Рішення № 52728147, 19.10.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24608/15-ц

Провадження №2-о/761/313/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 жовтня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого – судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Савенко О.І.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за заявою Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «БГ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Магеллангрупп» про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з даною заявою.

Свою заяву обґрунтовував тим, що заявником було видано наказ № 583 від 24.06.2015 року про проведення перевірки ТОВ «Магеллангрупп» у зв’язку із надходженням постанови господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 року у справі № 904/1054/15 про порушення справи про банкрутство вказаного товариства. Проте, у зв’язку із незнаходженням ТОВ «Магеллангрупп» за податковою адресою, наказ про проведення перевірки та вимогу про надання документів для перевірки вручити не виявилось можливим.

Посилаючись на викладене, заявник просив суд, у зв’язку із неможливістю провести перевірку ТОВ «Магеллангрупп», зобов’язати ПАТ «БГ Банк» розкрити інформацію, що містить банківську таємницю відносно ТОВ «Магеллангрупп» шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по розрахункових рахунках №№ 26002301009826, 26002301009826 та 26002301009826 за останні три роки із вказівкою призначення платежу, дати, коду ЄДРПОУ та назви контрагентів.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надіслав суду засобами зв’язку заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересовані особи в судове засідання не з’явилися, суд вживав заходів для їх належного повідомлення про час і місце судового засідання.

Неявка сторін в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 289 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до завдань органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо заінтересованої особи ТОВ «Магеллангрупп», є неможливість проведення податкової перевірки у зв’язку із незнаходженням товариства за податковою адресою.

Судом встановлено, що 24.06.2015 року Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДВС у Дніпропетровській області було видано наказ № 583 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Магеллангрупп» за період з 01.04.2012 року по 24.06.2015 року (а.с. 8).

Також до матеріалів заяви ДПІ додає направлення на перевірку № 391 від 25.06.2015 року (а.с. 10) та вимогу про надання документів від 15.06.2015 року (а.с. 11).

25.06.2015 року було складено акт про неможливість встановлення місцезнаходження ТОВ «Магеллангрупп» за податковою адресою (а.с. 8).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.12 постанови від 30 вересня 2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб», згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Статтею 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначений порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до ч. 1 якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону).

З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.

Зазначені обмеження, у тому числі викладені в ч. 4 ст. 62 Закону, не стосуються випадків надання банком інформації, яка є банківською таємницею, за дозволом клієнта чи за рішенням (вимогою) суду.

Такий висновок узгоджується з п. 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267 та главою 12 ЦПК України, що містить вимоги до захисту, зберігання, використання та розкриття інформації, яка містить банківську таємницю (п. 5 ч. 1 ст. 288, п. 4 ч. 1 ст. 290 ЦПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання.

Звертаючись до суду із заявою, ДПІ відповідно до пп. 2-5 ст. 288 ЦПК України зазначила особу, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, - ТОВ «Магеллангрупп»; найменування й місцезнаходження банку, що обслуговує цю юридичну особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю.

Проте, всупереч зазначеним вимогам закону заявник не надав доказів на підтвердження того, що вказані ним банківські рахунки дійсно належать ТОВ «Магеллангрупп» та відкривались у вказаній банківській установі, таким чином не зазначив обсяги (межі розкриття) інформації, що містить банківську таємницю та належним чином обґрунтував необхідність та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження та мету використання такої таємниці.

Окрім того, прохання заявника щодо зобов’язання ПАТ «БГ Банк» розкрити банківську таємницю шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку не підлягає задоволенню, адже, обслуговуючий банк повинен виконати рішення суду про розкриття банківської таємниці у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці». За таких обставин, суд не має права зобов’язувати банк виконати рішення у певний спосіб, а лише має повноваження розкрити банківську таємницю.

В даному випадку, на думку суду, заявник не має законодавчо визначених підстав для задоволення заяви, що розглядається.

Згідно ч. 2 ст. 290 ЦПК України якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 57, 60, 179, 209, 212 - 215, 223, 234, 235, 287-290 ЦПК України; ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»; ст.ст. 20, 78 ПК України; ст.ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд, -

ВИРІШИВ

В задоволенні заяви Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «БГ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Магеллангрупп» про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цього рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

СУДДЯ М.А. РИБАК