Рішення № 52726300, 28.09.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4895/15-ц

провадження № 2/753/3452/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Заболотній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта", ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, пені, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення страхового відшкодування, пені, відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши, що ОСОБА_2 є власником автомобіля „SubaruImpreza", д.н.з. НОМЕР_3. За договором оренди від 17.02.2009 року позивач передав даний автомобіль СП „Марком"у оренду. 5.02.2014 року близько 19-30 годин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем „FordEscort", д.н.з. НОМЕР_4 вул. Черемшини в м. Києві, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, а би мати змогу постійно контролювати рух автомобіля, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем „SubaruImpreza", д.н.з. НОМЕР_3, порушивши вимоги п.12.1 ПДР України. 28.02.2014 року постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва Бірси О.В. ОСОБА_10. було визнано винним у вчиненні даного ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. При оформленні даного ДТП водій ОСОБА_3 пред'явив працівникам ДАІ договір №АС/5782836 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений ним 21.09.2012 року з ВАТ „НАСК „Оранта". Водії ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який був за кермом автомобіля позивача в момент ДТП, повідомили страхову компанію винної особи згідно чинного законодавства. За змістом висновку №14/06-А2про оцінку вартості відновлювального ремонту, складеної ТОВ „Незалежна експерта компанія" вартість відновлювального ремонтуекспертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля „SubaruImpreza", д.н.з. НОМЕР_3 становить з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 19 836 грн. 13 коп. Позивач звернувся до відповідача ВАТ „НАСК „Оранта"щодо виплати вказаного страхового відшкодування, однак останній, нарахувавши в свою чергу тільки 13 732 грн. 43 коп., виплатив його 30.09.2014 року після поданих скарг позивачем до Нацкомфінпослуг та Моторного (транспортного)страхового бюро України. Позивач вважає таку суму значно заниженою. За таких обставин просить стягнути з відповідачівсолідарно на користь позивача 6 103 грн. 70 коп. невиплаченої частини страхового відшкодування, 9 068 грн. 70 коп. різниці між реальною вартістю відновлювального ремонту автомобілю після ДТП та передбачуваною страховою виплатою, 655 грн. 66 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 81 грн. 27 коп. 3%-річних, 10 000 грн. моральної шкоди, яка полягає у психологічних переживаннях позивача у відсутності можливості користування автомобілем, 10 550 грн. витрат на правову допомогу, всі судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6 позовні вимоги в частині стягнення суми що стосується відповідача ОСОБА_7 не визнала, пояснивши, що ОСОБА_7 повністю визнає себе винним в даному ДТП, однак на момент даної пригоди його цивільно-правова відповідальність була застрахована у ВАТ „НАСК „Оранта". Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає 50 000 грн., франшиза - 500 грн., тому, враховуючи вказаний розмір саме зазначена страхова компанія повинна відшкодувати позивачу завдані збитки у вигляді страхового відшкодування, при цьому пред'явленої суми позивачем достатньо для його виплати в межах укладеного ліміту. Сума пені не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_7, поскільки не з його вини страхова компанія прострочила сплату страхового відшкодування. 3%-річних не можуть бути також стягнуті, так як між суб'єктами правовідносин утворились деліктні правовідносини, а не боргові. Моральна шкода взагалі нічим не підтверджена, тому і не підлягає задоволенню, як і стягнення витрат на правову допомогу.

Представник відповідача ВАТ „НАСК „Оранта" в судові засідання не з'явився, але у направлених запереченнях до суду просив розглянути дану справу у відсутність представника, відмовивши у задоволенні позову в повному обсязі, пояснивши, що нарахована сума страхового відшкодування ТОВ„Гарант Асістанс" в розмірі 13 732 грн. 43 коп. була сплачена ВАТ „НАСК „Оранта" позивачу в повному обсязі, решта сум не підлягають стягненню, поскільки обґрунтування вимог суперечить чинному законодавству.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позову підлягають частковому задоволеннюз наступних підстав.

Згідно ч.1, ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Позивач ОСОБА_2 є власником автомобіля „SubaruImpreza", д.н.з. НОМЕР_3, 2003 року випуску, сірого кольору, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого 23.01.2004 року МРЕВ-7 м. Києва (а.с.41). 17.02.2009 року позивач уклав з СП „Марком" договір оренди автомобіля, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А., за яким позивач передав вказаному СП свій автомобіль у оренду строком до 17.02.2010 року (а.с.119-122). В подальшому договорами про внесення змін до договору оренди автомобіля строк оренди пролонговувався (а.с.123-126). 5.02.2014 року за кермом автомобілю „SubaruImpreza", д.н.з. НОМЕР_3 був водій ОСОБА_5 на підставі подорожнього листа від 5.02.2014 року (а.с.128), який перебував у трудових відносинах з СП „Марком" (а.с.127).

У відповідності до ч.1, ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як зазначає ч.1, ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

21.09.2012 року відповідач ОСОБА_3 уклав договір обов'язковогострахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС 5782836 з ВАТ „НАСК „Оранта", застрахувавши автомобіль НОМЕР_1 до 31.10.2014 року. Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає 50 000 грн., франшиза - 500 грн. Вказані обставини були викладені представником відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6, які підтримав у судовому засіданні представник позивача і які не були спростовані будь-якими іншими доказами, тому суд покладає їх в основу рішення в порядку ч.1, ст.61 ЦПК України.

У відповідності до ч.4, ст.60 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

5.02.2014 року близько 19-30 годин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Черемшини в м. Києві, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, а би мати змогу постійно контролювати рух автомобіля, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем „SubaruImpreza", д.н.з. НОМЕР_3, порушивши вимоги п.12.1 ПДР України. 28.02.2014 року постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва Бірси О.В. ОСОБА_10. було визнано винним у вчиненні даного ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.17-18).

За змістом п.3, ч.1, ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний:у разі настання страхового випадку здійснити страховувиплату у строк, встановлений договором.

Як передбачає ч.1, ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов

договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника)або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта(аварійного сертифіката).

Згідно п.33.1.2 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані:вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено у судовому засіданні, в триденний термін, як того вимагає вказана норма права, водії ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись з заявою до відповідача ВАТ НАСК „Оранта" про страхову виплату (а.с.12), надавши згодом останньому повний пакет документів необхідний для розрахунку та виплати страхового відшкодування.

Як передбачаєст.29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленомузаконодавством,включаючивитрати на усунення пошкоджень,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідокдорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу змісця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувачатранспортного засобу, якийкерував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортноїпригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщотранспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити настоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуаціютранспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом висновку №14/06-А2 про оцінку вартості відновлювального ремонту, складеної ТОВ „Незалежна експерта компанія" вартість відновлювального ремонтуекспертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля „SubaruImpreza", д.н.з. НОМЕР_3 становить з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 19 836 грн. 13 коп. (а.с.24-30).

За правилами п.36.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цьогоЗакону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймаєвмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування(регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У відповідності до ст.9 Закону України „Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Позивач звернувся до відповідача ВАТ „НАСК „Оранта" щодо виплати вказаного страхового відшкодування, однак останній, нарахувавши в свою чергу 13 732 грн. 43 коп., виплатив його тільки 30.09.2014 року (а.с.49) після поданих скарг ОСОБА_5 до Нацкомфінпослуг та Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с.46-48).

Однак враховуючи повне та всебічне дослідження автомобіля позивача ТОВ „Незалежна експерта компанія", вартість відновлювального ремонту автомобіля „SubaruImpreza", д.н.з. НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, яка підлягає стягненню, становить 19 836 грн. 13 коп., яку необхідно стягнути з ВАТ „НАСК „Оранта" за мінусом сплаченої суми 13 732 грн. 43 коп. та мінусом 500 грн. франшизи. Таким чином, з відповідача ВАТ „НАСК „Оранта" на користь позивача підлягає стягненню 5 603 грн. 70 коп. страхового відшкодування (19 836 грн. 13 коп. - 13 732 грн. 43 коп. - 500 грн.). Не підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача 9 068 грн. 70 коп. різниці між реальною вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням, поскільки рахунок - фактура №2077 від 13.02.2015 року, складена ФО-П ОСОБА_9 (а.с.15), є вартісною оцінкою майбутнього ремонту, а не реальною вартістю, витраченої позивачем на відновлювальний ремонт свого автомобіля.

Як зазначає п.12.1, ст.12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"розмір франшизи при відшкодуваннішкоди, заподіяноїмайну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і неможе перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якоговідшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи,розрахованої за правилами цього підпункту.

Поскільки розмір франшизи не входить до суми страхового відшкодування, тому зазначений розмір франшизи 500 грн. необхідно стягнути із ОСОБА_3 на користь позивача, що передбачено вказаною вище нормою права.

У відповідності до ч.1, ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові абоіншійособі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойкув розмірі, встановленому договором або законом.

За змістом п.36.5Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ)особі, яка має право на отримання такого відшкодування,сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставкиНаціонального банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Поскільки ВАТ НАСК „Оранта" тривалий час не виплачувалаОСОБА_2 вказаної суми страхового відшкодування, тому з вказаного відповідача на користь позивача необхідно стягнути 655 грн. 66 коп. пені, передбаченої описаними вище нормами права.

Як наголошує ч.2, ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошовогозобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуваннямвстановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а такожтри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмірпроцентів не встановлений договором або законом.

Поскільки описані вище правовідносини, які утворились між позивачем і відповідачами не відносяться до грошових боргових зобов'язань, а ґрунтуються на страховому відшкодуванні, тому в задоволенні частини позову про стягнення 81 грн. 27 коп. - 3%-річних необхідно відмовити.

У відповідності до п.1, ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Поскільки в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження будь-яка моральна шкода, завдана відповідачами позивачу в описаному ДТП, при цьому відшкодування моральної шкоди позивачу відповідачем ВАТ НАСК „Оранта" за даними обставинами не передбачена законом, тому в задоволенні позову в частині стягнення 10 000 грн. моральної шкоди необхідно відмовити.

Згідно ст.79; 88 ЦПК України поскільки суд частково задовольняє позовні вимоги позивача, тому вимоги про стягнення судового збору також підлягають задоволенню в сумі 420 грн. сплаченого ним при зверненні до суду (а.с.66). Також з відповідача на користь держави необхідно стягнути 44 грн. 18 коп. судового збору пропорційно задоволеній частині позову.

Як роз'яснює п.п.1, 3-4, п.48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем в галузі права, регламентовано у пункті 2 частини 3 статті 79, статтях 84; 88-89 ЦПК України. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені і доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У відповідності до ст.84 ЦПК України суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення 10 550 грн. витрат на правову допомогу, які підтверджені квитанцією (а.с.137), поскільки представником позивача не надано розрахунку обсягу часу і робіт, виконаних них при наданні правової допомоги позивачу.

За правилами ст.79; 88 ЦПК України поскільки суд частково задовольняє позов позивача, тому судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: з відповідача ВАТ НАСК „Оранта" на користь позивача необхідно стягнути 225 грн. 57 коп. судового збору, що складає 92,60% від задоволеної суми, а з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача - 18 грн. 03 коп. судового збору, що складає 7,40% від задоволеної суми, в решті суми судового збору необхідно відмовити.

Керуючись ст.10; 11; 57-59; 60; 79; 84; 88; 169; 209; 213-215 ЦПК України, на підставі ст.625; 626; 631; 979; 988; 990; 992; 1167 ЦК України, ч.4, ст.60 ЦПК України,ст.9 Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів",п.48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди",суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" (ідентифікаційний код 00034186) на користь ОСОБА_2 5 603 грн. 70 коп. в рахунок стягнення страхового відшкодування, 655 грн. 66 коп. пені, 225 грн. 57 коп. судового збору, а всього 6 484 грн. 93 коп.

Стягнути зі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 500 грн. в рахунок стягнення страхового відшкодування - франшизи, 18 грн. 03 коп. судового збору, а всього 518 грн. 03 коп.

В задоволенні частини позову ОСОБА_2 до ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта", ОСОБА_3 про стягнення 9 068 грн. 70 коп. різниці між реальною вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням, 81 грн. 27 коп. - 3%-річних, 10 000 грн. моральної шкоди, 10 550 грн. вартості правової допомоги, 243 грн. 60 коп. судового збору відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :