механічний транспортний засіб» є не тільки більш ширшим терміном, ніж термін «мопед», а й охоплює/включає в себе термін «мопед» поряд із термінами «автобус», «вантажний автомобіль», «легковий автомобіль», «мотоцикл». Відтак, положення п.2.1 правил дорожнього руху безмовно розповсюджуються і на водіїв мопедів, яким є позивач.

Не вбачає суд порушень процесуального закону при складенні відповідачем у відношенні позивача як протоколу про адміністративне правопорушення, так і спірної постанови, оскільки вони за своїм змістом повністю відповідають вимогам ст.ст.222, 254-256, 283, 284 КУпАП.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а отже і про неможливість їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 112, 222, 251, 254-256, 268, 283, 284, 280 КУпАП, п.8.1, Розділом 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, ст.ст.3, 11, 18, 69-71, 79, 158-163, 171-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до т.в.о. начальника ВДА з обслуговування м.Дніпропетровська ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на постанову суду, прийняту згідно зі ст.160 ч.3 КАС України та/або в порядку письмового провадження, може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ф.Ф. Маймур