Ухвала суду № 52684614, 13.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4184/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

при секретарі: - Іленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легітайм-Грін" до Державної фіскальної служба України та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Легітайм-Грін" звернулося до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній фіскальній службі України та Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, а саме: визнання протиправними дій щодо відмови ТОВ "Легітайм-Грін" у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з реєстром виданих та отриманих податкових накладних; зобов'язання врахувати в обліку декларацію ТОВ "Легітайм-Грін" з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також відобразити наведені в них відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та в особовому рахунку ТОВ "Легітайм-Грін" станом на 20 липня 2015 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, відповідачами подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційних скарг обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як податковим органом правомірно призупинено в односторонньому порядку дію договору про визнання електронних документів № 220620151 від 22 червня 2015 року, внаслідок порушення позивачем умов вищезазначеного договору шляхом фактичної зміни місцезнаходження підприємства, про що внесено відповідні записи до АІС «Податковий блок».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Легітайм-Грін" перебуває на податковому обліку з 11 травня 2012 року та є платником ПДВ.

Податкова звітність ТОВ "Легітайм-Грін" подається в електронному вигляді, відповідно до умов договору № 220620151 від 22 червня 2015 року, укладеного із ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.

На підставі зазначеного договору, позивачем засобами електронного зв'язку направлено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ДФС України в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, за результатами обробки яких позивачем отримано квитанції № 1, в якій зазначено, що вказана декларація з додатками доставлена до податкового органу, однак документ не прийнято у зв'язку з тим, що не укладено договір з ДФСУ про визнання податкової звітності.

З наданих представником відповідача встановлено, що податкова звітність від позивача з ПДВ не прийнята у зв'язку з тим, що в період з 15 липня 2015 року по 27 липня 2015 року, згідно баз даних АІС "Податковий Блок" позивач перебував у стані "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а тому дію договору на передачу засобами електронного зв'язку від 22 червня 2015 року, зупинено до встановлення обставин.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок, що у податкового органу відсутні повноваження щодо зупинення дії договору про визнання податкової звітності, крім того, податковим органом не надано до суду доказів, що підтверджують факт відсутності позивача за його місцезнаходженням, який став підставою для зупинення дії договору в односторонньому порядку, а тому такі дії є протиправними, з огляду на наступне.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 «Про надання електронної податкової звітності», затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція). Додатком №1 до вказаної Інструкції є примірний договір про визнання електронних документів.

Відповідно до п. 4 розділу 6 Додатку № 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що підставою для зупинення дії договору про визнання електронних документів № 220620151 від 22 червня 2015 року є встановлення податковим органом факту не знаходження позивача за його місцезнаходженням.

З вищевикладених норм вбачається, що відомості внесені до Єдиного державного реєстру, зокрема відомості про місцезнаходження юридичної особи, вважаються достовірними і можуть використовуватися у спорі з третьою особою, доки не встановлено зворотнє.

Так, згідно наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, станом на 22 липня 2015 року, відомості про місцезнаходження позивача є підтвердженими, а саме: 65044, Одеська обл., м. Одеса, просп.. Шевченка, буд. 2.

Колегія суддів вважає, що зазначений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є належним доказом у справі, який підтверджує місцезнаходження підприємства за його юридичною адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, висновок податкового органу про відсутність позивача за адресою його місцезнаходження не підтверджений наявними доказами у справі, а тому є необґрунтованим та не може слугувати підставою для зупинення договору в односторонньому порядку.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що згідно Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та умов договору про визнання електронних документів № 220620151 від 22 червня 2015 року, у податкового органу відсутні повноваження щодо зупинення дії договору.

Таким чином, зазначеними діями податкового органу щодо зупинення дії договору в односторонньому порядку порушено права позивача у спірних правовідносинах, а тому такі дії є протиправними.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання врахувати в обліку декларацію ТОВ "Легітайм-Грін" з податку на додану вартість за червень 2015 року, для належного захисту прав позивача, що порушені протиправними діями суб'єкту владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року - без змін.

Судові витрати в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державний бюджет.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання ухвали у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2015 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло