Ухвала суду № 52687416, 12.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/79823/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «СВ.Власія»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012

у справі №2а/2370/1578/2012

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Св. Власія»

до Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приватне сільськогосподарське підприємство «СВ.Власія» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення і направити справу на новий розгляд. Посилається на порушення судами норм процесуального права: ст. 69, ч. 1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, що полягало у тому, що суди залишили поза увагою та не надали оцінки доказу - акту Тальнівської МДПІ Черкаської області ДПС від 09.08.2012 № 220/2201/34282687, який, на його думку, підтверджує правильність нарахування позивачем податкових зобов'язань за листопад 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Позивач 09.12.2011 подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - листопад 2011 року з нульовим показником податкового кредиту.

Позивач 28.12.2011 подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період - листопад 2011 року, в якому за цей період задекларував податковий кредит за операціями з придбання товарів в сумі 2254500 грн.

Згідно з наданої позивачем розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 28.12.2011 податковий кредит в сумі 2254500 грн. сформовано за операціями з ТОВ «КФ «Дербник».

Відповідач провів позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2011 по 30.11.2011, в ході якої перевірив уточнюючий розрахунок за листопад 2011 року, за результатами якої склав акт від 22.03.2012 № 16/2201/34282687.

В акті перевірки від 22.03.2012 № 16/2201/34282687 зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.6 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному віднесенні за листопад 2011 року до складу податкового кредиту, задекларованого в уточнюючому розрахунку податку на додану вартість в сумі 2254500 грн., не підтвердженого податковими накладними.

При цьому відповідач встановив, що за листопад 2011 року позивач сформував податковий кредит в сумі 2254500 грн. за нібито проведеними операціями з ТОВ «КФ «Дербник», які не підтверджені податковими зобов'язаннями останнього. Позивачем не було надано до перевірки підтверджуючих документів щодо господарських операцій, а саме: договору постачання, актів прийому-передачі товарів (робіт, послуг), податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, розрахункових документів тощо. Листом від 07.02.2012 № 07/02-01 за підписом директора ТОВ «КФ «Дербник» на запит ВПМ Уманської ОДПІ надана відповідь, що за період 2011 року підприємство не мало фінансово-господарських відносин з ПСП «Св. Власія». Згідно з поясненнями від 28.02.2012 керівника ПСП «Св.Власія» у підприємства відсутні документи, які підтверджують формування податкового кредиту. Товарно-матеріальних цінностей підприємство від ТОВ «КФ «Дербник» не отримувало.

На підставі акту перевірки від 22.03.2012 № 16/2201/34282687 відповідачем складено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 № 0000022301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2254500 за основним платежем та в сумі 563625 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до абз. 1 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені обставини щодо відсутності у позивача на час формування податкового кредиту за листопад 2011 року та на час проведення відповідачем перевірки податкових накладних, які б були виписані ТОВ «КФ «Дербник» на поставку товарів, первинних документів, які підтверджують господарські операції, суд касаційної інстанції знаходить правильним висновки судів про неправомірне декларування позивачем в уточнюючому розрахунку за листопад 2011 року, поданому у грудні 2011 року, податкового кредиту із сум податку, не підтверджених податковими накладними.

Посилання позивача на акт перевірки від 09.08.2012 № 220/2201/34282687 суд касаційної інстанції знаходить безпідставним, з огляду на таке.

Акт перевірки від 09.08.2012 № 220/2201/34282687 складено за результатами перевірки господарських операцій позивача за липень 2011 року з контрагентами - ТОВ «Ренесанс Експо Україна» та ТОВ «ІБК «Аркон» і предметом такої перевірки не було формування позивачем податкового кредиту за операціями з поставки товару ТОВ «КФ «Дербник» в уточнюючому розрахунку за листопад 2011 року від 28.12.2011.

Уточнюючий розрахунок за листопад 2011 року від 28.12.2011 був предметом дослідження позапланової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.2011 по 30.11.2011, за результатами якої складено акт від 22.03.2012 № 16/2201/34282687. При проведенні цієї перевірки відповідач виходив з тих обставин, які існували на час складання такого уточнюючого розрахунку, зокрема з того, що господарські операції не підтверджені первинними документами, а податковий кредит, задекларований у вказаному в уточнюючому розрахунку, - податковими накладними.

Обставини, які виникли у позивача після перевірки, за результатами якої складено акт від 22.03.2012 № 16/2201/34282687, та після складання оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 № 16/2201/34282687, зокрема щодо подальшого коригування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, не впливають на вирішення цієї справи, предметом позову в якій є вимоги про скасування вказаного оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди повно встановили обставини у справі, правильно застосували норми матеріального права та надали правову оцінку встановленим обставинам. Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «СВ. Власія» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун