Ухвала суду № 52733432, 21.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8057/15

Головуючий у першій інстанції Мирончук Н. В.

Доповідач Мартинова К. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мартинової К.П.,

суддів - Гайворонського С.П., Кононенко Н.А.,

за участю секретаря - Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 серпня 2015 року ,

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Позивач посилався на те, що з 25 жовтня 1997 року по 17 жовтня 2013 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 07 жовтня 2013 року шлюб розірвано.

За час шлюбу ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 501/99 від 04 червня 1999 року.

Оскільки нерухоме майно придбано в період шлюбу то позивач просив розділити його в рівних частках.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, що складається з трьох кімнат житловою площею 37,2 кв.м., загальною площею 62,7 кв.м., у тому числі: коридор-1, кухня-7, ванна -4, туалет-3.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, що складається з трьох кімнат житловою площею 37,2 кв.м., загальною площею 62,7 кв.м., у тому числі: коридор-1, кухня-7, ванна -4, туалет-3.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог .

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суд розглядає в порядку цивільного судочинства цивільні справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Загальні засади цивільного законодавства визначені статтею 3 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами / ч. 2 ст. 303 ЦПК України/.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 1997 року по 17 жовтня 2013 року. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2013 року.

За договором купівлі-продажу № 501/99 від 04 червня 1999 року ОСОБА_2 купили квартиру АДРЕСА_1. Договір укладено на Одеській Новій Біржі. Право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно цього договору, на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано в Одеському КП ОМБТІ та РОН 29.06.1999 року / а.с. 6-8/.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку /доходу/ - ч. 1 ст. 60 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При встановлених обставинах суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про поділ майна подружжя.

Посилання апеляційної скарги на те, що вимога про поділ майна подружжя є передчасною, оскільки договір купівлі-продажу спірної квартири не визнано дійсним, є безпідставними.

Договір купівлі-продажу спірної квартири укладений 04.06.1999 року на Одеській Новій Біржі. Право власності за умовами п.9 цього договору за покупцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано в Одеському МБТІ та РОН 29.06.1999 року / а.с. 6-8/.

На час укладання договору купівлі-продажу була чинною та діяла Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, яка передбачала підставу для реєстрації права власності на об»єкти нерухомості договори купівлі-продажу, зареєстровані біржею.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника/володільця/ нерухомого майна.

Право власності на спірну квартиру було набуте сторонами у 1999 році відповідно до законодавства, чинного на час підписання та реєстрації цього договору.

Сторони своє право власності на спірну квартиру за цим договором купівлі-продажу не оспорюють.

Доводи апеляційної скарги на те, що при поділі майна подружжя судом не враховано інтереси неповнолітніх дітей не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову про поділ майна подружжя.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-70 СК України та ст. 372 ЦК України.

При вирішенні спору про поділ майна подружжя суд згідно з частинами 2,3 ст. 70 СК України в окремих випадках може відступити від засад рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей / за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування /.

Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16.12.2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання доньки та сина по 650 грн. на кожного.

За рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 650 грн. щомісячно на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв»язку з її навчанням.

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_2 по аліментам станом 12.03.2014 року складала 7566,18 грн.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів того, що на даний час існує заборгованість по аліментам, та що розмір аліментів не достатній для фізичного, духовного розвитку дітей, та що вони потребують додаткових витрат на лікування.

Також не встановлено наявність обставин, що мають істотне значення та надавали б право на відступлення від рівності часток подружжя.

Відповідно до повноважень апеляційного суду на стадії апеляційного провадження суд перевіряє законність та обгрунтованість ухваленого у справі рішення на момент його ухвалення.

Справа розглянута судом першої інстанції за участю сторін відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 серпня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко