Постанова № 52734989, 26.10.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 658/3095/15-п

Справа № 33/791/318/15 Головуюча в І інстанції Батовріна І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015 р. м. Херсон

Апеляційний суд Херсонської області у складі головуючого судді Бугрименка В.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 06.07.2015 року о 01.30 годин в м. Каховка по вул.. Мелітопольській керував моторолером ML 150T-8, державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей), від проходження медичного огляду встановленого Законом порядку на визначення стану сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було порушено процедуру встановлення факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що визнавальні пояснення він давав турбуючись за свою безпеку. Вважає, що судом першої безпідставно розглянуто справу за відсутності ряду свідків, та під час винесення постанови, на думку ОСОБА_1, безпідставно не враховано положень ст. 33 КУпАП та обрано саме такий вид адміністративного стягнення.

Вважає зазначену постанову незаконною та необґрунтованою, яка винесена без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи. Просить постанову місцевого суду скасувати та винести нову постанову.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ч.ч. 2,3,4,5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції.

Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.

Як вбачаться з матеріалів справи, ОСОБА_1, в присутності двох свідків відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником міліції з використання спеціальних технічних засобів, від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я, що підтверджується його власними поясненнями, підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, а також відповідними поясненнями свідків(а.с. 1,2,3,4).

Таким чином, суд вірно дійшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП

Жодних порушень працівниками ДАІ положень ст. 266 КУпАП суд не вбачає.

Разом з тим, усі доводи ОСОБА_1, щодо не виклику ряду свідків до судового засідання, не підтверджуються матеріалами справи. Так, свідок ОСОБА_2 був викликаний належним чином, а свідки ОСОБА_3, та ОСОБА_4 були допитані в судовому засіданні, проте їх пояснення не спростовували вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Доводи ОСОБА_1,, що йому не було запропоновано проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, спростовуються його власними письмовими поясненнями, в яких він вказав, що відмовляється від медичного огляду в закладі охорони здоров'я. Факт того, що ОСОБА_1 давав зазначені пояснення під психологічним або фізичним впливом, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, та є голослівними і нічим необґрунтованими.

Доводи ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції під час обрання виду адміністративного стягнення не враховано положень ст. 33 КУпАП, на думку апеляційного суду є також безпідставними, оскільки постанова містить посилання на суспільну небезпечність діяння, особу ОСОБА_1, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, та невизнання вини у скоєному правопорушенні. Таким чином, суд вірно дійшов до висновку про необхідність застосування такого виду адміністративного стягнення, як штраф, розмір якого за зазначене правопорушення є сталою величиною - 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, як вбачається з санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, зазначений вид адміністративного стягнення є найм»якшим, а в силу положень ч. 9 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті КУпАП не може посилити зазначене стягнення.

Будь-яких обставин, які б слугували підставами для скасування або зміни постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова місцевого суду залишенню без зміни.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 вересня 2015 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області В.Г. Бугрименко