Ухвала суду № 52689040, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 5/98-АП(ЗП/808/2/15)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю Прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС ЛТД» (далі - ТОВ «ТС ЛТД») 6.04.2005 року звернулося до суду з позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, правонаступником якої є Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОПВ у м. Запоріжжі), в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправним та скасувати прийняте податковим органом податкове повідомлення - рішення №0000780303/3 від 31.05.2005 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 521 800,12 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 1 681 199, 97 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 840 600,15 грн.

Постановлені по справі судові рішення ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014 року скасовані, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03. 2015 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення №0000780303/3 від 31.05.2005 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 85 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, СДПІ з ОПВ у м. Запоріжжі подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 14.05.2004 року по 12.08.2004 року податковим органом проведена позапланова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «ТС ЛТД за період з 01.07.2003 року по 31.03.2004 року, за результатами якої складено акт №28/30473392/33-321 від 12.08.2004 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи пп.3.1.1 п.3.1 та пп.7.4.1, п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 6 243 322 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000780303/0 від 17.08.2004 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 565 273 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 6 243 322 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 321 951 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішення позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням СДПІ з ОПВ у м. Запоріжжі від 01.11.2004 року податкове повідомлення - рішення залишено без змін та прийняте податкове повідомлення - рішення від 01.11.2004 року №0000780303/1.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області №54/10/25-020 від 10.01.2005 року податкове повідомлення - рішення від 17.08.2004 року № 0000780303/0 збільшено на 710 551 грн. та прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.01.2005 року №0000780303/2.

Рішенням Державної податкової адміністрації України №2417/6/25-1015 від 23.03.2005 року скасовані винесені відповідачем податкове повідомлення - рішення №0000780303/2 від 13.01.2005 року в частині суми 710 551 грн. донарахованого податку на додану вартість та податкове повідомлення - рішення №0000780303/0 від 17.08.2004 року в частині арифметичних помилок, допущених при визначенні сум податку за збитковими операціями, а також скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000780303/2 від 13.01.2005 року.

На підставі зазначеного рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000780303/3 від 31.03.2005 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 521 800,12 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 1 681 199, 97 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 840 600,15 грн. ,яке оскаржене позивачем в судовому порядку.

Податковим органом в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині реалізації ТОВ «ТС ЛТД» контрагенту ВАТ «Інгулецький ГЗК» обладнання за цінами, нижчими за ціну придбання.

Такий висновок є помилковим, оскільки суперечить встановленим законами України правилам оподаткування, зокрема оподаткування операцій податком на додану вартість.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 вказаного Закону№168/97, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Під валовими витратами виробництва, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94 розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону N 334/94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

За змістом пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону N 334/94, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пункт 1.32 ст. 1 Закону N 334/94 передбачає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, Закон N 334/94 прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари (роботи, послуги), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до Закону№168/97 у такого платника податку виникає право на формування податкового кредиту, та не містить жодної норми, яка б вимагала віднесення до складу валових витрат лише витрати з придбання товарів, від продажу яких отримано прибуток.

Оскільки згідно приписів ч.1 ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється, зокрема, на основі самостійного встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, а тому збиткові операції, в разі їх наявності, є невід'ємною частиною господарської діяльності будь-якого підприємства.

В силу викладеного є вірним висновок суду першої інстанції, що ТОВ "ТС ЛТД" мало право включити до складу валових витрат витрати, які понесені у зв'язку з продажем обладнання за ціною нижчою від ціни придбання, оскільки вони використані у власній господарській діяльності позивача, та, відповідно, сформувати податковий кредит за зазначеними фінансово-господарськими операціями.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Запорізької області від 04.08.2008 року в справі №3/191-3/192-9/128/08-АП-23/08-АП та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009 року, якими визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.03.2005 року, №0000760303/03 про донарахування податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій в сумі 8 453 831,56 грн., залишеними в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2012 року, підтверджено правомірність включення позивачем до складу валових витрат перевіреного відповідачем періоду вартості придбаних товарів, реалізованих в подальшому ВАТ "Інгулецький ГЗК" за цінами, нижчими від ціни придбання.

Оскільки з боку позивача відсутні порушення вимог пп.3.1.1 п.3.1 та пп.7.4.1, п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97, є вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 681 199, 97 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 840 600,15 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0000780303/3 від 31.03.2005 року, та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Суд першої інстанції у відповідності до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України правильно стягнув з Державного бюджету України на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 85 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова