Ухвала суду № 52716167, 22.10.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"22" жовтня 2015 р. Справа № 817/1671/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Бучик А.Ю.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "17" серпня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинення певних дій ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року залишено без розгляду позов ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненської області, про визнання неправомірною відмови у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, викладену у листі від 10.06.2015 року №241/10. Також, просив зобов'язати відповідача повернути сплачену суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, що складає 7490,90 грн.

Ухвалами суду від 15.06.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду на 25.06.2015 року на 15:00 год.

24.06.2015 року позивачем подано клопотання про неможливість взяти участь у судовому засіданні 25.06.2015 року та розгляд справи за його відсутності.

З метою повного та всебічного з"ясування усіх обставин по справі та відповідно до ст.71 КАС України, ухвалою суду від 25.06.2015 року у сторін витребувано докази по справі. та оголошено перерву в судовому розгляді справи до 02.07.2015 року до 15:15 год.

Однак, в судове засідання позивач витребувані докази не надав та в судове засідання 02.07.2015 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 02.06.2015 року у позивача повторно витребувано докази по справі та визнано обов'язковою його особисту участь у судовому засіданні 06.08.2015 року та оголошено перерву у судовому розгляді справи до 06.08.2015 року до 11:00 год. Проте, позивач повторно не надав витребувані докази та не з"явився в судове засідання, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

На підставі пункту 4 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із не прибуттям позивача, особисту явку якого судом визнано обов'язковою, судовий розгляд справи відкладено до 17.08.2015 року до 10:00 год. У позивача повторно витребувано не надані на вимогу ухвали суду докази по справі.

Не зважаючи на вжиті судом заходи, позивач витребувані судом докази не надав та в судове засідання 17.08.2015 року не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому судом обгрунтовано залишено позов без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України, у зв"язку з повторною неявкою позивача в судове засідання 06.08.2015 року та 17.08.2015 року, без поважних причин.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини та принципом верховенства права, які зазначено в положенні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) .

Зокрема, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13.10.2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду (рішення від 12.07.2001 року у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччині" (п. 45).

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (п. 109).

Також, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції було вжито достатніх заходів з метою сприяння позивачеві у ефективній реалізації ним права на справедливий суд, в тому числі шляхом забезпечення доступу до правосуддя. Отже, з огляду на систематичний характер неприбуття позивача до суду та ненадання ним витребуваних доказів без існування для цього поважних причин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що залишення позовної заяви без розгляду є пропорційним обмеженням, яке переслідує законну мету, не звужує та не зменшує доступ до правосуддя.

Доводи позивача про те, що суд не вирішив належним чином його клопотання про розгляд справи в його відсутність спростовується дослідженими судом доказами, а саме ухвалою суду від 02.07.2015 року.

Посилання позивача на те, що він не був повідомлений про розгляд справи 17.08.2015 року, не узгоджуються з положеннями ч.11 ст.35 КАС України. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Також, є безпідставним посилання позивача на те, що він не міг надати докази, які витребувані судом, оскільки довідку з територіального відділення Рівненського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" отримав лише 25.08.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач лише 25.08.2015 року звернувся до банку за вказаною довідкою, тобто, після постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Окрім того, в силу вимог частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "17" серпня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.Ю.Бучик

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул.Відінська,41,м.Рівне,33018

4 - третій особі Управління Державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненської області вул. Яворницького, 34, м. Рівне, 33001 - ,