КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/13263/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
У Х В А Л А
Іменем України
20 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Гуцул О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року з адміністративним позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (далі - Відповідач), в якому просить застосувати до Відповідача заходи реагування у вигляді: повного зупинення експлуатації АЗС №22-01 ПІІ «АМІК Україна», розташованої за адресою: м.Херсон, вул.І.Кулика, 15, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки; заборони ПІІ «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) використовувати АЗС №22-01 (місце розташування: м.Херсон, вул. І.Кулика, 15) за цільовим призначенням, окрім робіт, пов'язаних із усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, до повного усунення порушень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 року №317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки», а також керуючись Порядком проведення перевірок, затвердженим наказом МНС України від 25.05.2012 року №863, згідно наказу Суворовського районного відділу міста Херсона Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 27.04.2015 року №11, Позивачем була проведена планова перевірка протипожежного стану, стану техногенної безпеки та цивільного захисту приміщень та території АЗС №22-01 ПІІ «АМІК Україна» за адресою: м.Херсон, вул. Г.Кулика, 15.
Повідомлення про проведення планової перевірки від 28.05.2015 року отримано Відповідачем 02.06.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.32).
Перевірка проводилась на підставі посвідчення на проведення планової перевірки на території та приміщення АЗС №22-01 ПІІ «АМІК Україна» від 08.06.2015 року №41.
В ході проведення перевірки Позивачем встановлено, що АЗС №22-01 ПІІ «АМІК Україна» функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
За результатами перевірки Позивачем складено акт перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 19.06.2015 року №13, яким визначено високий ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки та зазначено порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, а саме:
- не відокремлено приміщення електрощитової від загального коридору АЗС сертифікованими протипожежними дверима з ущільненням в притулі та пристроєм для само зачинення;
- не проведено вогневі випробування підвісної гелі «Армстронг»;
- відсутній прямий телефонний зв'язок із найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пультом пожежного зв'язку населеного пункту;
- не обладнано приміщення магазину АЗС автоматичною установкою пожежогасіння; не надано до Суворовського районного відділу м.Херсона копії актів заміру опору ізоляції електромережі;
- не виконано перевірку блискавко-захисту відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
- не забезпечено проходження навчання з питань цивільного захисту диспетчерів усіх робочих змін;
- не забезпечено диспетчера підприємства бланками регламентів надання інформації про аварію та повідомлення про надзвичайну ситуацію;
- не розроблено та не встановлено на видному місці у приміщенні диспетчера номера виклику аварійних служб;
- диспетчер не забезпечений оперативною частиною ПЛАСу;
- у диспетчера відсутня інструкція дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації;
- для виконавчого керівника не придбано спеціальний одяг яскраво помаранчевого кольору;
- АЗС не обладнана системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у випадку їх виникнення;
- не проведено середній ремонт резервуарів згідно графіка (не рідше одного разу на два роки);
- не перевірено надійність роботи технологічних трубопроводів за допомогою гідравлічного випробування на щільність (не рідше одного разу на три роки);
- не розроблено розділ інженерно технічних заходів цивільного захисту; не розроблено спеціальні заході протиаварійного захисту відповідно до ПЛАС;
- не встановлено покажчики (попереджувальні знаки, інформаційні табло тощо) для інформування населення про небезпеку у будинках підприємства та на території, яка безпосередньо загрожує населенню, від потенційно небезпечних об'єктів, об'єктів підвищеної небезпеки та небезпечних територій;
- не розроблено наказ про організацію роботи штабу з ліквідації; не забезпечено персонал ЗЗОД в повному обсязі;
- відсутні інструкції з питань цивільного захисту та техногенної безпеки;
- відсутня експертиза повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику декларації безпеки;
- відсутня об'єктова система оповіщення;
- відсутні фонограми текстів звернень до персоналу об'єктів та осіб, яких вони сповіщають.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частиною 1 статті 66 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно ч.1 ст.67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частинами 1, 2 статті 68 Кодексу визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.69 Кодексу посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у раз, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Положеннями статті 70 Кодексу передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів вважає, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров»ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного або часткового зупинення роботи застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду.
В апеляційній скарзі Відповідач вказує, що згідно вимог ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», вжиття заходів, про які просить Позивач відбувається в іншому порядку, а саме, за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Апелянт зазначає, що повноваження Позивача самостійно приймати відповідні постанови та забороняти роботу підприємств, передбачені Інструкцією про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС від 21.10.2004 №130.
З таким посиланням апелянта колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Згідно ст.1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1442 ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.
Роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Отже, діяльність Відповідача пов'язана з виробництвом продуктів нафтоперероблення, оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом та подібними продуктами.
Таким чином, експлуатація АЗС включає в себе поняття діяльності, тобто використання АЗС за призначенням.
Відповідно ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Оскільки діяльність Відповідача пов'язана з виробництвом продуктів нафтоперероблення, оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом та подібними продуктами, то Позивач правомірно звернувся до суду з позовом щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Відповідача.
Апелянт же в апеляційній скарзі посилається на редакцію ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка діяла з 20.06.2013 року по 22.07.2014 року.
В апеляційній скарзі Відповідач вказує, що судом першої інстанції вірно зазначено, що Позивачем не дотримано порядок застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки останній звернувся з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а не з позовними вимогами щодо обґрунтованості вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування, як того вимагають норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та КАС України.
Вказані доводи апелянта колегія суддів не бере до уваги, оскільки таких висновків зі змісту оскаржуваної постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 липня 2015 року не вбачається.
Згідно ч.12 ст.183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).
Колегія суддів звертає увагу, що згідно наявних в матеріалах справи документів, станом на дату розгляду цієї справи, порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, у повному обсязі Відповідачем не усунуті.
Таким чином, після усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки контролюючого органу від 19.06.2015 року №13, Відповідач має право звернутися до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду цієї адміністративної справи.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до Відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС №22-01 ПІІ «АМІК Україна», оскільки Відповідачем порушення зазначені в акті перевірки від 19.06.2015 року №13 не усунуто.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 22 жовтня 2015 року.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Судове рішення № 52689112, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/13263/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: