Ухвала суду № 52689045, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 804/1754/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року по справі

за позовом Українсько - російського товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротех Інжинірінг» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Українсько - російське товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротех Інжинірінг» (далі - УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг») звернулося до суду з позовом до відповідача Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ №0004852203 від 12.08.2014 року щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 715134 грн. та штрафної санкції на суму 357657 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ №0004852203 від 12.08.2014року, яким УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1072701 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 715134 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 357567,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережною ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 30.07.2014 року по 31.07.2014 року Лівобережною ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» по взаємовідносинам із ТОВ «Палот Інжинірінг», за результатами якої складено акт №2714/2203/30166282 від 31.07.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення позивачем операцій по ланцюгу з ТОВ «Палот Інжинірінг» за період лютий 2014 року; порушено приписи п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2014 року на загальну суму 715134 грн.

На підставі акту перевірки Лівобережною ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0004852203 від 12.08.2014року, яким УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1072701 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 715134 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 357567,00 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до приписів п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до п.201.7, 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що між УР ТОВ «Гідротех Інжинірінг» та ТОВ «Палот Інжинірінг» укладено договори поставки товарів №2514/П-13 від 07.05.2013року, №4514/П-См-13 від 11.11.2013року, №4614/ОБ-13 від 30.12.2013року, №0214/СМ-14 від 25.01.2014року, №0314/СМ-14 від 27.01.2014 року.

Виконання позивачем договорів з вищезазначеним контрагентом підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товаро - транспортними накладними, специфікаціями, платіжними дорученнями, здійснення оплати згідно виписки банку з рахунку позивача тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2014 року правомірно віднесено суму податку на додану вартість по виписаним контрагентом ТОВ «Палот Інжинірінг» податковим накладним.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угод ТОВ «Палот Інжинірінг» був зареєстрований в установленому порядку як платник податку на додану вартість , мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операціям з контрагентом ТОВ «Палот Інжинірінг» за лютий 2014 року.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України згідно приписів ч.2 ст.71 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність скасування винесеного Лівобережною ОДПІ податкового повідомлення - рішення №0004852203 від 12.08.2014року.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова