Ухвала суду № 52689224, 22.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р. Справа № 814/3940/14

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу та рішення про анулювання ліцензії

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення від 10.09.2013 року №000031/09-21 Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про застосування відносно нього штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн., рішення від 10.09.2013 року №14/13-08 про анулювання ліцензії НОМЕР_1.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не доведено факт продажу неповнолітньому тютюнових виробів, оскільки відсутній чек, який би підтвердив, що товар належав позивачу, а продавець не перебуває в трудових відносинах з позивачем.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року - позов задоволено. Скасовано рішення від 10.09.2013 року №000031/09-21 Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн., рішення від 10.09.2013 року №14/13-08 про анулювання ліцензії НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі, Головне управління Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, як фізична особа - підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області 28 листопада 2003 р. та має ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами (а. с. 11, 44 на звороті).

Підприємницьку діяльність позивач здійснює в одному приміщенні з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі договору про порядок користування майном від 1 квітня 2010 р. (а. с. 13).

20 травня 2013 року оперуповноваженим відділу кримінальної міліції у справах дітей складено протокол про адміністративне правопорушення МИ № 1326000498 (а. с. 42). Протоколом зафіксовано продаж ОСОБА_3 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" пачки цигарок неповнолітньому ОСОБА_4 Вік неповнолітнього підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 (а. с. 91).

10 вересня 2013 року відповідач прийняв рішення про застосування фінансових санкцій № 000031/09-21, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 6800 грн. (а. с. 8). Того ж дня відповідач прийняв рішення № 14/13-08 про анулювання ліцензії (а. с. 10).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною четвертою та п'ятою статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують-вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена абзацом 8 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідно до якого за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Відповідно до частини двадцять восьмої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

В матеріалах справи є письмові пояснення ОСОБА_4, який повністю підтвердив факт продажу йому пачки цигарок (а. с. 94). На момент придбання йому виповнилося 15 років. Продавець не запитала в нього про вік та не вимагала документів.

Як вбачається з постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Южноукраїнської міської ради від 11 червня 2013 р. № 95, ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 156 Закону (а. с. 95).

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 працює за трудовим договором з ФОП ОСОБА_2 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Таким чином, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувані рішення, складений у відношенні ОСОБА_3, яка працює за трудовим договором з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1".

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що доказів на підтвердження того, що неповнолітній особі було продано товар при здійсненні господарської діяльності саме позивачем або його працівником, до суду відповідачем надано не було.

Сам факт того, що позивач здійснює підприємницьку діяльність з продажу тютюнових виробів у приміщенні того ж магазину, де було реалізовано тютюнові вироби неповнолітній особі працівником іншого суб'єкта господарювання, не можуть бути розцінені як докази порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на які він посилається, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду стосовно того, що рішення від 10.09.2013 року №000031/09-21 Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. та рішення від 10.09.2013 року №14/13-08 про анулювання ліцензії НОМЕР_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу та рішення про анулювання ліцензії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: