Ухвала суду № 52687204, 15.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42360/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області про визнання неправомірними та скасування постанов, -

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області про визнання неправомірними та скасування постанов відповідача від 03.04.2013 № 49, № 50, 51 про притягнення ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних рішень відповідача як таких, що прийняті на підставі хибних висновків щодо порушення ПАТ КБ «ПриватБанк» вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.03.2003 № 124 в частині зазначення некоректних даних у банківській звітності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано постанови від 03.04.2013 № 49, № 50, 51, винесені начальником Управління Національного банку України в Одеській області.

У поданій касаційній скарзі Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Одеській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.10.2012, 03.12.2012 та 20.12.2012 на кореспондентський рахунок публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від нерезидента ЗАТ «НВП Кріосервіс» надійшли грошові кошти у загальному розмірі 180000,00 російських рублів для зарахування на рахунок клієнта банку представництва «ЗАТ «НВП Кріосервіс» (ідентифікаційний код 26611534).

Відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України № 124, ПАТ КБ «ПриватБанк» сформував та надав в електронній формі відповідні щоденні звіти за формою № 552 по Одеській області: від 24.10.2012 року (за звітний період 23.10.2013), від 04.12.2012 року (за звітний період 03.12.2012), від 21.12.2012 року (за звітний період 20.12.2012).

В колонці 5 зазначених звітів за формою № 552 позивач щодо клієнта представництво ЗАТ «НВП «Кріосервіс» (код ЄДРПОУ 26611534) зазначив код резидентності « 1» (резидент), у колонці 6 «Мета операції» зазначив код 32 (утримання представництва).

У подальшому, відділом валютного контролю та ліцензування Управління Національного банку України в Одеській області здійснено позапланову камеральну перевірку дотримання публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» у 4 кварталі 2012 року достовірності та встановленого порядку формування та подання до Національного банку та його територіальних управлінь звітності про валютні операції.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 10 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124 в частині перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції.

Так, на думку відповідача, банком у зазначених звітах за формою № 552 зазначено невірну інформацію у колонках 5 «Код резидентності», оскільки представництво ЗАТ «НВП «Кріосервіс» не є резидентом в розумінні валютного законодавства України.

Постановами від 03.04.2013 № 49, №50, №51 начальником Управлінням Національного банку України в Одеській області притягнуто позивача до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафів у загальному розмірі 5100,00 грн.

Вважаючи зазначені постанови начальника Управління Національного банку України в Одеській області незаконними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що представництво ЗАТ «НВП Кріосервіс», маючи місцезнаходження на території України, не являючись юридичною особою, здійснюючи свою підприємницьку діяльність на підставі законів України, підпадає під визначення поняття «резидент», встановлене пунктом 5 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 5, 6 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено наступні визначення термінів:

«резиденти» - фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

«нерезиденти» - фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представництво «ЗАТ «НВП Кріосервіс» (ідентифікаційний код 26611534) 18.06.2012 зареєстроване Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за ПІ-4752, як таке, що здійснює свої функції згідно з законодавством України, з місцезнаходженням представництва в м. Одеса.

Представництво «ЗАТ «НВП Кріосервіс» здійснює свої функції згідно з законодавством України має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи, організаційно-правову форму за КОНФІ: « 620 Представництво» та здійснює діяльність за КВЕД-2010: 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.11 Рекламні агентства, що підтверджується довідкою АА №583378 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно з положенням про Представництво «ЗАТ «НВП Кріосервіс», затвердженим генеральним директором ЗАТ «НВП Кріосервіс» 02.07.2012, представництво не є юридичною особою. Воно наділяється майном підприємства та діє на основі затвердженого ним положення, має штамп, бланк і печатку зі своїм найменуванням. Представництво має відокремлений баланс та самостійно веде облік доходів та витрат відповідно до законодавства України. Забезпечення діяльності представництва, нарахування заробітної плати працівників представництва здійснюється відповідно до законодавства України. У разі ліквідації (реорганізації) представництва його працівникам гарантується додержання прав та законних інтересів у відповідності з трудовим законодавством України.

Представництво ЗАТ «НВП Кріосервіс» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 24.07.2012 та подає фінансову звітність, як суб'єкт малого підприємництва, зокрема податкову звітність з податку на прибуток підприємств, а також є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Таким чином, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про той факт, що представництво ЗАТ «НВП Кріосервіс», маючи місцезнаходження на території України, здійснює свою діяльність на підставі законів України, а тому є резидентом в розумінні Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: