Рішення № 52729141, 16.10.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20232/15-ц

Провадження № 2/127/6255/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області, Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про надання дозволу на виготовлення проїзного документа без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області, Служби у справах дітей Вінницької міської ради про надання дозволу на виготовлення проїзного документа без згоди батька, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони по справі перебували з 27.01.1999 року в зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 27.06.2006 року між сторонами було розірвано.

Від даного шлюбу у сторін є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач матеріально утримує та належним чином піклується про стан здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Неповнолітня донька сторін займається у Вінницькій школі мистецтв на відділах компютерної графіки, хореографії та музичного інструменту та зарахована в основний склад танцювального ансамблю «Подоляночка».

В розклад виступів ансамблю входить участь у міських, районних, обласних, всеукраїнських, міжнародних фестивалях та конкурсах, що дає дитині творчо розвиватись, підтримувати та пропагувати серед молоді здоровий спосіб життя, нести в суспільство культуру танцю нашої Батьківщини.

Проте, незважаючи на вищевикладені обставини, відповідач безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України та не надає згоди на виготовлення проїзного документу.

На даний час у дитини сторін закінчився термін дії проїзного документу, а саме в жовтні 2014 року. Зважаючи на те, що починається новий навчальний рік та можливий новий виїзд дитини за кордон, стало актуальним виготовлення нового проїзного документу, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не зявився, однак в матеріалах справи міститься заява від останнього про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення останніх.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору за довіреністю ОСОБА_4 до судового засідання не зявилась, однак в матеріалах справи міститься заява від останньої про розгляд справи у її відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, оскільки останні відповідають інтересам дитини.

Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області до судового засідання не зявився із невідомих суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони по справі перебували з 27.01.1999 року в зареєстрованому шлюбі, який згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-АМ №043731, виданого В РАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області 27.06.2006 року, між ними було розірвано (а.с.3).

Від даного шлюбу у сторін є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження серії 1-АМ №179876, виданого В РАЦС Вінницького МУЮ 18.02.2003 року (а.с.4).

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ч.2 ст.150 СК України батьки зобовязані піклуватись про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток

Стаття 152 СК України передбачає гарантоване право дитини на належне батьківське виховання.

Відповідно до ч.1 ст.155 СК України здійсненнябатькамисвоїхправта виконання обов'язків мають ґрунтуватисянаповазідоправдитинитаїї людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч.2 ст.155 СК України).

Згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію ПП «Бокуд» №1275 від 14.07.2015 року неповнолітня донька ОСОБА_3 проживає разом з позивачем за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 58/1, та знаходиться на її утриманні (а.с.7).

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 навчається в 6 класі закладу «Фізико-математична гімназія №17 Вінницької міської ради» у 2014-2015 навчальному році, згідно довідки навчального закладу №567 від 28.08.2015 року (а.с.6).

Відповідно до довідки Вінницької дитячої школи мистецтв від 19.06.2015 року №201 неповнолітня ОСОБА_3 навчається в 6 класі хореографічного відділення Вінницької дитячої школи мистецтв, є учасницею Зразкового ансамблю «Подоляночка», який по можливості приймає участь у міжнародних фестивалях та конкурсах (а.с.5), що, безумовно, дає дитині творчо розвиватись, підтримувати та пропагувати серед молоді здоровий спосіб життя, нести в суспільство культуру танцю нашої Батьківщини.

Проте, як вбачається з пояснень позивача в судовому засіданні, незважаючи на вищевикладені обставини, відповідач безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України та не надає згоди на виготовлення проїзного документу.

Відповідно до ч.2 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та у їхньому супроводі, або у супроводі осіб, які ними уповноважені.

Стаття 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначає, що громадянин України має право виїхати з України і не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Таким чином, як вбачається зі змісту вищевказаних норм, важливим фактором в процесі виховання дитини, становлення її фізичного, духовного та морального розвитку, становлення духовного світу дитини, становлення останньої як особистості є відвідування інших країн з метою відпочинку, оздоровлення, розширення кругозору, виступ в складі ансамблю у міжнародних фестивалях. І лише той факт, що батько дитини здійснює свої батьківські права всупереч інтересам дитини, не піклуючись про її розвиток, створює перешкоди для цього, не надаючи дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за межі державного кордону України та виготовлення проїзного документу для виїзду за кордон, не може позбавляти дитину наданих їй таких прав та гарантій.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзногодокументадитинипровадитьсяна підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків абозаконних представниківбатьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину,а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).

За відсутностізгоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордонможебутидозволенонапідставі рішення суду.

Згідно п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе позов задовольнити, оскільки вимоги позивача є законними, достатньо обґрунтованими та такими, що відповідають інтересам дитини.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.33 Конституції України, ст.ст.1, 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини , їх тимчасового затримання та вилучення , затверджених постановою КМ України №231 від 31 березня 1995 року, ст.ст.141, 150, 152 СК України,ст.313 ЦК України,ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 158, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проїзних документів для виїзду за кордон неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: