ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/25101/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року
у справі № 821/4568/14
за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ у м. Херсоні)
до приватного акціонерного товариства «Видавництво «Наддніпрянська правда» (далі - ПрАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда»)
про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИЛА:
ДПІ у м. Херсоні звернулась у листопаді 2014 року до суду з адміністративним позовом до ПрАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість та земельного податку юридичних осіб на загальну суму 503 175,50 гривень.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу позивача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без розгляду, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 12.09.1994 року відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Херсоні.
Починаючи з 2001 року по теперішній час за відповідачем постійно рахується податковий борг з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб.
На підставі наявності зазначеного податкового боргу, позивачем сформовано та надіслано на адресу ПрАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда» першу податкову вимогу від 01.11.2001 року № 1/87 на суму 5657,02 гривень та другу податкову вимогу від 08.12.2001 року № 2/300 на суму 15 871,04 гривня.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.05.2006 року порушено справу про визнання боржника ПрАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда» банкрутом, як неспроможного своєчасно виконати свої зобов'язання перед бюджетом. При цьому, суд визнав грошові вимоги ДПІ у м. Херсоні в сумі 500 971,49 гривня та включив до реєстру вимог кредиторів, визнав боржника ПрАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда» банкрутом та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.12.2006 року визнано вимоги конкурсних кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого ДПІ у м. Херсоні в третій черзі (сума вимог складає 548 140,22 гривень).
У період з жовтня 2011 року по вересень 2014 року відповідач належно сплачував податкові зобов'язання з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, однак, позивач на підставі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зараховував зазначені кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення починаючи з 2001 року, в результаті чого у ПрАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда» виникла податкова заборгованість зі сплати вказаних вище податків за період з жовтня 2011 року по вересень 2014 року на загальну суму 503 175,50 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки податковий борг відповідача виник в результаті несплати останнім узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб, починаючи з жовтня 2011 року по вересень 2014 року, на які не може поширюватись дія мораторію, визначеного ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.12.2006 року.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.
Положеннями п. 87.10 ст. 87 ПК України встановлено, що з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього Кодексу.
Як вірно зауважено судом апеляційної інстанції, у ході судового розгляду було встановлено, що стосовно ПрАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда» господарським судом порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
За змістом ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо безпідставності та протиправності зарахування позивачем сплачених відповідачем узгоджених податкових зобов'язань в період з жовтня 2011 року по вересень 2014 року в рахунок погашення податкового боргу починаючи з 2001 року, оскільки заборгованість ПрАТ «Видавництво «Наддніпрянська правда» з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб, яка виникла до порушення справи про банкрутство відповідача, є конкурсною вимогою.
Разом з тим, колегія суддів вважає вірною позицію суду апеляційної інстанції, що зарахування податковим органом коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податку згідно з черговістю його виникнення, на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України, можливе лише стосовно податкового боргу, що виник після 01.01.2011 року, тобто з моменту набрання чинності ПК України, яким закріплено право такого зарахування, оскільки законодавцем не було визначено повноважень податкового органу щодо перерозподілу платежів в умовах сплати платежів платником податків в рахунок погашення податкового боргу який виник до 01.01.2011 року.
При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 р. у справі № 821/4568/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько
Судове рішення № 52687579, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/4568/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: