Ухвала суду № 52684655, 13.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3275/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

при секретарі: - Іленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Ананьївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участі третьої особи - ОСОБА_6, про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Ананьївському районному відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, а саме: визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління МВС України в Одеській області № 883 від 30 квітня 2013 року та № 205 о/с від 20 травня 2013 року про звільнення позивача за п. 66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (за дискредитацію); зобов`язання поновити позивача на посаді старшого уповноваженого сектору карного розшуку Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області; стягнення з Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 травня 2013 року по 21 травня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням ГУ МВС України в Одеській області подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо необхідності поновлення позивача на службі, так як дискредитація це самостійна підстава для звільнення. Факт винесення вироку про виправдання позивача є підтвердженням відсутності в його діях кримінального злочину, проте факт дискредитації є доведеним і підтверджується наявними доказами, які знаходяться в матеріалах службового розслідування, а тому накази про звільнення позивача є законними і не підлягають скасування.

Крім того апелянтом вказано про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду без поважних причин на більш ніж півтора року, та необґрунтованість висновку суду про його поновлення.

Позивачем вказано про те, що його звільнення проведено незаконно, за відсутністю доказів, які б підтверджували протиправність його поведінки, а обставини, які передували звільненню, перевірені в суді під час розгляду кримінальної справи щодо нього та його виправдано вироком Любашівського районного суду від 04.09.2014 року, який залишений без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.04.2015 року та набрав законної сили, а тому накази про звільнення позивача підлягають скасуванню.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню із залишенням позову без розгляду, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 працював в органах внутрішніх справ з 2007 року.

Наказом ГУМВС України в Одеській області № 883 від 30 квітня 2013 року "Про покарання співробітників Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області", ОСОБА_5 звільнено з органів внутрішніх справ, згідно п. 66 "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України" (за дискредитацію), на підставі висновку проведеного службового розслідування, яким встановлено грубе порушення вимог ст. 30 Конституції України, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про міліцію", "Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України", Присяги працівника органів внутрішніх справ України, наказів МВС України № 81 від 16 березня 2007 року, № 157 від 15 травня 2007 року, розпорядження МВС України № 329 від 31 березня 2011 року, що згодом призвело до відкриття кримінального провадження та оголошення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Наказом ГУМВС України в Одеській області № 205 о/с від 20 травня 2013 року, на підставі наказу № 883 від 30 квітня 2013 року, ОСОБА_5 звільнено у запас Збройних Сил, згідно п. 66 "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України" (за дискредитацію), з 21 травня 2013 року.

За наслідком встановлених обставин, судом першої інстанції зроблено висновок про неправомірність звільнення позивача з підстав дискредитації органів внутрішніх справ, оскільки зазначені обставини не підтверджені належними доказами.

З такими висновками не погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служб встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегією суддів встановлено, що моментом коли позивач дізнався про порушення його прав оскаржуваними рішеннями є факт особистого отримання 17 липня 2013 року, трудової книжки з відміткою про звільнення, що підтверджується наданим рапортом Начальника СКЗ Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області А.П. Вакарчука від 06 жовтня 2015 року, та не заперечується представником позивача.

Колегія суддів вважає, що предметом даного спору є перевірка правомірності звільнення позивача з публічної служби.

З вищевикладених норм вбачається, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадках щодо звернення до суду у справах про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі 05 червня 2015 року, тобто майже з дворічним пропуском місячного строку звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено поважності пропуску строку звернення до суду, а його посилання на неможливість захисту порушених прав до винесення рішення у кримінальній справі, є безпідставними, оскільки підставами для видання оскаржуваних наказів є висновки проведеного службового розслідування внаслідок вчинення позивачем дій з дискредитації органів внутрішніх справ, а не наявність кримінального провадження відносно нього.

В даному випадку, до моменту винесення рішення у кримінальній справі позивач не позбавлявся права звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, порушених внаслідок його звільненням з публічної служби.

Таким чином, адміністративний позов поданий позивачем із суттєвим порушенням місячного строку звернення до суду та підлягає залишенню без розгляду, згідно ч. 1 ст. 100 КАС України.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваного рішення

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року - скасувати, та постановити у справі ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Ананьївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування рішення - залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, у розмірі 36,54 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання ухвали у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2015 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло