Рішення № 52690597, 19.10.2015, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7679/15-ц

Провадження № 2/185/4130/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М. М.,

за участю cекретаря судового засідання Волошиної К.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді у приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 березня 2014 року він уклав з відповідачем договір позики, відповідно до якого надав в борг відповідачеві грошові кошти у сумі 700 грн., а відповідач зобовязався повернути грошові кошти позивачу не пізніше 01 липня 2014 року, про що було складено розписку. Позивач зазначає, що відповідачем порушено зобовязання з повернення коштів. Тому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 700 грн., 21 грн. - 3% річних, 326,20грн. - втрат від інфляції, а також судові витрати, понесені позивачем.

У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

З урахуванням положень ст. ст. 169, 224 ЦПК України та думки представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 16 березня 2014 року між сторонами було укладено договір позики, згідно якого позивач надав в борг відповідачеві грошові кошти у сумі 700 грн., а відповідач зобовязався повернути грошові кошти позивачу не пізніше 01 липня 2014 року, про що було складено розписку. Позивач виконав свої зобовязання за договором позики та надав відповідачу обумовлену договором суму позики, що підтверджується розпискою.

Як зазначає позивач, відповідач належним чином не виконав зобов'язання з повернення коштів.

Згідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як передбачено ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, позичальник зобов'язаний виконувати договір позики у відповідності до його умов та вимог закону.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач повинен був повернути суму позики не пізніше 01 липня 2014 року, проте не виконав умов договору позики щодо повернення коштів, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення суми боргу у розмірі 700 грн. підлягають задоволенню.

В силу вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Розрахунок інфляційного збільшення боргу та трьох процентів річних позивачем зроблено вірно, тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 326,20 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 21 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 243,60 грн., тому відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10,11,57,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 16 березня 2014 року у сумі 1047 (одна тисяча сорок сім) грн. 20 , яка складається з наступного: 700 сума боргу; 326,20 грн. - інфляційні втрати; 21 грн. - три проценти річних.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 243(двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку

Суддя ОСОБА_3

Згідно з оригіналом. Суддя М.М. Перекопський