Постанова № 52710517, 19.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015 року Справа № 904/4648/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Прокопенко А.Є. (склад колегії суду був змінений на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 16.10.2015р.)

при секретарі судового засідання Сусла Я.Б.

За участю представниквів сторін:

від позивача: Шахов Д.А. предстанвик, довіреність №33 від 01.04.15;

від відповідача: Боровик А.А. представник, довіреність №3/2-955 від 06.05.15;

представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАСТРОЙДИЗАЙН", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2015р. у справі № 904/4648/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"СФЕРАСТРОЙДИЗАЙН", м. Дніпропетровськ

до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради

м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

Третя особа: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області,

м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків завданих неналежним виконанням договору підряду на проведення проектних робіт в розмірі 2 009 грн 81 коп

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2015р. у справі №904/4648/15 (суддя Ліпинський О.В.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення обґрунтовано відсутністю доказів результатів проектних робіт, а саме проектно-кошторисної документації, що виключає обов`язок Відповідача по здійсненню оплати по договору та відповідальність за порушення грошового зобов`язання за ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАСТРОЙДИЗАЙН" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права та неповному з`ясуванні обставин справи, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що договір між сторонами виконувався: був складений локальний кошторис, договірна ціна та інші необхідні документи. Роботи були виконані та оплачені, акт приймання виконаних робіт підписаний сторонами без зауважень. Окрім того, договір підряду на проведення проектних робіт №201 від 19.07.2013р. двічі перевірявся відповідними органами державної влади: органом державної казначейської служби під час реєстрації та органом державної фінансової інспекції під час виконання положень Постанови КМУ від 01.03.2014р. №65, за результатами перевірки якого сума договору була зменшена. Вважає, що виконання договору підтверджується наявними у справі доказами, як і порушення Відповідачем строків його оплати. Зазначив, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, а тому застосування положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірним.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що договір сторонами був виконаний, роботи прийняті та оплачені, проектно-кошторисна документація складена. В обґрунтування несвоєчасної сплати коштів за роботи вказав, що кошти на оплату робіт були виділені з міського бюджету, проте Відповідач був позбавлений можливості оплатити роботи з причин, що від нього не залежали: до кінця 2013 року управління державної казначейської служби не здійснювало платежі за платіжними дорученнями розпорядників бюджетних коштів з технічних причин, у 2014 році оплата за договором не могла бути здійснена до закінчення перевірки Державною фінансовою інспекцією (акт перевірки був складений 25.12.2014р., а 31.12.2014р. кошти, виділені Відповідачу на проведення капітального ремонту житлового фонду у 2014 році, повернулися до місцевого бюджету як невикористане фінансування). З огляду на те, що наступне фінансування Відповідача на оплату робіт з капітального ремонту відбулося 23.02.2015р., оплата за роботи по договору була проведена 02.04.2015р. Вина Відповідача у затримці оплати відсутня.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки не повідомила, не зважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом при перегляді справи встановлено, що 19.07.2013р. між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради як замовником (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сферастройдизайн" як підрядником (надалі - Позивач) був укладений договір підряду на проведення проектних робіт №201 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Позивач зобов'язався за плату розробити за завданням Відповідача та передати останньому наступну проектну документацію відповідно до ДБН 1.1.1-2000: виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт м'якої покрівлі, що становить складову частину житлового будинку на пл. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ (надалі - документація), що згідно ДБН 1.1.1-2000 є складовою частиною загальної вартості робіт з капітального ремонту, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити розроблену Позивачем документацію, відповідно до постанови КМУ №560 від 11.05.2011р.

За пунктами 7.1 та 7.2 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, а закінчується в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами. Закінчення строку цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна вартість робіт щодо розробки документації Позивачем включає в себе відшкодування витрат Позивача та плату за виконані ним роботи, відповідно до постанови КМУ №560 від 11.05.2011р. і становить 4061,57 грн.

У пункті 2.3 договору №201 визначено, що оплата виконаних робіт щодо розробки документації Підрядником здійснюється Замовником протягом 15 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акта приймання-передачі робіт, в межах кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на рахунок Замовника.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач виконав свої зобов`язання по Договору (розробив та передав проектну документацію відповідно до умов Договору), про що сторонами 22.07.2013р. був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт №1 на суму 4061,57 грн (а.с. 9, т.1).

25.12.2014р. між сторонами був складений коригуючий акт згідно довідки Державної фінансової інспекції України у Дніпропетровській області №05-19/24-з від 11.12.2014р. на суму -466,44 грн. Таким чином, роботи виконані на суму 3 595,13 грн та відповідач повинен їх оплатити відповідно до умов договору - до 12.08.2013р.

Відповідач факт укладення договору, складання документів, отримання робіт на зазначену суму підтверджує, претензій до якості робіт не має. До матеріалів справи надав результати виконаних робіт - проектно-кошторисну документацію.

Факт виконання спірних робіт не заперечується у акті перевірки від 25.12.2014р. №05-19/03, що складені третьою особою, яка також здійснила зустрічну перевірку позивача (довідка від 11.12.2014р. №05-19/24-з). Вказаними перевірками встановлено лише факт завищення вартості проектних робіт за цим договором на суму 466,44 грн, про що сторонами договору здійснено корегування акту виконаних робіт. Про факт виконання робіт йдеться також у пояснення третьої особи від 15.07.2015р. (а.с.3 т.2).

Відтак, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність самого факту виконання робіт за спірним договором, та на цій підставі відмовив у позові.

Оплата робіт Відповідачем була здійснена 02.04.2015р. (а.с. 8 на звороті, т.2). При цьому Відповідач не заперечує, що кошти для оплати робіт були передбачені бюджетами на 2013 рік а також на 2014 рік, тому суд не вбачає об'єктивних перешкод для Відповідача оплатити в строк виконані роботи. Наявність технічних причин для нездійснення платежів за платіжними дорученнями розпорядників бюджетних коштів, а також невчасне їх надходження у 2014 році не можуть бути об`єктивними та поважними причинами для невиконання зобов`язання по оплаті.

У відповідності статей 509, 526 Цивільного кодексу України та статей 173, 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 роз'яснено, що згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, проведення Державною фінансовою інспекцією перевірки Відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач порушив строки оплати за виконані підрядні роботи, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо правомірності позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Вивчивши розрахунок позовних вимог, доданий до заяви про їх уточнення (а.с.15, том 2), колегія суддів вважає його вірним, а отже з Відповідача підлягають стягненню 3% річних за період прострочення з 12.08.2013р. по 01.04.2015р. у сумі 176,70 грн та інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за серпень 2013р. - березень 2015р. у сумі 1826,31 грн.

Доводи апелянта щодо відсутності його вини в порушенні зобов'язання спростовані встановленими в судовому засіданні обставинами та судом відхиляються.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, внаслідок чого прийняв неправомірне рішення по суті спору. Таке рішення відповідно до п.3 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі та апеляційній скарзі підлягають віднесенню на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАСТРОЙДИЗАЙН", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2015р. у справі № 904/4648/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради м. Дніпропетровська - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 16, код ЄДРПОУ 38114671 (р/р 35425102081823 у ГУ ДКСУ Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАСТРОЙДИЗАЙН" - 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24А, офіс 71, код ЄДРПОУ 34364565 (р/р 26003060805524 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) інфляційні втрати - 1 826,31 грн (одну тисячу вісімсот двадцять шість грн 31 коп), 3% річних - 176,70 грн (сто сімдесят шість грн 70 коп), судовий збір за розгляд позовної заяви - 1 827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн 00 коп), судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 913,50 грн (дев`ятсот тринадцять грн 50 коп), про що видати наказ.

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 23.10.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя Е.В. Орєшкіна