Ухвала суду № 52684667, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2819/15

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача ОСОБА_1, представника відповідача Міністерства оборони України Єрмакова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати ОСОБА_1 премії з нагоди 20-ої річниці Збройних Сил України та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати ОСОБА_1 премії з нагоди 20-ої річниці Збройних Сил України та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що у відповідача не було правових підстав для позбавлення позивача права на отримання премії до 20-ої річниці Збройних Сил України, яка була призначена йому наказом Міністра оборони України від 29.12.2011 року, а тому вказані кошти в розмірі місячного грошового утримання позивача підлягають виплаті.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений повністю. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 премії, призначеної йому наказом Міністра оборони України від 29.12.2011 року №852 «Про нагородження військовослужбовців одноразовою грошовою премією з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України, який встановленим порядком був доведений особовому складу 53 ГВС України у ЗБ ПРРМ». Зобов'язано Міністерство оборони України вжити необхідних заходів для забезпечення фінансування виплати ОСОБА_1 премії, призначеної йому наказом Міністра оборони України від 29.12.2011 року №852 «Про нагородження військовослужбовців одноразовою грошовою премією з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України, який встановленим порядком був доведений особовому складу 53 ГВС України у ЗБ ПРРМ». Зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України на підставі наданого Міністерством оброни України кошторису виплатити ОСОБА_1 заборгованість з премії, призначеної йому наказом Міністра оборони України від 29.12.2011 року №852 «Про нагородження військовослужбовців одноразовою грошовою премією з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України, який встановленим порядком був доведений особовому складу 53 ГВС України у ЗБ ПРРМ».

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї позивача ОСОБА_1, представника відповідача Міністерства оборони України Єрмакова А.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з червня 2011 року по липень 2013 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого військового спостерігача у складі 53 групи військових спостерігачів України у Зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова.

29.12.2011 року Міністром оборони України був виданий наказ №852 «Про нагородження військовослужбовців одноразовою грошовою премією з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України, який встановленим порядком був доведений особовому складу 53 ГВС України у ЗБ ПРРМ» (а.с. 6).

Пунктом 1 наказової частини даного наказу ОСОБА_1 поряд з іншими офіцерами, нагороджений одноразовою грошовою премією в розмірі місячного грошового забезпечення, однак фактично ні ОСОБА_1, ні зазначені у наказі інші офіцери 53 ГВС України у ЗБ ПРРМ зазначену премію не отримали, при цьому командування зазначало, що при надходженні коштів дана премія буде виплачена.

У січні 2013 року, коли сплинув рік, ОСОБА_1 звернувся до начальника (старшого військового начальника) 53 ГВС України у ЗБ ПРРМ з питанням про порядок та термін виплати зазначеної у наказі №852 премії, на що отримав роз'яснення фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому 52 ГВС України у ЗБ ПРРМ перебував на грошовому постачанні. В даному роз'ясненні зазначено, що ФУ ГШ ЗС України отримало наказ №852 лише 04.01.2012 року, коли закінчився поточний рік, тому нарахування та виплата премії за 2011 рік не здійснювались, тобто фактично наказ не був виконаний та не планувався до виконання.

З метою вирішення питання у досудовому порядку ОСОБА_1 після повернення із-за кордону, 23.10.2013 року подав звернення із зазначеного вище питання до Департаменту фінансів Міністерства оборони України та, після отримання 14.12.2013 року відповіді (№248/3/9/1/846 від 19.11.2013 року), 31.01.2014 року - до Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України, на яке отримано відповідь від 14.02.2014 року №287/1/416.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідачів щодо спірного питання є протиправною, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, ч. 2 ст. 17 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формувань, а також членів їх сімей.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, а відповідно до статті 2 цього Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до пункту «в» статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-ХIV (зі змінами) до офіцерів поряд з іншими заохоченнями застосовується - «нагородження грошовою премією».

Відповідно до вимог абзацу статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України Міністр оборони України користується дисциплінарною владою у повному обсязі Дисциплінарного статуту, крім відповідних повноважень, визначених для нього особисто.

Таким чином, Міністр оборони України, щодо заохочення військовослужбовців у формі «нагородження грошовою премією», діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, судами 1-ї та 2-ї інстанцій враховується, що відповідачами не надано доказів того, що наказ Міністра оборони України 29.12.2011 року №852 «Про нагородження військовослужбовців одноразовою грошовою премією з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України, який встановленим порядком був доведений особовому складу 53 ГВС України у ЗБ ПРРМ» в частині, що стосується позивача, скасований, визнаний у судовому порядку незаконним або особа, яка його видала, притягнута за це до встановленої законом відповідальності.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що з моменту видання вказаного наказу Міністром оборони України, тобто з 29.12.2011 року, позивач отримав право на отримання премії за ним в розмірі місячного грошового забезпечення.

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги стосовно відсутності у відповідачів можливості проведення виплат за цим наказом на ст.ст. 48, 116 Бюджетного кодексу України, оскільки така позиція мала б право на існування лише відносно проведення виплати за вказаним наказом у 2012 році, в якому не могло бути передбачено фінансування цих виплат, оскільки наказ був виданий 29.12.2011 року та надійшов до Фінансового управління ГШ ЗСУ лише 04.01.2012 року, але в подальшому, відповідачі повинні були вчинити дії щодо корегування показників фінансування Міністерства оборони України у 2012 році на суму виплат за наказом від 29.12.2011 року та включити ці суми до плану фінансування Міністерства оборони України на 2013 та подальші роки до повної її погашення.

Але цього зроблено не було, в зв'язку із чим, суд першої інстанції правильно погодився з позицією позивача щодо протиправності бездіяльності відповідачів з питання забезпечення фінансування та виплати приналежним йому сум премії та ці позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі положень ч. 2 ст. 162 КАС України.

Інші позовні вимоги щодо зобов'язання відповідачів вчинити певні дії є похідними від першої вимоги позивача та спрямовані на поновлення його порушеного права, в зв'язку із чим, вони також підлягають задоволенню на підставі положень ч. 2 ст. 162 КАС України, у спосіб визначений позивачем, адже такий спосіб поновлення права позивача відповідає закону та повноваженням відповідачів.

Також, колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 99 КАС України встановлений місячний строк звернення до суду зі спорів щодо проходження публічної служби, який обраховується з дати, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого чи охоронюваного законом інтересу.

Остання відповідь Головного фінансово-економічного управління Генерального штабу ЗСУ від 27.03.2015 року №346/1136 (а.с. 10) надійшла до військової частини ВЧ А-1495, де проходив службу позивач лише 21.04.2015 рок за вхідним №2059 та тоді ж позивач був ознайомлений з його змістом (а.с. 10).

Позовна заява надійшла до суду 18.05.2015 року, тобто в межах строків, визначених ч. 3 ст. 99 КАС України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі положень ст. 100 КАС України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію не довели та не обґрунтували.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України відсутні.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов