Вирок № 52695912, 30.09.2015, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/1196/15-к

1-кп/229/186/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лебеженко В.О.

при секретареві Слободкіній Т.І.

за участю прокурора Щербака Р.К.

потерпілих ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/229/186/2015 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, одружений, не судимий, мешкає за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, 120/15,

у вчиненні злочину передбаченого ст.187 ч.2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5 РФ, особа без громадянства, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, судимий:

1. 20 листопада 2003 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.ст.186 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі;

2. 29 січня 2007 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.125 ч.1,71 КК України до 1 року 11 місяців 20 днів позбавлення волі;

3. 24 липня 2009 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.296 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнився 31.07.2012 року умовно-достроково на1 рік 7 місяців і 3 дні.

Мешкає за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Космонавтів, 36/53,

у вчиненні злочину передбаченого ст.187 ч.2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, особа без громадянства, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, в силу ст.89 КК України не судимий, мешкає за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Чапаєва, 100/19,

у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.125 ч.1, 186 ч.1, 187 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2014 року приблизно о 00 годин 15 хвилин обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись біля другого підїзду будинку №100 по вулиці Чапаєва м.Дружківка Донецької області, під час сварки виниклої на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_6, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс останній один удар пивною пляшкою по голові в область лоба, після чого повалив її на землю та став наносити удари руками в обличчя, в область спини та ще декілька ударів ногами по тілу (точна кількість ударів судом не встановлена).

В результаті застосованого фізичного насилля, обвинувачений ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: припухлість тімяної області голови, забиту рану лоба, садно спини, правого ліктя, правого колінного суглоба, синець шиї та лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_7 7 листопада 2014 року об 11 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходився біля будинку №52 по вул.Чапаєва, м.Дружківка Донецької області, де побачив раніше знайому ОСОБА_8. Обвинувачений ОСОБА_7 прослідував за останньою до пятого підїзду цього будинку, маючи намір попросити у неї грошей для придбання спиртних напоїв.

Наздогнавши потерпілу ОСОБА_8 на міжповерховому майданчику між другим та третім поверхом вищевказаного будинку, обвинувачений ОСОБА_5, на своє прохання надати йому грошей, отримав від ОСОБА_8 відмову. Помітивши гаманець в пакеті потерпілої ОСОБА_8, який вона тримала в руках, обвинувачений ОСОБА_7 з корисливих мотивів прийняв рішення відкрито заволодіти чужим майном. Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_5, діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів, вихватив належний потерпілій ОСОБА_8 гаманець з пакету та викрав з нього грошові кошти в сумі 225 грн. 00 коп., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись згодом викраденими коштами на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 225 грн. 00 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01 березня 2015 року обвинувачений ОСОБА_5 разом з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли спільне рішення заволодіти чужим майном, яке належало раніше знайомій ОСОБА_1, шляхом скоєння розбійного нападу. З метою реалізації свого злочинного наміру, обвинувачений ОСОБА_3 взяв з собою три сумки та невстановлений судом колючо-ріжучий предмет і деревяну палицю. В цей же день, приблизно о 00 годин 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5, разом з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, прийшли до будинку №127 по вул.Котовського м.Дружківка Донецької області, в якому на той час мешкала ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2. Потерпіла ОСОБА_1 добровільно запросила до дому обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Знаходячись в середині вищевказаного будинку, обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, скоїли напад на потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В ході нападу обвинувачений ОСОБА_3, з метою придушення волі потерпілого ОСОБА_2 до опору, наніс останньому один удар кулаком в обличчя та один удар по голові, спричинивши йому фізичний біль. Після цього, обвинувачений ОСОБА_3, діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4, став погрожувати потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосувати відносно них насилля, яке є небезпечним для життя та здоровя потерпілих, демонструючи невстановлений судом колючо-ріжучий предмет та деревяну палицю, які обвинувачений ОСОБА_3В, мав при собі. Розуміючи реальний характер цих погроз та припускаючи їх реалізацію з боку обвинувачених, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були змушені підкоритися вимогам обвинуваченого ОСОБА_3

Подавивши таким чином волю потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до опору, обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи спільно та узгоджено, заволоділи чужим майном, а саме:

- мобільним телефоном «Samsung R210S» без сім-карти, вартістю 34 грн. 73 коп.;

- алюмінієвою сковорідкою діаметром 24см., вартістю 73 грн. 54 коп.;

- чавунною сковорідкою діаметром 26,5 см., вартістю 70 грн. 93 коп.;

- каструлею з кришкою із нержавіючої сталі ємністю 4л., вартістю 41 грн. 13коп.;

- емальованою каструлею з кришкою ємністю 3л., вартістю 59 грн. 33 коп.;

- алюмінієвою каструлею ємністю 1л., вартістю 35 грн. 56 коп.;

- емальованим судком, висота 7 см., довжина 12,5см., вартістю 17 грн. 50 коп.;

- емальованим судком, висота 7 см., довжина 10,5см., вартістю 13 грн. 54 коп.;

- емальованим судком, висота 4,5 см., довжина 10,5см., вартістю 18 грн. 33 коп.;

- двома емальованими кружками, ємністю 0,25л. кожна, вартістю 12 грн. 50 коп. за одиницю;

- скляною кришкою діаметром 24 см., вартістю 17 грн. 36 коп.;

- алюмінієвою кришкою діаметром 26 см., вартістю 17 грн. 36 коп.;

- металевою пилкою, вартістю 22 грн. 50 коп.;

- ручним насосом «PUMP classic», вартістю 59 грн. 38 коп., яке належало потерпілій ОСОБА_1

- музичним центром «Samsung» модель «MM-D330D» з двома акустичними колонками, вартістю 1013 грн. 33 коп.;

- мобільним телефоном «Samsung Е1200» вартістю 110 грн., 83 коп., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «МТС» вартістю 8грн. 50 коп., на рахунку якої знаходились грошові кошти в розмірі 6грн.;

- грошовими коштами в розмірі 17 грн., які належали потерпілому ОСОБА_2

Після цього обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши своїми діями матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_1 на загальну суму 506 грн. 19 коп., потерплому ОСОБА_2 на загальну суму 1155 грн. 66 коп.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України не визнав та пояснив, що він раніше був знайомий з потерпілою ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_9. В лютому 2015 року він дав їм в борг шкіряну куртку, джинси, дублянку та туфлі. ОСОБА_9 пообіцяв йому віддати гроші за ці речі. 28 лютого 2015 року він вирішив сходити до ОСОБА_9, щоб поговорити за борг. Разом з ним за компанію пішли раніше знайомі ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Приблизно о 24 годині вони прийшли до ОСОБА_9. Вийшла його співмешканка ОСОБА_1 та повідомила, що ОСОБА_9 не має, так як його затримали працівники міліції за скоєння крадіжки. Він спитав у неї, коли вони повернуть йому борг. ОСОБА_1 відповіла йому, що грошей у неї не має. Тоді він запропонував їй надати йому щось в заставу. В домі знаходився чоловік, який накинувся на нього. Він дав йому відсіч, той заспокоївся. Потім знов став обурюватися. Тоді він достав ніж, палицю і став йому погрожувати. Потім він розлютився і сказав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 збирати все що є цінне в будинку та складати у сумки, які він взяв з собою з дому. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 зібрати каструлі, сковорідки, музичний центр, мобільні телефони та інше майно, вказане в обвинувальному акті. В сараї вони взяли насос, в підвалі - банку кабачків. Він сказав ОСОБА_1, що коли вона принесе гроші, він все їй віддасть. Після чого вони утрьох пішли до нього додому. коли вони проходили через міст, він викинув ніж в річку, а палицю викинув в посадку. Через деякий час працівники міліції їх затримали в його квартирі. Вину в скоєні розбою не визнає, оскільки потерпіла ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_9 були винні йому гроші за одяг, який він їм дав, однак вони не віддавали йому борг. Також, вважає, що він діяв під психічним примусом. Просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України не визнав та пояснив, що 28 лютого 2015 року приблизно о 21 годині він пішов до ОСОБА_3 додому, щоб віддати ДВД-диски. Біля підїзду він зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_5. ОСОБА_3 сказав їм, що ОСОБА_9 винний йому гроші, що їх треба забрати. Вони разом пішли до ОСОБА_9 додому. Підійшовши до хвіртки ОСОБА_3 став кричати, бити ногою по паркану. На крик вийшла співмешканка ОСОБА_9 Наталя, яка повідомила, що остатнього немає вдома, оскільки його затримали працівники міліції. ОСОБА_3 їй не повірив, тоді вона запросила їх додому. Знаходячись в середині дома, ОСОБА_3 став кричати та вимагати від ОСОБА_1 повернути йому речі, які він їм дав. В будинку знаходився іншій чоловік, який став обурюватися поведінкою ОСОБА_3. ОСОБА_3 наніс цьому чоловіку декілька ударів кулаком, після чого дістав ніж та палицю і став погрожувати останньому. ОСОБА_3 також став погрожувати йому та ОСОБА_5 і змусив їх збирати та складувати речі потерпілих в сумки. Він злякався ОСОБА_3 і робив все, що він йому говорив. Потім вони вийшли у двір дома. ОСОБА_3 сказав їм нести сумки до нього додому. Коли вони прийшли до ОСОБА_3, то підключили музичний центр та слухали музику. В цей час в квартиру зайшли працівники міліції та затримали його та ОСОБА_3. ОСОБА_5 вдалося втекти через балкон. Свою вину у скоєні інкримінованого йому злочину не визнає, оскільки умислу на заволодіння чужим майном він не мав, нікого не бив, пішов за компанію, боявся ОСОБА_3, тому робив все що він йому казав під примусом. Просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину в скоєні злочинів передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.186 КК України визнав повністю, а за ч.2 ст.187 КК України не визнав та пояснив, що потерпіла ОСОБА_5 його рідна сестра. 7 серпня 2014 року біля другого підїзду будинку №100 по вулиці Чапаєва м.Дружківка Донецької області приблизно о 00 годин 30 хвилин між ним та його сестрою виник конфлікт в результаті якого він наніс їй декілька ударів руками та ногами по голові та тілу, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження вказані в обвинувальному акті. 7 листопада 2014 року він попросив у своєї знайомої ОСОБА_8 гроші на придбання спиртного, однак остання йому відмовила. Тоді він забрав у неї гаманець, витягнув звідти гроші у сумі 225 грн. і пішов. Потерпіла вимагала від нього повернути їй гроші, однак він на це не реагував.

28 лютого 2015 року він знаходився в гостях у ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1. В цей день біля підїзду він зустрівся з Воробьовим. ОСОБА_3 повідомив їм, що ОСОБА_9 винний йому 5000 грн. і запропонував їм сходити з ним та поговорити з ОСОБА_9 з приводу боргу. Коли вони прийшли к будинку, ОСОБА_3 постукав, двері відкрила ОСОБА_1 і запросила їх додому. В домі знаходився незнайомий чоловік. ОСОБА_3 дістав ніж та палицю і почав їм погрожувати а йому та ОСОБА_4 сказав, щоб вони зібрали всі цінні речі в домі, в сараї та погребу і склали їх в сумки. Він та ОСОБА_4 робили те, що казав їм ОСОБА_3. Між чоловіком та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 наніс останньому декілька ударів кулаком в обличчя. Вони в конфлікт не втручалися. Він взяв мобільний телефон «Самсунг». ОСОБА_3 виніс сумки з дому та поніс їх до себе, він з ОСОБА_4 пішли за ним. Коли вони прийшли до ОСОБА_3, то через деякий час в квартиру зайшли працівники міліції. Він злякався та збіг через балкон. Вину в скоєні розбою не визнає, оскільки діяв під психічним примусом ОСОБА_3, який їм погрожував. Просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 його повне визнання своєї вини в скоєні злочинів передбачених ст.186 ч.1, 125 ч.1 КК України, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів показаннями обвинуваченого, висновком судово-медичної експертизи, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №196 від 09 серпня 2014 року при обстеженні ОСОБА_5 було виявлено: припухлість тімяної області голови, забита рана лоба, садно спини, правого ліктя, правого колінного суглобу, синець шиї та лівого колінного суглобу, які утворились від не менше чім семи дій тупими предметів, можливо, в строк вказаний у постанові. Забита рана могла утворитись від удару пляшкою або взутою ногою і дуже мало ймовірно її утворення від дії кулаком. Ця рана відносить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (понад 6, але не більше 21 дня). Садна та синець могли утворитись від ударів пляшкою, кулаками та ногами, відносяться до легких тілесних ушкоджень(т.3 а.с.85-87).

Суд, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у предявленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, то враховуючи, що органом досудового розслідування обвинувачення в заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (понад 6, але не більше 21 дня) обвинуваченому ОСОБА_5 не висувалось, підчас судового розгляду прокурор обвинувачення не змінював, тому суд при ухваленні вироку не може вийти за межі предявленого ОСОБА_5 обвинувачення.

Разом з тим, незважаючи на заняту обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позицію, направлену на не визнання своєї вини у предявленому обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України, їх вина у скоєні інкримінованого їм злочину підтверджується показаннями потерпілих, протоколами огляду місця події, протоколами предявлення особи для впізнання, протоколами про проведення слідчого експерименту, висновками експертиз, речовими доказами, та іншими доказами по справі дослідженими у судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_3 вона познайомилась у 2014 році. На той час вона мешкала по вул.Котовського, 127 м.Дружківка Донецької області, разом з ОСОБА_9, який на даний час відбуває покарання в містах позбавлення волі. В ніч з 28 лютого на 1 березня 2015 року вона знаходилась за зазначеною адресою разом з ОСОБА_2, який тимчасово мешкав в неї. Близько 1 години ночі вона почула, як хтось стукає по забору, залаяла собака. Вона вийшла на двір та побачила ОСОБА_3, який спитав де ОСОБА_9. Вона відповіла що його затримали співробітники міліції. ОСОБА_3 їй не повірив, на що вона запропонувала йому зайти в дім та самому подивитись. Після чого зявились ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким ОСОБА_3 сказав: «племяши за мной». У кожного з них в руках була сумка. Після того як вони увійшли до будинку ОСОБА_3 сказав: «племяши збирайте все». ОСОБА_2 просив не чіпати музичний центр, на що ОСОБА_3 почав його бити та доставши ніж, схожий на мисливський, почав ним погрожувати, замахуючись на ОСОБА_2. Вона намагалась заспокоїти ОСОБА_3, на що той підійшов та схопив її за халат. Погрожуючи їй ножем, він сказав, що якщо вона звернеться до міліції, вони повернуться та поріжуть і закопають її. В цей час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вільно ходили по будинку та двору, залазили до льоху та гаражу, збираючи речі на які вказував ОСОБА_3. При цьому будь якого примусу з боку ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було. Також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не випускали її з будинку, тримали її за руки. Телефон в неї забрали, щоб вона не змогла викликати міліцію. ОСОБА_3 питав, де гроші. ОСОБА_5 з карману куртки ОСОБА_2 забрав 17грн. Все це продовжувалось 30-40 хвилин. Після чого ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склали викрадені речі в сумки та разом їх понесли. В неї були реальні побоювання за своє життя, оскільки ОСОБА_3 погрожував їй та кидався на неї з ножем.

Показання потерпілої ОСОБА_1 узгоджуються з її показаннями, які вона надавала підчас проведення слідчого експерименту 4 березня 2015 року, в ході якого вона на місці показала, як в ніч з 28 лютого на 1 березня 2015 року, до неї до додому, а саме до будику №127 по вул.Котовсього м.Дружківка прийшли ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вони стояли за двором та стукали по забору. Вона впізнала ОСОБА_3, між ними виникла розмова, в ході якої ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відкрив калитку, та пройшовши повз неї, зайшли до будинку. В будинку вони пройшли до кімнати де спав Іванов. ОСОБА_3 став наказувати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щоб ті збирали апаратуру, метал, посуд. На це Іванов запитав, чому вони забирають усі речі, після чого ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 у підборіддя, потім дістав ніж та направив його на ОСОБА_2, погрожуючи при цьому фізичною розправою. Потім ОСОБА_3 дістав з-за пазухи деревяну палицю та став розмахувати нею перед ОСОБА_2. Вона заспокоювала ОСОБА_3, на що ОСОБА_3 направив ніж на неї та теж став кричати, що заріже її, кинувши її на диван. ОСОБА_3 вимагав у неї гроші. Потім ОСОБА_3 пішов до кухні, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цей час в першій кімнаті вже складали у сумку музичний центр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли за ОСОБА_3 та склали в сумку її каструлі. ОСОБА_3 знов вимагав в неї гроші, при цьому оглядаючи шафи. ОСОБА_4 оглянув диван, де знайшов мобільний телефон, він же перевірив кармани куртки ОСОБА_2 та забрав звідти гроші. ОСОБА_4 також їм сказав, що забрав телефон, щоб вони не могли подзвонити до міліції. ОСОБА_3 погрожував їм. Вийшовши у двір, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також зайшли до незапертого гаража та забрали звідти новий ручний насос. Після чого вони у дворі збирали сумки та палили. Вийшовши з двору, чоловіки взяли сумки та пішли по вулиці. Вона закрила за ними калитку. Через деякий час, коли ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були вже далеко, вона викликала міліцію. (т.3 а.с.121-131).

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив показання потерпілої ОСОБА_1 та пояснив, що з ОСОБА_1 він раніше був знайомий. Оскільки він пішов з родини, то деякий час мешкав з ОСОБА_1 по вул.Котовського, 127 м.Дружківка Донецької області. 28 лютого 2015 року вночі, коли він вже спав, почала лаяти собака. ОСОБА_1 вийшла на двір подивитись, після чого повернулась до будинку вже в супроводі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Перебуваючи в будинку ОСОБА_3 сказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щоб ті збирали все цінне та шукали гроші. Він попросив не забирати його музичний центр, на що ОСОБА_3 кинувся на нього, а він в свою чергу вдарив ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_3 дістав ніж та палицю, схожу на биту, та почав йому погрожувати вбивством. ОСОБА_3 казав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 що робити, при цьому якогось примусу з боку ОСОБА_3 не було. З кишені його куртки, яка висіла у кухні, ОСОБА_4 забрав 17 грн., які поклав собі до кишені. Шукаючи гроші ОСОБА_4 підняв подушку, під якою лежав його мобільний телефон «Самсунг», чорного кольору і поклав його собі до кишені. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не випускали ОСОБА_1 з будинку. Викрадене майно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склали в сумки, які в подальшому втрьох винесли з будинку. ОСОБА_3 вів себе дуже агресивно, кричав, погрожував їм ножем та палицею, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував вбити. Він реально сприймав його погрози та боявся за своє життя. Вважає, що якби ОСОБА_1 весь час не заспокоювала ОСОБА_3 наслідки могли бути більш тяжкі.

Показання потерпілого ОСОБА_2 узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_1 та не суперечать його показанням, які він надавав в ході проведення слідчого експерименту 4 березня 2015 року, підчас якого він на місці показав, як 1 березня 2015 року о 00 годин 30 хвилин в будинок №127 по вул.Котовсього м.Дружківка, де він перебував в той час у своєї знайомої ОСОБА_1, прийшли три чоловіка. Вони зайшли до будинку разом з ОСОБА_1. ОСОБА_3 висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_3 сказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щоб ті збирали речі. Після того як він попросив не забирати його музичний центр, ОСОБА_3 вдарив його у підборіддя. ОСОБА_3 перевіряв вміст шафи. А він продовжував казати, щоб не чіпали його речі. Після чого між ним та ОСОБА_3 завязалась бійка. Після чого ОСОБА_3 дістав ніж, яким став махати та погрожувати фізичною розправою. Потім ОСОБА_3 достав деревяну палицю довжиною близько 40см., при цьому ніж переклав в ліву руку, а палицю тримав у правій руці. Палицею він замахувався але не бив його. ОСОБА_3 допомагав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 збирати речі, після чого знов підійшов до нього та вдарив. ОСОБА_4 на дивані знайшов мобільний телефон Самсунг чорного кольору, який поклав до себе у карман. ОСОБА_4 з кишені його куртки, яка висіла біля входу, дістав 17 грн., які також забрав. Після чого вони зібрали сумки та пішли (т.3 а.с.132-140).

Відповідно до протоколу предявлення особи для впізнання від 02 березня 2015 року потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_4, як особу яка разом з ОСОБА_3 заволоділа її майном за місцем її мешкання за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Котовського, 127 (т.3 а.с.80-82).

Відповідно до протоколу предявлення особи для впізнання від 02 березня 2015 року потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_4, як одного з чоловіків, які заволоділи його майном в ніч на 1 березня 2015 року (т.3 а.с.77-79).

Відповідно до протоколу предявлення особи для впізнання від 02 березня 2015 року потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_3, як одного з чоловіків, які заволоділи його майном в ніч на 1 березня 2015 року (т.3 а.с.74-76).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 1 березня 2015 року, проведеного в період часу з 1 години 45 хвилин по 2 годину 40 хвилин, місцем огляду є домоволодіння за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Котовського, 127, в ході якого було зафіксовано обстановку, виявлено та вилучено: картонна пачка з-під цигарок «Абсолют», носова хустина, підсохла пляма овальної форми бурого кольору, з якої було зроблено змив, марлевий тампон з речовиною бурого кольору, два сліди пальця, папілярні узори яких було скопійовано на два відрізу стрічки «ЛТ» (т.3 а.с.88-100). Даний доказ підтверджує показання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 о місці скоєння відносно них злочину.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 1 березня 2015 року, проведеного в період часу з 4 години 05 хвилин по 4 годину 45 хвилин, місцем огляду є квартира за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, 120/15, в ході якого було зафіксовано обстановку, виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung R210S» без сім-карти, алюмінієву сковорідку, чавунну сковорідку, каструлю з кришкою із нержавіючої сталі, емальовану каструлю з кришкою, алюмінієву каструлю, 3 емальовані судки, 2 емальовані кружки, скляну кришку, алюмінієву кришку, металеву пилку, ручний насос «PUMP classic», музичний центр «Samsung» модель «MM-D330D» з двома акустичними колонками (т.3 а.с.101-111).

Відповідно до протоколу огляду речей від 2 березня 2015 року було оглянуто мобільний телефон «Samsung R210S» без сім-карти, алюмінієву сковорідку, чавунну сковорідку, каструлю з кришкою із нержавіючої сталі, емальовану каструлю з кришкою, алюмінієву каструлю, 3 емальовані судки, 2 емальовані кружки, скляну кришку, алюмінієву кришку, металеву пилку по дереву, ручний насос «PUMP classic», музичний центр «Samsung» модель «MM-D330D» з двома акустичними колонками та встановлено їх майнову приналежність потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що також підтверджує їх показання в частині незаконного заволодіння їх майном 1 березня 2015 року (т.3 а.с.112-120).

Відповідно до протоколу огляду речей від 05 березня 2015 року проведеного за участю потерпілого ОСОБА_2 було оглянуто мобільний телефон «Samsung Е1200» у пластмасовому корпусі, чорного кольору, на який потерпілий ОСОБА_2 вказав як на його майно, яке було викрадено у нього в ніч на 1 березня 2015 року (т.3 а.с.173-174).

Згідно витягу зі звіту експерта оцінювача №54 вартість викраденого майна на дату скоєння злочину складає: мобільного телефону «Samsung R210S» - 34,73 грн., алюмінієвої сковорідки 70,93 грн., чавунної сковорідки 73,54 грн., каструлі з кришкою із нержавіючої сталі ємністю 4л. - 41,13 грн., емальованої каструлі з кришкою ємністю 3л. 59.33 грн., алюмінієвої каструлі ємністю 1л. 35,56 грн., емальованого судка 17,50 грн., емальованого судка 13,54 грн., емальованого судка 18,33 грн., емальованої кружки 12,50 грн., скляної кришки діаметром 24 см. 17,36 грн., алюмінієвої кришки діаметром 26 см. 17,36 грн., металевої пилки 22,50 грн., ручого насосу «PUMP classic» - 59,38 грн., музичного центру «Samsung» модель «MM-D330D» з двома акустичними колонками 1013,33 грн., мобільного телефону «Samsung Е1200» - 110,83 грн.(т.3 а.с.194-208).

Відповідно до висновку дактилоскопічної №51 від 19 березня 2015 року слід пальця розміром 22х6 мм. перекопійований із зовнішньої поверхні скляної банки ємністю 3 літри з крохмалем, в ході огляду місця події 01 березня 2015 року за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Котовського, 127, залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_4. Слід пальця розміром 21х10 мм. перекопійований з картонної коробки в ході огляду місця події 01 березня 2015 року за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул.Котовського, 127, для ідентифікації за ним особи непридатний (т.3 а.с.183-193).

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 27 березня 2015 року вилучені, під час огляду місця події 01 березня 2015 року, картонна пачка з-під цигарок «Абсолют», носова хустина, марлевий тампон з речовиною бурого кольору, були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання в камеру схову речових доказів Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області (квитанція №2-0831) (т.3 а.с.177-178).

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 05 березня 2015 року мобільний телефон «Samsung R210S» без сім-карти, алюмінієва сковорідка, чавунна сковорідка, каструля з кришкою із нержавіючої сталі ємністю 4л., емальована каструлею з кришкою ємністю 3л., алюмінієва каструлею ємністю 1л., 3 емальовані судки, 2 емальовані кружки, скляна кришка діаметром 24 см., алюмінієва кришка діаметром 26 см., металева пилка, ручний насос «PUMP classic», музичний центр «Samsung» модель «MM-D330D» з двома акустичними колонками, мобільний телефон «Samsung Е1200», були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.3 а.с.175-176) та передані на відповідальне зберігання потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за належністю, що підтверджується відповідною розпискою (т.3 а.с.179-180).

Суд критично ставиться до показань обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в частині того, що вони діяли під примусом ї що у них був відсутній умисел на заволодіння чужим майном, оскільки дані показання суперечать показанням потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які пояснили суду, що жодного примусу відносно обвинувачених ніхто не застосовував, вони вільно ходили по будинку та двору і збирали майно, яке належало потерпілим.

Суд також критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_3 в частині наявності у потерпілої ОСОБА_1 та ОСОБА_9 боргових зобовязань перед ним за речі, які він їм надав, оскільки хоча ОСОБА_1 в судовому засіданні і не заперечувала того факту, що в лютому 2015 року ОСОБА_3 надав їй дублянку та туфлі, а її співмешканцю ОСОБА_9 куртку та джинси, однак пояснила, що ці речі були раніше вживані і категорично заперечувала наявність боргових зобовязань перед ОСОБА_3 Також, під час скоєння розбійного нападу потерпіла ОСОБА_1 пропонувала ОСОБА_3 забрати дублянку, яка знаходилася у шафі однак той відмовився. Таким чином, на думку суду, ця обставина було використано ОСОБА_3 лише як привід, з метою надати своїм незаконним діям ознак правомірних.

Спільні, фактичні дії обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підчас скоєння злочину усвідомлювали, що посягають на чужу власність, вилучають чуже майно, на яке вони не мають ніякого права, передбачають спричинення матеріальної шкоди і бажають спричинити її, свідчать про наявність у них прямого умислу на скоєння розбійного нападу та корисливого мотиву щодо незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Показання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 даних в ході судового розгляду, мають суттєві протиріччя с показаннями, які вони давали підчас проведення слідчих експериментів за їх участю.

Так, в ході проведення слідчого експерименту 4 березня 2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_3, останній на місці показав, як він разом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 28 лютого 2015 року після 23 годині прийшли до будинку №127 по вул.Котовського м.Дружківка, де мешкала його знайома ОСОБА_1. Він постукав у калитку. Через деякий час на двір вийшла ОСОБА_1. Між ними відбулась розмова після якої він пройшов до будинку, при цьому сказавши ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щоб вони йшли в будинок. В будинку на дивані сидів чоловік на імя ОСОБА_7, якого він раніше бачив в цьому ж будинку. В будинку в ході розмови з ОСОБА_1 він питав, коли вона поверне йому гроші, оскільки ОСОБА_1 відповіла що грошей в неї немає, він сказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щоб вони забирали усі цінні речі при цьому вказавши на музичний центр, який стояв у куті кімнаті. Після цих слів між ним та ОСОБА_2 завязалась бійка. Після цього він знов став вимагати у ОСОБА_1 гроші та знов сказав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що б ті складали техніку. Щоб залякати ОСОБА_1 та Олександра він почав перед ними розмахувати ножем та деревяною палицею, при цьому висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою та погрожував застосувати фізичну розправу. Після того, як ОСОБА_5 склав у сумку каструлі, сковорідки, кришки, він взяв з шафи телефон, при цьому пообіцявши Наташі, що поверне його коли та віддасть йому гроші. Потім вони зібрали сумки та вийшли на двір. У дворі він побачив сарай, та сказав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 «Пішли подивимось». З сараю вони забрали новий насос. У дворі ОСОБА_4 за допомогою його ножа зробив з сумки рюкзак. Коли вони забирали речі він погрожував ОСОБА_1, що поріже її, у разі якщо вона звернеться до міліції (т.3 а.с.141-153).

В ході проведення слідчого експерименту 4 березня 2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_4, останній на місці показав, як він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вночі 1 березня 2013 року прийшли до домоволодіння №127 вул.Котовського м.Дружківка. До будинку вони увійшли за запрошенням жінки, яка вийшла з будинку. В будинку він побачив незнайомого чоловіка. ОСОБА_3, весь час звертаючись до жінки, вимагав якісь речі, погрожував їй та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою. В будинку ОСОБА_3, застосовуючи ніж, почав вимагати у чоловіка гроші. Між ОСОБА_3 та чоловіком виникла бійка. ОСОБА_1 заспокоювала ОСОБА_3, на що ОСОБА_3 продовжив погрожувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ножем та деревяною палицею. ОСОБА_3 вказав на музичний центр з колонками, та наказав їх класти до сумки. ОСОБА_10 ходив по будинку та вказував на речі які необхідно забрати. Він разом з ОСОБА_5 складали ці речі в сумки. Після чого він разом з ОСОБА_5 взяли сумки та вийшли з будинку. ОСОБА_5 пішов до надвірної будівлі, звідки виніс якийсь насос. Насос поклали до сумки. Коли з будинку вийшов ОСОБА_10 вони разом пішли (т.3 а.с.162-172).

В ході проведення слідчого експерименту 4 березня 2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_5, останній на місці показав, як він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшли до будинку №127 по вул.Котовського м.Дружківка Донецької області. ОСОБА_3 постукав у хвіртку. У двір вийшла жінка, звертаючись до якої ОСОБА_3, застосовуючи нецензурну лайку, спитав де Толік. Жінка дозволила пройти до будинку при цьому ОСОБА_3 сказав: «Племяші за мною». Зайшовши до будинку він разом з ОСОБА_4 зупинились, а ОСОБА_3 пройшов у глиб кімнати. В будинку був ще один чоловік (Іванов). ОСОБА_3 застосовуючи нецензурну лайку вимагав у ОСОБА_1 гроші, оглядав шафу, після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла бійка. Після якої ОСОБА_3 сказав йому та ОСОБА_4: «Грузите все». Він та ОСОБА_4 стали збирати у сумки музичний центр, каструлі, кришки, судки, металеві чашки. В цей час ОСОБА_3, висловлюючись нецензурної лайкою ходив, по будинку та розмахував перед ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ножем, погрожуючи ним. ОСОБА_3 ходив по будинку та виносив речі які їм необхідно забрати, з шафи забрав він мобільний телефон «Самсунг». Також ОСОБА_3 сказав йому, щоб він побив ОСОБА_2, однак він відмовився. Він запитав у ОСОБА_2, чи є в нього гроші. Той відповів що грошей немає. Він підійшов до дивану підняв подушку, там був мобільний телефон, який він забрав. Вони разом винесли сумки на двір, після чого ОСОБА_3 сказав, що треба оглянути льох. Він оглянув льох, але він був порожній. В сараї вони взяли ручний насос. ОСОБА_3 ще показував на якісь речі, але вони їх не взяли, оскільки їх не було куди класти (т.3 а.с.154-161).

Таким чином, жоден з обвинувачених підчас проведення слідчого експерименту не вказував на те, що він діяв під фізичним або психічним примусом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позицію обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, спрямовану на невизнання своєї вини у скоєні інкримінованого їм злочину, необхідно розглядати, як засіб захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Отже, не зважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у скоєнні даного злочину не визнали, суд, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає що вина обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у предявленому обвинуваченні доведена, і їх дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

На вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб вказує той факт, що обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заздалегідь домовилися про спільне вчинення даного злочину, підготували знаряддя злочину необхідного для здійснення розбійного нападу, сумки для перенесення чужого майна, для досягнення поставленої мети, кожен з них, діючи узгоджено, виконував певну роль, а після скоєння злочину вони спільно розпорядилися викраденим майном потерпілих.

Виходячи з конкретної обстановки нападу, суд вважає, що погрози, яки висловлював обвинувачений ОСОБА_3 в адрес потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали реальний характер і сприймалися потерпілими як такі, що дійсно можуть бути реалізовані, оскільки ОСОБА_3 поводив себе вкрай агресивно, кричав, висловлював погрози вбивством, при собі мав невстановлений судом колюче-ріжучий предмет та палицю, якими також погрожував потерпілим.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює.

Обставин, які помякшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, із конфіскацією майна.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, той факт, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення корисних злочинів, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює.

Обставин, які помякшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, із конфіскацією майна.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів відповідно, особу винного, той факт, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Вживання коноплі без ознак захворювання» за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює.

Обставин, які помякшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, суд вважає за необхідне обвинуваченому ОСОБА_5 призначити покарання за ст.125 ч.1 КК України у виді громадських робіт, за ст.186 ч.1 КК України у виді арешту, за ст.187 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, із конфіскацією майна.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно протоколу ОСОБА_3 був затриманий 01 березня 2015 року (т.3 а.с.210-212).

Ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 03 березня 2015 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.3 а.с.213). Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.

Згідно протоколу ОСОБА_4 був затриманий 01 березня 2015 року (т.3 а.с.214-215).

Ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 03 березня 2015 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.3 а.с.216-218). Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.

Згідно протоколу ОСОБА_5 був затриманий 4 березня 2015 року (т.3 а.с.219-221).

Ухвалою слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області від 04 березня 2015 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.3 а.с.222-224). Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 27 березня 2015 року вилучені, під час огляду місця події 01 березня 2015 року, картонна пачка з-під цигарок «Абсолют», носова хустина, марлевий тампон з речовиною бурого кольору, були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання в камеру схову речових доказів Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області (квитанція №2-0831) (т.3 а.с.177-178).

Постановою слідчого СВ Дружківського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 05 березня 2015 року мобільний телефон «Samsung R210S» без сім-карти, алюмінієва сковорідка, чавунна сковорідка, каструля з кришкою із нержавіючої сталі ємністю 4л., емальована каструля з кришкою ємністю 3л., алюмінієва каструля ємністю 1л., 3 емальовані судки, 2 емальовані кружки, скляна кришкою діаметром 24 см., алюмінієва кришка діаметром 26 см., металева пилка, ручний насос «PUMP classic», музичний центр «Samsung» модель «MM-D330D» з двома акустичними колонками, мобільний телефон «Samsung Е1200» були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на відповідальне зберігання потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за належністю (т.3 а.с.175-176), що підтверджується відповідною розпискою (т.3 а.с.179-180).

Суд вважає за необхідним на підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку:

- картонна пачка з-під цигарок «Абсолют», носова хустина, марлевий тампон з речовиною бурого кольору (квитанція №2-0831) знищити;

- мобільний телефон «Samsung R210S» без сім-карти, алюмінієву сковорідку, чавунну сковорідку, каструлю з кришкою із нержавіючої сталі ємністю 4л., емальовану каструлю з кришкою ємністю 3л., алюмінієву каструлю ємністю 1л., 3 емальовані судки, 2 емальовані кружки, скляну кришку діаметром 24 см., алюмінієву кришку діаметром 26 см., металеву пилку, ручний насос «PUMP classic» - повернути потерпілій ОСОБА_1;

- музичний центр «Samsung» модель «MM-D330D» з двома акустичними колонками, мобільний телефон «Samsung Е1200» - повернути потерпілому ОСОБА_2

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов'язані з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи, проведених НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, вартість якої, згідно з доданими документами складає 368 грн. 28 коп. (т.3 а.с.182). Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.118 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_11 солідарно.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін та тримати його в Артемівському СІ УДПтСУ в Донецькій області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 01 березня 2015 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін та тримати його в Артемівському СІ УДПтСУ в Донецькій області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 01 березня 2015 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 100 годин громадських робіт.

ОСОБА_5 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 6 місяців арешту.

ОСОБА_5 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.

На підставі ч.1 ст.70 КК України покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін та тримати його в Артемівському СІ УДПтСУ в Донецькій області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 4 березня 2015 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 25574914, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31251201107041, призначення платежу: за експертні роботи НДЕКЦ) процесуальні витрати в сумі 368 (триста шістдесят вісім) гривень 28 коп.

Речові докази:

- картонну пачку з-під цигарок «Абсолют», носову хустину, марлевий тампон з речовиною бурого кольору (квитанція №2-0831) знищити;

- мобільний телефон «Samsung R210S» без сім-карти, алюмінієву сковорідку, чавунну сковорідку, каструлю з кришкою із нержавіючої сталі ємністю 4л., емальовану каструлю з кришкою ємністю 3л., алюмінієву каструлю ємністю 1л., 3 емальовані судки, 2 емальовані кружки, скляну кришку діаметром 24 см., алюмінієву кришку діаметром 26 см., металеву пилку, ручний насос «PUMP classic» - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_1;

- музичний центр «Samsung» модель «MM-D330D» з двома акустичними колонками, мобільний телефон «Samsung Е1200» - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_2

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Суддя: