Постанова № 52735341, 26.10.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9576/15-а

Провадження № 2-а/750/768/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого судді Супруна О.П.

при секретарі Носенко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

21 вересня 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

-визнати противоправною бездіяльність Чернігівської міської ради стосовно не розгляду заяви позивача від 05.08.2015 про надавання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкістів в м. Чернігові (будівельний № 22) орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель;

-зобовязати Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути в межах норм закону заяву (клопотання) позивача від 05.08.2015 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Танкістів (будівельний № 22) в м. Чернігові орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

В обґрунтування позову зазначив, що в порушення вимог чинного законодавства України оскаржуване рішення не містить обґрунтування причини відмови в наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22) в місті Чернігові.

У судове засідання учасники судового процесу не зявились, позивач до початку судового засідання подав письмові заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив справу розглядати за його відсутності. Представник відповідача про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справ, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівської міської ради від 26.12.2012 ОСОБА_2 було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22) в місті Чернігові.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.09.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28.10.2013, визнано протиправним та скасовано п. 1 в частині оскаржуваних підпунктів рішення Чернігівської міської ради від 26.12.2012 року про відмову в наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22), в місті Чернігові.

05 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22), в місті Чернігові, орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 15).

Як убачається з листа Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 28.08.2015 № 5020, заява позивача направлена на розгляд даного управління. В даному листі начальник управління відмовив позивачеві в наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22) в місті Чернігові (а.с. 16).

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 3 статті 123 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобовязує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Крім того, згідно з п. 34 ч. 1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання з регулювання земельних відносин.

Таким чином, суд вважає, що у разі звернення особи із заявою в порядкуст. 118 Земельного кодексу Українидо міської ради про виділення земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту земельної документації, заява має бути розглянута міською радою виключно на пленарному засіданні та, за результатами розгляду заяви, має бути прийнято відповідне рішення. При цьому, рішення про відмову у задоволенні клопотання згідно наданими громадянами документами повинно бути мотивоване, із зазначенням підстав для такої відмови.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Чернігівська міська рада, фактично не розглянувши клопотання позивача та відмовивши у його задоволенні у формі відповіді начальника Управління земельних ресурсів, діяла не у спосіб, що передбаченийКонституцією та законами України.

Оскільки рішення по порушеному позивачем питанню неправомірно не приймалося, що не відповідає вимогам Кодексу, це є безумовною підставою для зобовязання відповідача розглянути заяву позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний № 22) в місті Чернігові, орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, і в разі відмови в задоволенні цієї заяви ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови.

Таким чином, заявлений позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 71, 94, 158 - 163, 186 КАС України, суд

п остановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в м. Чернігові, вул. Танкістів (будівельний № 22), орієнтовною площею 0,1000 га.

Зобов'язати Чернігівську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в м. Чернігові, вул. Танкістів (будівельний № 22), орієнтовною площею 0,1000 га.

Стягнути з Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.П. Супрун