Ухвала суду № 52688369, 16.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.10.2015Справа № 910/16962/15

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т."

про розстрочку виконання рішення

За позовом: приватного акціонерного товариства "Київстар"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т."

про: стягнення 204 764,64 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Широкадюк А.Ю., представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року у справі №910/16962/15

позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 33 658 грн 97 коп, пеню у розмірі 12 040 грн 50 коп., 3% річних у розмірі 4 412 грн 08 коп., інфляційні втрати у розмірі 80 600 грн 14 коп. та 2614 грн 23 коп - судового збору.

07.10.2015 через відділ канцелярії господарського суду міста Києва товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." подано заяву про розстрочку виконання рішення суду.

Справу №910/16962/15 для розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду передано судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2015 року розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду призначено на 16.10.15 року.

Представник заявника в судовому засіданні просив суд задовольнити заяву про розстрочку рішення суду.

Розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що подана заява про розстрочку виконання рішення суду у справі №910/16962/15 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи з приписів зазначеної статті господарський суд лише у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення, однак наведені заявником обставини не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, оскільки не доводять неможливість своєчасного виконання судового рішення та не можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою, зокрема, для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами, зокрема, розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Відповідно до ст. 33 Господарського просувального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позаяк, заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення.

В той час, як недостатність/відсутність коштів у товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення може бути розстрочено.

Одночасно з цим заявником жодних доказів на наявність затримки виконання зобов'язань державними замовника до заяви про розстрочку виконання рішення не долучено.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Крім того, у відповідності до п. 3. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку та наявності правових підстав для розстрочки виконання рішення суду, тому заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/16962/15 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Е.С.Т." про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/16962/15 відмовити.

Суддя Л. М. Шкурдова