Ухвала суду № 52733404, 13.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7350/15

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суд м. Одеси від 24 жовтня 2014 року по справі за поданням Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Приморського районного суд м. Одеси від 24 жовтня 2014 року заяву Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - задоволено.

Тимчасово обмежено громадянку України ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України.

Виконання ухвали доручено Державній прикордонній службі України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суд м. Одеси від 24 жовтня 2014 року.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неможливістю виконати наказ №3/17-3378-2011 виданий 08.11.2011, наказ №12/17-2712-2011 від 30.08.2011, наказ №916/1697/13 від 02.09.2013, наказ 5017/1250/2012 від 24.07.2012, наказ №5017/1733/2012 від 15.10.2012 видані Господарським судом Одеської області про стягнення з ДП «Санаторій «Красні Зорі» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» грошової суми в розмірі 530834,30 грн. на користь ФОП ОСОБА_5, Фірма «Swift» малого приватного підприємства, ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Карабинер» слід тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, яка є керівником ДП «Санаторій «Красні Зорі» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Статтею 377-1 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

На підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Отже, держвиконавець ВДВС, з підстав ст. 377-1 ЦПК України, звернувся до суду загальної юрисдикції із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні про примусове виконання рішення господарського суду.

Між тим, вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (ст. 377-1 ЦПК України) передбачено розділом У1 ЦПК України, яким, зокрема врегульовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Зазначена норма процесуального права не регулює процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень у господарських справах.

Суд першої інстанції, вирішуючи по суті подання ВДВС у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення господарського суду, на зазначені обставини уваги не звернув.

Крім того, відповідно матеріалів справи, ОСОБА_2 згідно наказу під №58-к від 19.06.2014 року призначена на посаду директора ДП «Санаторій «Красні Зорі» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» з 21 червня 2014 року (а.с. 58), тобто після утворення заборгованості, яка встановлена відповідно наказів №3/17-3378-2011 виданого 08.11.2011, №12/17-2712-2011 від 30.08.2011, №916/1697/13 від 02.09.2013, 5017/1250/2012 від 24.07.2012, №5017/1733/2012 від 15.10.2012 років, які видані Господарським судом Одеської області про стягнення з ДП «Санаторій «Красні Зорі», ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» грошової суми в розмірі 530834,30 грн. на користь ФОП ОСОБА_5, Фірма «Swift» малого приватного підприємства, ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Карабинер», а наказом під №7-к від 19.06.2015 року ОСОБА_2 вже звільнена з посади директора ДП «Санаторій «Красні Зорі» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» в зв'язку з закінченням строку дії контракту.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Приймаючи до уваги, що питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішено з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу, а ухвалу суду скасовує з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, ЦПК колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суд м. Одеси від 24 жовтня 2014 року скасувати та направити справу за поданням Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

С.О. Погорєлова