Ухвала суду № 52729522, 23.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/404/15-ц Провадження № 22-ц/772/2994/2015Головуючий в суді першої інстанції Мазурчак А. Г.Категорія 48Доповідач Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Чуприни В.О.,

при секретарі: Франчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року позивач звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі виконавчого листа №2-826, виданого 26.11.2003 року Тиврівським районним судом Вінницької області, відділом Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції проводиться стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини заробітку щомісячно. В позові зазначено, що дочка має талант до малювання, неодноразово займала призові місця в конкурсах художньої творчості та з 01.09.2012 року була зарахована до Вінницької дитячої художньої школи Вінницької міської ради до групи самоокупності, а з 01.09.2013 року переведена на госпрозрахункову форму оплати вартості навчання. Місячний розмір вартості навчання встановлений в сумі 150 грн. щомісячно, а тому загальна сума додаткових витрат, що викликані особливими обставинами та здібностями дитини становить 1 500 грн. (150 грн. х 10 місяців навчання), з яких 1 050 грн. вже понесені нею, а 450 грн. мають відшкодуватись відповідачем наперед.

Крім того, в період з 17.02.2014 року по 28.02.2014 року дитина проходила курс корекції зору в медичному центрі «ОПТИМАЛ», вартість якого склала 1 000 грн., повторно курс корекції зору дитина пройшла безкоштовно в міській лікарні «Центр матері та дитини» в період з 11.08.2014 року по 02.09.2014 року, а тому загальна сума додаткових витрат, що викликані потребою корекції зору становить 1 000 грн..

Також, позивачем зазначено, що її сім'я має статус багатодітної і вона не має можливості в повному обсязі оплачувати додаткові витати на утримання дитини, при цьому відповідач займається власною підприємницькою діяльністю, інших дітей не має, а тому просила стягнути з останнього грошові кошти в сумі 1 250 грн. як відшкодування половини вартості додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, розвитком здібностей та вартості проведеної корекції зору неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом перерахування їх на картковий рахунок НОМЕР_1, який відкритий на ім'я ОСОБА_4 в КБ «ПриватБанк».

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.08.2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1 250 грн. як відшкодування додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, розвитком здібностей та вартості проведеної корекції зору неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом перерахування їх на картковий рахунок НОМЕР_1, який відкритий на ім'я ОСОБА_4 в КБ «ПриватБанк».

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, з посиланням на викладені в ній обставини.

ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечила, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, при цьому наявність додаткових витрат підтверджена належними доказами і з відповідача підлягає стягненню 50% вказаних витрат.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого виконкомом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області 30.07.2002 року.

Згідно довідки №21 від 25.02.2015 року, ОСОБА_4 проходить навчання у Вінницькій дитячій художній школі з оплатою навчання у розмірі 150 грн. на місяць.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 було здійснено оплату за навчання дитини у художній школі в загальному розмірі 1 500 грн., що підтверджується наданими нею квитанціями (а.с. 9-15, 63-65) і вказана обставина відповідачем не заперечується.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що в період з 17.02.2014 року по 28.02.2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходила курс корекції зору в медичному центрі «ОПТИМАЛ», вартість якого склала 1 000 грн., що підтверджується випискою та направленням на лікування №281.

Відповідно до вимог ст. 185 Сімейного Кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 на підтвердження додаткових витрат, що викликані особливими обставинами надано довідки про те, що дитина навчається в художній школі, квитанціями про оплату, а також направлення дитини на лікування для проходження корекції зору.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого позову, при цьому вірно визначено, що загальна вартість додаткових витрат на дитину становить 2 500 грн., з яких 1 500 грн. - витрат, пов'язаних із розвитком здібностей дитини та 1 000 грн. - витрат, пов'язаних із проходження дитиною лікування і з урахуванням рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, з відповідача було стягнуто 1/2 вказаних витрат.

Викладені в апеляційній скарзі твердження про те, що апелянтом для потреб дочки було придбано одяг, літературу,планшетний комп'ютер, аксесуари до нього та мобільний телефон, а також те, що за його кошти дитина проходила лікування в Бальнеологічній оздоровниці «Арабатська стрілка», не можуть бути розцінені як підстава для звільнення від участі у додаткових витратах, оскільки надання допомоги дитині є обов'язком батька по її утриманню до досягнення повноліття, при цьому слід звернути увагу на те, що розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання дочки є незначним, а у випадку здійснення відповідачем додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, то останній не позбавлений можливості заявити відповідний позов про відшкодування частини вказаних витрат.

Щодо посилань на допущені в суді першої інстанції порушення норм процесуального права, то останні не спростовують висновок суду про необхідність стягнення з відповідача половини понесених позивачем додаткових витрат на дитину.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 13.08.2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.К. Медвецький

/підпис/ В.О. Чуприна

З оригіналом вірно: