Постанова № 52716013, 13.10.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" жовтня 2015 р. Справа № 806/5497/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю

представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "Синтез", Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" квітня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "Синтез" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000022203 від 19 вересня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 868044,00 грн. основного платежу і 217011,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що господарські операції по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Барилит Плюс" та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" повністю підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, що надавали йому, згідно з вимогами податкового законодавства, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у травні 2014 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.04.15 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000022203 від 19 вересня 2014 року у частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 122369, 53 грн. основного платежу і 30592, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3697,84 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням сторони звернулись з апеляційними скаргами.

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 122369, 53 грн. основного платежу і 30592,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (на загальну суму 152961,53) та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. На думку апелянта відсутні докази реальності господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Ліквід Петролеум".

Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Синтез", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області слід задовольнити з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, під час проведеної працівниками Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Барилит Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Ліквід Петролеум" з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року виявлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в загальній сумі ПДВ 868043, 54 грн. за травень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 5241/22-03/37151707 від 22 серпня 2014 року (а.с. 16-32 том 1).

Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки висновками, Товариство подавало на нього заперечення (а.с. 33-38 том 1), яке відповідачем залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки від 22 серпня 2014 року 19 вересня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022203 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 868044,00 грн. основного платежу і 217011,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 39 том 1).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та рішенням про залишення без задоволення його первинної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" подало повторну скаргу, за результатами розгляду якої Державною фіскальною службою України винесено рішення від 24 листопада 2014 року про відмову у її задоволенні (а.с. 40-42 том 1).

Матеріалами справи підтверджено, що в спірний період часу позивач мав взаємовідносини з двома контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Барилит Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Ліквід Петролеум".

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем в податковій звітності відображені правові взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Барилит Плюс" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків. Надані позивачем докази, не підтвердили підставність позовних вимог та не спростували висновків податкового органу, наведених в акті перевірки щодо взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Барилит Плюс".

Колегія суддів погоджується в цій частині з рішенням з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналізуючи положення чинного законодавства, слід зазначити, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2014 року TOB "НК Синтез" було отримано від ТОВ "Барилит Плюс" (код ЄДРПОУ 38361609) нафтопродукти (паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду II) на суму 4474044, 05 грн., в т.ч. ПДВ 745674, 01 грн.

ПДВ з придбання палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки В виду II було віднесено до складу податкового кредиту травня 2014 року в сумі 745674,01 грн.

Відповідно до умов договору поставки № 01/78НП від 01 травня 2014 року ТОВ "Барилит Плюс" виписано податкову накладну щодо придбання на загальну суму 4474044,05 грн., в т.ч. ПДВ 745674,01 грн.

З контрагентом ТОВ "Барилит Плюс" по рах. 63.1.12 "Розрахунки за закупку ГСМ" за травень 2014 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 4474044,05 грн.

Оплата за поставлені нафтопродукти на день перевірки не проводилася.

При проведеному аналізі відхилень згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість TOB "НК Синтез" та його контрагента ТОВ "Барилит Плюс" (код ЄДРПОУ 38361609) за травень 2014 року встановлено розбіжності, а саме завищення податкового кредиту в сумі 745674,01 грн. ПДВ.

Така розбіжність зумовлена тим, що ТОВ "Барилит Плюс" не прозвітувалось з податку на додану вартість за травень 2014 року, отже, не підтвердило господарські взаємовідносини з TOB "НК Синтез".

Відповідно до акту зустрічної звірки № 2022/04-66-22-03/38361609 від 24 липня 2014 року ДПІ у Красногвардійськомур-ні м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надано акт про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням, перебуває на податковому обліку зі станом платника "30" в стані переходу до іншої ДПІ не можливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, а також підтвердження відносин, їх вид, обсяг, кількість та розрахунки, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку.

У зв'язку з тим, що ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" не підтверджено податковий кредит з ПДВ (первинні документи фінансово - господарської діяльності підприємством до звірки не надано, місцезнаходження платника податків не встановлено...), у ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупця, чим порушено статтю 185 ПК України.

Отже, звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям за травень 2014 року.

Також в ході перевірки згідно з базами даних АІС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "Барилит Плюс" з 01 лютого 2013 року по 01 квітня 2014 року звітувалося з податку на додану вартість, декларуючи тільки обсяг поставки по ПДВ в сумі 1330,00 грн.

При проведеному аналізі з Системою співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (Податковий кредит) не зареєстрованих податкових накладних не виявлено.

TOB "НК Синтез" в травні 2014 року подано заяву-скаргу на постачальника (Д8), а саме: на ТОВ "Барилит Плюс" (податкова накладна № 340 від 31 травня 2014 року на суму ПДВ 745674,01 грн.).

При цьому товариством не було надано паспорт якості на кожну партію відвантаженого товару.

Згідно з наданим до перевірки договором зберігання № 2607/10-2 від 26 липня 2010 року ВАТ "Дніпронафтпродукт" та TOB "НК Синтез" уклали цей договір про зберігання Товару.

Листом № 100/07-БП від 01 травня 2014 року ТОВ "Барилит Плюс" повідомило TOB "НК Синтез" про те, що придбані нафтопродукти знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт".

TOB "НК Синтез" надано акти прийому - передачі від 31 травня 2014 року до Договору № 2607/10-02 від 26 липня 2010 року зі зберігання між ТОВ "НК Синтез" та ПАТ "Дніпронафтопродукт" про те, що ПАТ "Дніпронафтопродукт" отримав на зберігання паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду II в кількості 263,179 тон (ПАТ "Дніпронафтопродукт" знаходиться в Дніпропетровськ, вул. К. Лібхента, 11).

Автоперевізником являється ТОВ "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" на підставі договору № 99 від 28 листопада 2012 року.

Згідно з ТТН ТОВ "НК Синтез", пунктом навантаження нафтопродуктів є TOB "ЕКВІТА" (м. Кременчук, проїзд Галузевий, 80, згідно договору № 3220 від 04.01.2013 року з ПАТ "Дніпронафтопродукт").

За висновками акту перевірки ТОВ "НК Синтез" має договір зберігання з ПАТ "Дніпронафтопродукт" від 26 липня 2010 року, а ПАТ "Дніпронафтопродукт" має договір (предмет якого не відомий) з ТОВ "Еквіта" від 04 січня 2013 року, останній вважається пунктом навантаження нафтопродуктів ТОВ "НК Синтез". Не зважаючи на те, що ТОВ "НК СИНТЕЗ" має договір перевезення з ТОВ "КРЕМЕНЧУКНАФТОСЕРВІС", ТОВ "НК Синтез" також надає послуги перевезення ПП "Капрайя" (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 127), а пункт навантаження Дунаєвецька нафтобаза (смт. Дунаївці, вул. Гагаріна, 26).

Також існують розбіжності у змінних звітах 17-НП та ТТН:

ТТН № 25751 від 03 травня 2014 року підписана касиром (вантаж одержав) ОСОБА_4, звіт за 03 травня 2014 року - складено ОСОБА_5;

ТТН № 28829 від 22 травня 2014 року підписана касиром (вантаж одержав) ОСОБА_6, а змінний звіт за 03 травня 2014 року - складено ОСОБА_7;

ТТН № 26210 від 05 травня 2014 року підписана касиром (вантаж одержав) Духновський, за 03 травня 2014 року - складено ОСОБА_8

При цьому про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа має скласти акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад. Вищевказаних актів TOB "НК Синтез" не було надано до перевірки.

Згідно з наданими TOB "НК Синтез" журналами обліку надходження нафтопродуктів на АЗС (форма № 13-НП), змінними звітами форми № 17 НП та ТТН також виявлено розбіжності:

- 1-ТТН № 013058 від 13 травня 2014 року - маса нетто 4,384 т - 5200 л, в журналі обліку надходження зафіксовано 5200 л, а в змінному звіті - 5455 л;

- 1-ТТН № 28092 від 17 травня 2014 року - масою нетто дизпалива 18,409 т об'ємом 22272 л - переміщення на АЗС № 9 згідно змінного звіту 6866 л.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі обставини вказують на фіктивність здійснення господарських операцій між TOB "НК Синтез" та постачальником ТОВ "Барилит Плюс", виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, оскільки незрозумілим є той факт, яким чином товар, що був переданий в повному обсязі лише 31 травня 2014 року, міг реалізовуватися на АЗС вже з 01 травня 2014 року.

Судом вірно встановлено, що у травні 2014 року TOB "НК Синтез" придбало у ТОВ "Барилит Плюс" згідно умов договору поставки № 01/78НП від 01 травня 2014 року (а.с. 127 том 1) та додаткової угоди № 140531000000108 від 01 травня 2014 року (а.с. 129 том 1) нафтопродукти (паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду II) на суму 4474044, 05 грн., в т.ч. ПДВ 745674, 01 грн.

Згідно з повідомленням ТОВ "Барилит Плюс" № 100/05-БП від 01 травня 2014 року (а.с. 130 том 1), зазначені нафтопродукти перебували на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт".

В свою чергу, ТОВ "Барилит Плюс" виписало податкову накладну № 340 від 31 травня 2014 року на загальну суму 4474044,05 грн., в т.ч. ПДВ 745674,01 грн. (а.с. 131 том 1). Зазначену суму ПДВ з придбання палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки В виду II позивач відніс до складу податкового кредиту травня 2014 року.

У матеріалах справи міститься наданий TOB "НК Синтез" акт прийому - передачі від 31 травня 2014 року до Договору зберігання № 2607/10-02 від 26 липня 2010 року (а.с. 57-58 том 1), укладеного між ТОВ "НК Синтез" та ПАТ "Дніпронафтопродукт" про те, що ПАТ "Дніпронафтопродукт" отримав на зберігання паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду II в кількості 263,179 тон (а.с. 52 том ІІІ).

З ціллю перевезення нафтопродуктів зі складів зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт", Товариством укладалися договори перевезення вантажів автомобільним транспортом, а саме: договір № Е04/13 перевезення вантажів від 18 березня 2013 року з ТОВ "ЕКО-ВЕЙ" (а.с. 52 том 1); договір № 99 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 28 листопада 2012 року з ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" (а.с. 48-49 том 1); договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 3004-5/13 від 30 квітня 2013 року з ПП "Капрайя" (а.с. 55 том 1), про виконання умов яких свідчать акти прийому - передачі виконаних робіт, датовані 31 травня 2014 року (а.с. 50, 53, 56 том 1), картка обліку роботи автомобілів (а.с. 54 том 1).

Зазначені перевізники на підставі вище укладених договорів здійснювали перевезення зі складів зберігання та доставляли до кожної АЗС нафтопродукти, які належали на праві власності ТОВ "НК Синтез".

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача на підтвердження поставки від ТОВ "Барилит Плюс" дизпалива є в наявності лише один акт прийому-передачі дизельного палива від 31 травня 2014 року № 140531000000108 на суму ПДВ 745674,01 грн. (а.с. 132 том 1), податкова накладна № 340 від 31 травня 2014 року на повну кількість товару (а.с. 131 том 1), тоді як згідно з журналом форми 13-НП, наявних ТТН (а.с. 110-136 том 2), змінних звітів, звітів про рух пального (а.с. 144-251 том 1, а.с. 1-109 том 2), роздруківки/картки рахунку 28.1 (а.с. 193 том 2) видно, що відвантаження на АЗС дизельного палива здійснювалась протягом місяця, починаючи з 01 травня 2014 року.

В той же час з наданих до перевірки документів встановлено, що у ТОВ "НК Синтез" існує заборгованість перед ТОВ "Барилит Плюс", що свідчить про відсутність списання коштів з рахунків позивача.

Жодна товарно-транспортна накладна не підтверджена податковою накладною, як того вимагають норми Податкового кодексу України (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Наведені ж вище обставини вказують на відсутність реального здійснення господарських операцій у травні 2014 року між TOB "НК Синтез" та постачальником ТОВ "Барилит Плюс".

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те, що ТОВ "НК Синтез", порушуючи вимоги податкового законодавства, не мало права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Барилит Плюс" в травні 2014 року, на підставі податкової накладної № 340 від 31 травня 2014 року на суму ПДВ 745674,01 грн., тому є правомірним збільшення позивачеві на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000022203 від 19 вересня 2014 року грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 745674, 47 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 186419, 00 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача в цій частині є необґрунтованими і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того що висновки відповідача про фіктивність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Ліквід Петролеум" є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи. А тому дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000022203 від 19 вересня 2014 року щодо збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 122369, 53 грн. основного платежу і 30592, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій прийняте з порушенням норм податкового законодавства.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Проведеною перевіркою встановлено, що у травні 2014 року TOB "НК Синтез" було отримано від ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" (код за ЄДРПОУ 38544588) газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ (надалі Товар) на суму 734217,17 грн., в т.ч. ПДВ 122369,53 грн.

ПДВ з придбання даних ТМЦ було віднесено до складу податкового кредиту декларації по ПДВ за травень 2014 року в сумі 122369,53 грн.

Відповідно до умов договору поставки від 27 березня 2014 року № 22/14-П, ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" виписано видаткові накладні на відпуск товару на загальну суму 734217,17 грн., в т.ч. ПДВ 122369,53 грн.

При проведеному аналізі з системою співставлення реєстру отриманих накладних та даним Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит) встановлено наявність незареєстрованих ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" податкових накладних, а саме:

- № 344 від 14 травня 2014 року на загальну суму 89607,04 грн., в т.ч. ПДВ-14934,51 грн.;

- № 416 від 17 травня 2014 року на загальну суму 54740,02 грн., в т.ч. ПДВ-9123,34 грн.;

- № 435 від 18 травня 2014 року на загальну суму 45220,02 грн., в т.ч. ПДВ-7536,67 грн.;

- № 485 від 20 травня 2014 року на загальну суму 57600,00 грн., в т.ч. ПДВ-9600,00 грн.;

- № 532 від 22 травня 2014 року на загальну суму 27600 грн., в т.ч. ПДВ-4600,00 грн.;

- № 554 від 23 травня 2014 року на загальну суму 66000,00 грн., в т.ч. ПДВ-11000,00 грн.;

- № 626 від 26 травня 2014 року на загальну суму 79530,02 грн., в т.ч. ПДВ-13255,00 грн.;

- № 703 від 29 травня 2014 року на загальну суму 77120,03 грн., в т.ч. ПДВ-12853,34 грн.;

- № 758 від 31 травня 2014 року на загальну суму 19280,00 грн., в т.ч. ПДВ-3213,33 грн.

TOB "НК Синтез" до декларації по ПДВ за травень 2014 року подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8), в якій заявлено про порушення продавцем - ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі зазначених вище податкових накладних.

Подання такої скарги обумовлено начебто невірним заповненням податкової накладної або отримання податкової накладної з запізненням (ст.201.10 Податкового кодексу України). В даному випадку жодної з цих умов не було. Тобто, ТОВ "НК Синтез" заздалегідь був впевнений, що вказані податкові накладні не будуть зареєстровані в Єдиному реєстрі.

Крім того, з наведеного в акті перевірки переліку товарно-транспортних накладних, наданих ТОВ "НК Синтез" присутні документи з дефектністю: відсутні розшифровки підписів уповноважених на отримання товару осіб, не зазначено час прибуття/вибуття автомобілів на завантаження/розвантаження, не зазначено ціни одиниці та загальної вартості товару, виявлено неспівпадіння прізвищ операторів, які приймали товар у травні 2014 року та розписувалися за нього в товарно-транспортних накладних, з прізвищами операторів, вказаних у змінних звітах.

У наданому до перевірки договорі поставки від 27 березня 2014 року № 22/14-П зазначено: "Умови поставки - склад Покупця (АЗС). Допускається постачання товару кількома партіями. Місця поставки для кожної партії Товару узгоджується за домовленістю сторін".

При цьому не визначено, яка із Сторін здійснює транспортування до Покупця, за чий рахунок відбувається поставка.

До перевірки не надано жодних первинних документів та пояснень з приводу того, транспортом якої із Сторін договору Товар від Постачальника транспортувався до Покупця.

Факт отримання товару підприємством не доведено по причині не надання до перевірки журналу виданих довіреностей та самих довіреностей на отримання товару, будь-яких перевізних та приходних документів (журнал виїзду та повернення транспорту, наказ на відрядження працівника, авансові звіти, тощо).

Крім того, до перевірки не надано всіх паспортів якості на Товар, товарну книгу кількісного руху СВГ за формою № 15-ГС.

На кінець періоду, що перевірявся, кредиторська заборгованість за розрахунками ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" становила 516697,13 грн.

При проведеному аналізі відхилень згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість TOB "НК Синтез" та його контрагента ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" за травень 2014 року встановлено розбіжності, саме: завищення податкового кредиту в сумі 146641,2 грн. ПДВ.

Така розбіжність обумовлена тим, що податкову декларацію з ПДВ ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" за травень 2014 року ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві не визнано як податкову звітність.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Інструкції № 332 приймання скрапленого вуглеводневого газу (надалі СВГ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма № І-ТН) та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов'язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою № 3-ГС.

Відповідно до п. 9.1, п. 9.3 ст. 9 Інструкції № 332 на автогазозаправних станціях проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний рух СВГ на автогазозаправних станціях ведеться за змінним звітом за формою № 14-ГС.

Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою № 14-ГС в двох примірниках, з яких один-з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий-залишається на автогазозаправних станціях.

ТОВ "НК Синтез" за перевіряє мий період не надано до перевірки жодного акту за формою № 3-ГС.

В порушення п. 9.1, п. 9.3 ст. 9 Інструкції № 332 ТОВ "НК Синтез" кількісний рух Товару на автогазозаправних станціях (АЗС) веде за змінними звітами за формою № 17-НП, які передбачені для фіксації оприбуткованих нафтопродуктів (бензин, дизельне пальне, тощо) тоді як Інструкцією № 332 для ведення кількісного обліку скрапленого вуглеводневого газу передбачений змінний звіт за формою № 14-ГС.

Згідно з п. 10 Інструкції № 332 матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік СВГ у товарній книзі кількісного руху СВГ за формою N 15-ГС, в якій записуються надходження і відпуск газу за день, а також виводять залишки на кінець дня.

Крім цього, для посилення контролю за кількісним збереженням СВГ під час приймання, відпуску та його зберігання, матеріально відповідальні особи ведуть журнал оперативного обліку СВГ за формою N 2-ГС.

Приймання СВГ, що не належить підприємству, також відображається в журналі оперативного обліку СВГ в розрізі власників газу.

Кількість СВГ, яка приймається на зберігання, у разі надходження її залізничним та автомобільним транспортом, визначається на підставі актів приймання СВГ за кількістю за формою N 1 -ГС або N 3-ГС, відповідно.

Рух СВГ у резервуарах парку зберігання фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху СВГ окремо щодо кожного власника газу.

Вищеперераховані документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства.

ТОВ "НК Синтез" за перевіряємий період не надано до перевірки товарну книгу кількісного руху СВГ за формою N 15-ГС. Кількісний облік Товару підприємство веде тільки в Журналі оперативного обліку скрапленого вуглеводневого газу (форма N 2-ГС).

З матеріалів справи також слідує, що ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" перебуває на обліку і Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до даних Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, і ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", балансова вартість основних засобів товариства станом на 01.01.2014 р. задекларована в сумі 0,0 тис. грн.

За 2014 рік підприємством не подано Фінансовий звіт суб'єкта підприємництва та декларацію по прибутку, тому встановити наявність основних засобів та їх вартість не є можливим.

Відповідно до даних звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованим особами Ф №Д4 у травні 2014 року штатна чисельність працюючих ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" склала 3 чол, в т.ч. 1 чол. - за договором цивільно-правового характеру.

Відповідно до Інформаційно-аналітичної бази "Податковий Блок. Перегляд звітності" найбільші обсяги діяльності ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" задекларовано в деклараціях по ПДВ саме за травень та червень 2014 року, починаючи з вересня 2014 року обсяги діяльності на підприємстві відсутні.

Починаючи з квітня 2014 р. декларації по ПДВ ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" не визнано як податкову звітність ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що господарські операції між ТОВ "НК Синтез" та постачальником ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення таких операцій, відсутності майна, наявності трудових ресурсів, приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що в свою чергу свідчить про відсутність необхідних умов реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Відтак, підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаним суб'єктом господарювання без мети реального настання наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Отже, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством, та у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, довів перед судом ті обставини, на які він посилається у своїй апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому воно підлягає скасуванню в частині прийнятого рішення про часткове задоволення позову з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача та додатково надані ним документи не спростовують висновків суду, наведених вище.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "Синтез" залишити без задоволення, апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" квітня 2015 р. скасувати в частині прийнятого рішення про часткове задоволення позову.

В цій частині прийняти нову постанову - про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: І.Ф.Бондарчук

С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" жовтня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "НК "Синтез" вул. Довженка, 47-А, кім. 12,м. Житомир,10002

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,