Ухвала суду № 52722694, 20.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/2479/15-к Головуючий у І інстанції Ткаченко Ю.В.Провадження № 11-сс/780/457/15 Доповідач у 2 інстанції Авраменко М. Г.Категорія 20.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

20 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Авраменка М. Г.

суддів - Гайдай Р.М., Загоруйка В.В.,

при секретарі - Берліновій Т.В.

¦-

за участю:

прокурора - Марченка М.М.,

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу підозрюваного на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого про направлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи,

ВСТАНОВИЛА:

06 жовтня 2015 року до Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого про примусове залучення до проведення та примусове направлення підозрюваного ОСОБА_2, до Київського обласного спеціалізованого психіатрично-наркологічного об'єднання для проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року вказане клопотання було задоволено. Суд своє рішення мотивував тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12015110180000565 слідчим було здобуто відомості, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 під час вчинення інкримінованого йому злочину міг перебувати у неосудному чи обмежено осудному стані.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, підозрюваний ОСОБА_2 було подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року про направлення його для проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи до Київського обласного спеціалізованого психіатрично-наркологічного об'єднання і закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Свої вимоги обґрунтовує доводами про те, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, оскільки слідчий у своєму клопотанні просив про примусове залучення до проведення та примусове направлення до медичного закладу для проведення амбулаторної комплексної судово психолого - психіатричної експертизи, а слідчий суддя своїм рішенням направив його для проведення стаціонарної комплексної судової психолого

- психіатричної експертизи на строк не більше 2х місяців. Крім того, зазначає, що як на дока? слідчий суддя посилається на витяг з ЄРДР, хоча останній не може бути джерелом доказ} необхідності направлення його на психіатричну експертизу. Апелянт також вказує, що судом не було взято до уваги його клопотання про дослідження обставин заподіяння йому працівниками Іванківського відділу внутрішніх справ легких тілесних ушкоджень, що підтверджується актом судмедекспертизи. Зазначає, що інкриміноване йому діяння носило інший характер і не є злочином середньої тяжкості, за яким можливо призначення та проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Окрім того, до протоколу судового засідання було внесено недостовірні дані щодо участі прокурора Марченко М.М., якої взагалі не було в суді. Також вказує, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, в чому саме полягає необхідність комплексної експертизи.

Все вищезазначене, на думку апелянта, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, підозрюваного, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, прокурора, яка вважає ухвалу слідчого судді законною та обгрунтованою, а тому підстав на її думку для задоволення апеляційної скарги не вбачається, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ст. 242 КПК України зазначено, що підставою для проведення експертизи є визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності. Згідно ч. 1 ст. 242 КПК України визначає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Згідно приписів ч. 1 ст. 509 КПК України такими обставинами є:

1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або

психічного захворювання;

2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або

є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту

чи пам'яті тощо).

Однак, при постановлені ухвали слідчого судді вказані вимоги не були дотримані, оскільки ані слідчим у його клопотанні, ані слідчим суддею не наведено достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 під час вчинення суспільно небезпечного діяння був в неосудному або обмежено осудному стані або вчинив кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворів на психічну хворобу, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Так, як вбачається з матеріалів справи, слідчий суддя, мотивуючи своє рішення зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12015110180000565 слідчим було здобуто відомості, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 під час вчинення інкримінованого йому злочину міг перебувати у неосудному чи обмежено осудному стані. Однак, в матеріалах кримінального провадження такі відомості відсутні. Також, в матеріалах провадження відсутні й будь - які інші докази, які б підтверджували неосудність або обмежену осудність підозрюваного, зокрема не допитано жодного свідка на предмет поведінки підозрюваного, не витребувано його медичної документації, відсутні його характеристики з місця проживання та/або місця роботи.

Крім того, із вищезазначених положень закону вбачається те, що слідчий повинен був спочатку звернутися до експерта з питань щодо проведення експертизи, а надалі, за наявності достатніх обставин вважати, що підозрюваний під час вчинення інкримінованого йому злочину міг перебувати у неосудному чи обмежено осудному стані звернутися до суду з клопотанням про проведення психіатричної експертизи.

Вказані вимоги закону слідчим дотримані не були, що є підставою для відмови у задоволенні його клопотання.

Керуючись: ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року про задоволення клопотання слідчого щодо направлення ОСОБА_2 для проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотанні слідчого СВ Іванківського РВ ГУМВС України в Київській області про примусове залучення ОСОБА_2 до проведення та примусове направлення до медичного закладу для проведення амбулаторної комплексної судово психолого - психіатричної експертизи - відмовити.

Головуючий

Судді