Ухвала суду № 52687613, 20.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/16643/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 р.

у справі № 804/13619/13

за позовом Приватного акціонерного товариства «Електроград»

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Електроград» (далі - позивач, ПАТ «Електроград») звернулось до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Криворізької південна ОДПІ) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.09.2013 року № 0000662202.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Криворізької південна ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Криворізькою південною ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «АСД-Інвест», ПП «Промавтоматика», ПП «Оскомфі», НВФ «Промкомплект», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Будтімлогістік», ПП «Вєнсан», ТОВ «Лігрос СКМ», ТОВ «ВІП Солюшенс», ТОВ «Електротех», ПП «Кваліта», за результатами якої складено акт № 129/22-12/30734728 від 03.09.2013 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ст. 22 п.44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, та п. 3.1 ст. 3, п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період в сумі 426 908,69 грн. та в сумі 10435,63 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 12.09.2013 року № 0000662202, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у розмірі 624 087 грн., з яких за основним платежем - 437 322 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 186 765 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (далі - Покупець) та ТОВ «ВІП «СОЛЮШЕНС» (далі - Постачальник) укладено договір поставки від 01.08.2011 року, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві певний товар, а Покупець прийняти та оплатити його.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, видатковим накладними, платіжними дорученнями тощо.

Крім того, між позивачем та ПП «Промавтоматика» укладено договір поставки № 7 від 04.01.2011р., згідно якого Постачальник зобов'язується передати товар у власність Покупцю, у встановленій сторонами кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а Покупець прийняти та оплатити його.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, видатковим накладними, платіжними дорученнями, вантажними деклараціями тощо.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ЛІГРОС СКМ» судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «ЛІГРОС СКМ» укладено договір поставки № 1/иРМУ від 21.07.2011року. Виконання умов договору підтверджено видатковою накладною № 270762 від 27.07.2011 р., податковою накладною № 62 від 27.07.2011 р., платіжними дорученнями тощо.

По взаємовідносинам з ПП «АСД-ІНВЕСТ» судами встановлено, що виконання договірних відносин підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Крім того, між позивачем та ПП «КВАЛІТА» укладено договір поставки № 15/09 від 15.09.2011р., згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, в асортименті, кількості, та за цінами, що визначаються у Специфікаціях, а Покупець - прийняти та оплатити його.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, видатковим накладними, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними тощо.

Також між позивачем та ПП «ОСКОМФІ» укладено договір поставки №01/05/02-2011 від 05.01.2011р., згідно якого Постачальник зобов'язується передати товар у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити його.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, видатковим накладними, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними тощо.

Також, як встановлено судами, позивачем здійснювалися господарські операції з ПП «ВЄНСАН», ТОВ «БУДТІМЛОГІСТІК», НВФ «ПРОМКОМПЛЕКТ» та ФОП ОСОБА_4, що підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковими накладними, видатковим накладними, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними тощо.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ПП «АСД-Інвест», ПП «Промавтоматика», ПП «Оскомфі», НВФ «Промкомплект», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Будтімлогістік», ПП «Вєнсан», ТОВ «Лігрос СКМ», ТОВ «ВІП Солюшенс», ТОВ «Електротех», ПП «Кваліта», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

2.Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун