Рішення № 52710440, 13.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015

Справа №910/15916/15

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Фінбанк»

До

Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву

Про

визнання недійсним акту органу приватизації та зобов’язання вчинити дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача – не з'явився;

Від відповідача – не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати незаконною відмову Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву в приватизації нежилих приміщень загальною,площею 329,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 1, літ. «А»;

- зобов'язати Регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву прийняти рішення щодо приватизації нежилих приміщень загальною площею 329,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 1, літ. «А».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова в приватизації припустима лише з підстав, визначених ч. 3 ст. 12 Закону «Про приватизацію державного майна» та абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону України «про Приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Отже, відсутність згоди органу управління (Міністерства аграрної політики та продовольства України) не може бути підставою для відмови в приватизації.

Відповідач проти позову заперечив, послався на те, що регіональне відділення для приватизації об'єктів права державної власності необхідне відповідне рішення уповноваженого органу управління - в даному випадку - Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке в свою чергу, рішення про приватизацію у нежитлових приміщень площею 329,00 кв.м., які перебувають па балансі державного підприємства «Спецагро» та знаходяться в м. Києві по вул. Б.Грінченка, 1, не приймало (попередні листи відкликало) та відповідних пропозицій про включення даного підприємства до переліку об'єктів, що підлягають приватизації до Фонду державного майна України не подавало, а тому вищезазначені нежитлові приміщення, площею 329,00 кв.м., не є об'єктом приватизації.

Ухвалою суду від 23.07.2015р. за клопотанням відповідача строк розгляду справи продовжено на підставі ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

3 червня 2009 року між Позивачем в якості орендаря і Відповідачем в якості орендодавця був укладено договір оренди №4321 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі – Договір оренди).

Предметом Договору (п. 1.1.) визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення - загальною площею 329,00 кв.м., в тому числі: 143,90 кв.м.м - частина першого поверху шестиповерхової будівлі, 105,40 кв.м. - частина цокольного поверху шестиповерхової будівлі, 79,70 кв.м. - частина підвалу шестиповерхової будівлі, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, що перебуває на балансі державного підприємства «Агроспецсервіс», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28.02.2009р. і становить 5 024 380,00 грн.

Майно передавалось в оренду з метою розміщення фінансової установи.

На підставі акта приймання-передавання орендованого майна від 03.06.2009р. позивач прийняв орендоване майно.

Договір оренди було укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діяв з 03.06.2009р. до 03.05.2012р. включно.

11 лютого 2010р. між сторонами підписано договір №4321/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4321 від 03.06.2009р., яким були внесені зміни до розділу 10 та 11 договору оренди №4321.

11 березня 2010р. між сторонами підписано договір №4321/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4321 від 03.06.2009р., яким були внесені зміни до розділу 1 та акту приймання-передавання орендованого майна.

25 травня 2011р. між сторонами підписано договір №4321/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4321 від 03.06.2009р., яким розділ 1 договору №4321 було викладено в новій редакції та зазначено, що майно передано на баланс ДП «Агроінвест».

27 квітня 2012р. між сторонами підписано договір №4321/04 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4321 від 03.06.2009р., яким було внесено ряд змін до розділу 3 та 10 договору оренди №4321.

09 жовтня 2013р. між сторонами підписано договір №4321/05 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4321 від 03.06.2009р., яким договір оренди №4321 було продовжено на 2 (два) 11 (одинадцять) місяців (до 03 квітня 2015р.). Крім того, вказаним договором було встановлено ряд умов, які орендар зобов’язується виконати, зокрема проведення орендарем незалежної оцінки вказаного в договорі майна на нову дату.

11 грудня 2013р. між сторонами підписано договір №4321/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4321 від 03.06.2009р., яким розділ 1 договору №4321 було викладено в новій редакції та зазначено, що майно передано на баланс ДП «Спецагро».

30 квітня 2014р. між сторонами підписано договір №4321/07 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4321 від 03.06.2009р., яким були внесені зміни до розділу 1 (у зв’язку із проведеною незалежною оцінкою та як наслідок зміненим розміром орендної плати), розділів 3,5 та 8 договору оренди №4321.

Також, судом встановлено наступне.

Листами від 12.02.2010р. №37-11-4-15/2062 та від 26.09.2014 №37-27-4-15/14813 Міністерство аграрної політики та продовольства України, розглянувши листи ПАТ «Фінбанк» не заперечувало щодо приватизації нежитлових приміщень площею 329,00 кв.м., які знаходяться в м. Києві по вул. Б.Грінченка, 1 (літ. «А»).

ДП «Агроспецсервіс» - балансоутримувач вказаних приміщень - листом від 19.02.2010р. за №134/54-10 також не заперечував проти приватизації АКБ «Фінбанк» вказаних приміщень.

Проте, листом від 15.10.2010р. №37-31-4-15/17514 Міністерство аграрної політики звернулося до регіонального відділення ФДМУ по м. Києву, в якому відкликало свій лист від 12.02.2010р. №37-11-4-15/2062 та просило виключити нерухоме майно площею 329,00 кв.м., яке знаходиться в м. Києві по вул. Б.Грінченка, 1 з Переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у зв’язку з тим, що нерухоме майно площею 329,00 кв.м. у м. Києві по вул. Б.Грінченка, 1, є об’єктом загальнодержавного значення, який забезпечує виконання державою своїх функцій та є необхідними у зв’язку із розміщення підприємств, установ, організацій, підпорядкованих міністерству.

Також, листом від 17.12.2014р. за №37-27-4-15/19120 Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до регіонального відділення ФДМУ по м. Києву, в якому повідомило про відкликання вдруге свого листа від 26.09.2014р. №37-27-4-15/14813 та просило зупинити приватизацію орендованих ПАТ «Фінбанк» площ.

У зв’язку із відмовою Міністерства аграрної політики та продовольства України - органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, погодити приватизацію нежилих приміщень загальною площею 329,00 кв.м. по вул. Б.Грінченка, 1 літ. «А» шляхом викупу ПАТ «Фінбанк», Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву листом №30-03/305 від 16.01.2015р. повернуло пакет документів та наголосило на тому, що не має правових підстав розпочати процедуру приватизації.

Позивач не погоджується з відмовою Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву оскільки відсутність згоди органу управління не може бути підставою для відмови в приватизації. Відмова в приватизації припустима лише з підстав, визначених ч. 3 ст. 12 Закону «Про приватизацію державного майна» та абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

В залежності від об'єкта, приватизаційний процес регулюється нормами Закону України «Про приватизацію державного майна» та Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

У даній справі спір виник на стадії затвердження переліку об’єктів приватизації.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 7 вищезазначеного Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства; відсутні необхідні документи, що подаються разом із пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них.

Отже, відмова в приватизації можлива лише з підстав визначених ч. 3 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» та абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

При вирішенні спору по суті судом взято до уваги рішення Конституційного суду України від 13.12.2000р. у справі №1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", положення частини першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (про малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, які слід розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.

Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (про малу приватизацію)" та іншими законами.

Положення частини п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.

Також у вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено, що відповідно до 3 положень частини п'ятої статті 7 Закону випливає, що орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує.

Відтак, відсутність згоди орану управління (Міністерства аграрної політики та продовольства, у зв’язку з відкликанням листів) не є визначеною законом підставою для відмови в приватизації та включення підприємства до переліку об'єктів приватизації.

Заперечення відповідача у викладені у відзиві на позовну заяву не беруться судом до уваги, виходячи з наступного.

Так, відповідач вказує, що оскільки Міністерство аграрної політики та продовольства України рішення про приватизацію не приймало та відповідних пропозицій про включення даного підприємства до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, до Фонду державного майна України не подавало, вказані нежитлові приміщення не є об’єктом приватизації.

Проте, як було зазначено раніше відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності.

Органами ж приватизації (продавцями об’єктів приватизації) відповідно до ст. 4 Закону є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами. Продавцями об'єктів приватизації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, є органи по управлінню її майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Таким чином, надання пропозицій щодо включення певних об’єктів в перелік приватизації та в подальшому направлення цього переліку до органу, який його затверджує, законом покладається на Регіональне відділення фонду державного майна по м. Києву, як на орган приватизації, а не на орган управління майном (Міністерство аграрної політики та продовольства України).

Відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» рішення щодо приватизації приймають органи приватизації, визначені в ст. 4 вказаного закону, тому посилання відповідача на те, що Міністерство аграрної політики та продовольства України рішення про приватизацію не приймало є безпідставним.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відмова регіонального відділення фонду державного майна по м. Києву в приватизації нежилих приміщень, площею 329,0 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 1, літ. «А» не ґрунтується на нормах Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), що визначають виключні підстави для відмови такої приватизації, чим порушено право позивача.

Вимога позивача про визнання незаконною відмови регіонального відділення фонду державного майна по м. Києву в приватизації задовольняється судом.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про зобов'язання регіонального відділення фонду державного майна по місту Києву прийняти рішення щодо приватизації нежилих приміщень загальною площею 329,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 1, літ. «А», виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012р. №678 (з подальшими змінами та доповненнями), регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом у сфері приватизації державного майна: розробляє пропозиції щодо приватизації державного майна та надає їх Фонду для складання та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Тобто, до повноважень регіонального відділення у сфері приватизації державного майна належить тільки розробка пропозицій щодо приватизації державного майна, визначення переліку об’єктів, що підлягають приватизації, який в подальшому подається на затвердження до Фонду державного майна України, місцевих Рад.

Таким чином, відповідач по справі - Регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву не є особою, яка приймає рішення щодо приватизації у зв’язку з чим у задоволенні вимоги про зобов'язання Відповідача прийняти рішення щодо приватизації нежилих приміщень загальною площею 329,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 1, літ. «А» суд відмовляє.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г ідентифікаційний код 19030825) в приватизації нежилих приміщень загальною,площею 329,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 1, літ. «А».

Стягнути з Регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) на користь Публічного акціонерного товариства «Фінбанк» (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4-А, ідентифікаційний код 20041917) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

У решті в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.10.2015р.

Суддя І.І. Борисенко