Ухвала суду № 52687130, 15.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/16993/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014

у справі 813/6535/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІТ Рішень»

до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова

Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов'язання до

вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ІТ Рішень» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Міжгалузева Торговельна Компанія» з липня по грудень 2012 року, з ТОВ «Енглер» за березень 2012 року, з ТОВ «Сучасні торговельні рішення» за лютий, квітень, травень, червень, липень 2012 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або подальшої реалізації цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів, за результатами якої складено акт перевірки від 15.04.2013 року №359/22-40/38008179.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п.44.3 ст. 44, п. 135.1, п.135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем податкове повідомлення-рішення не приймалось, годнак коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкового кредиту позивача за операціями з ПП «Альтекс-Юг» та податкових зобов'язань за операціями з ТОВ «Сучасні торговельні рішення» та ТОВ «Агропродукт Україна», ТОВ «Фірма «Техніка ЛТД», ТОВ «Укрспецкур'єр».

Підпунктом 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Кодексу органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 - право отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків тощо.

Підпунктом 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Кодексу визначено поняття документальної перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Кодексу, яка визначена відповідачем правовою підставою для проведення перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби регламентовано ст. 73 Кодексу.

Зокрема, абз. 1, 2, 3 п. 73.3. ст. 73 передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з визначених у даній нормі підстав.

Отже, з наведених норм Кодексу випливає, що письмовий запит податкового органу може бути надіслано платнику податків про подання такої інформації, вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом, та яка необхідна для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження, та виключно у випадках, визначених Податковим кодексом України.

При цьому письмовий запит, окрім того, що він має бути підписаний керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

У разі невідповідності письмового запиту наведеним вимогам Кодексу платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відтак, для вирішення питання щодо наявності у податкового органу правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Кодексу необхідно встановити наявність таких обставин як:

надання платнику податків письмового запиту органу державної податкової служби, який підписаний керівником (заступником керівника) останнього та містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту;

ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та причини такого ненадання.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи 28.03.2013р. начальником ДПІ у Галицькому районі м. Львова І.Р. Лазарко видано наказ №223 про проведення невиїзної перевірки ТзОВ «Торговий дім ІТ Рішень» та повідомлення від 29.03.2013р. №9 про проведення документальної невиїзної перевірки.

Податковий орган витребовував у позивача документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, фінансову, статистичну, та іншу звітність, регістри податкового, бухгалтерського обліку та податкового обліку тощо.

Податковим органом надіслано наказ від 28.03.2013р. №223 та повідомлення від 29.03.2013р. №9 на адресу ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень» рекомендованим листом із повідомленням про вручення від 01.04.2013р. за №215600426655.

З матеріалів справи вбачається, що згідно даних поштового відділення зв'язку №24 ТОВ «Торговий дім ІТ Рішень», станом на 15.04.2013, вказаного вище повідомлення не отримував.

Суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що перевірка була проведена відповідачем за відсутності доказів вручення наказу про проведення перевірки. Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270 (надалі - Порядок), у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Відповідно до п. 117 Порядку, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Таким чином колегія суддів погоджується з судами першої інстанції, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, повертається на адресу відправника виключно після спливу місячного терміну з дня одержання об'єктом поштового зв'язку вказаного повідомлення.

Відтак колегія суддів вважає, що податковим органом проведено перевірку до спливу місячного терміну, протягом якого позивач мав право отримати рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Статтею 79 цього Кодексу передбачено порядок проведення документальних невиїзних перевірок.

Норми, що регулюють порядок та підстави проведення цього виду перевірки, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.

Згідно з ст. 79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідачем не надано судам попередніх інстанцій доказів щодо надання позивачу копії наказу «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» від 28.07.2011 № 232 та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки у період з 04.04.2013 року по 08.04.2013 року та коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі висновків такої перевірки.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014 у справі 813/6535/13-а слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2014 у справі 813/6535/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко