Постанова № 52684559, 22.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Справа № 876/4280/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання Волошин М.М.,

представника позивача Звіра Р.П.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року Державна податкова інспекція у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 71 748,40 грн.

Позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу, в зв'язку з чим є підстави для його примусового стягнення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 року позов задоволено та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) податковий борг в сумі 71 748 (сімдесят одна тисяча сімсот сорок вісім) грн. 40 коп.

Постанову суду першої інстанції оскаржив фізична особа-підприємець ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просить її скасувати.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не з'ясував дійсний розмір податкового боргу відповідача, стягнувши 71 748 грн. 40 коп., в той час, як згідно податкових повідомлень-рішень сума боргу складала 70808,18 грн. Податковий орган безпідставно не відняв суму переплати єдиного податку, яка була сплачена за той же період, а також не застосував правових наслідків пропущення позивачем встановленого законом строку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності державним реєстратором Жовківської районної державної адміністрації Львівської області 12 січня 2007 за №2 398 000 0000 002089 та взятий на обік платників податків 15.01.2007 за №1775.

Згідно з особовою карткою платника податків за відповідачем обліковується борг в сумі 71 748,40 грн., з них: з податку на додану вартість в сумі 70 808,18 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 940,22 грн.

Заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань в сумі 70 808,18 грн. з податку на додану вартість, нарахованих згідно з податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2008 №519/17-/12632/НОМЕР_1 та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 940,22 грн., нарахованих згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 11.07.2008 №517/17-0/12632/НОМЕР_1 на суму 170,00 грн. та №518/17-0/12632/НОМЕР_1 на суму 770,22 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2009 у справі №2а-779/08/1370 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень позов задоволено повністю та скасовано вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 28.10.2014 року, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2009 у справі №2а-779/08/1370 скасовано та прийнято нову, якою позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Отже, з дня набрання законної сили рішення суду апеляційної інстанції, спірні суми по оскаржених податкових повідомленнях-рішеннях, зокрема, 170,00 грн., 770,22 грн. та 70 808,18 грн., а всього на 71 748,40 грн., стали узгодженими.

Податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 станом на 03.03.2015 року, як доводить податковий орган, становить цю ж суму 71 748,40 грн. і залишається непогашеним.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв'язку з несплатою відповідачем зобов'язання зі сплати податків, Державна податкова інспекція у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, на підставі ст. 59 Податкового кодексу України, направила платнику податків податкову вимогу від 26.12.2014 за №555-25 на суму 71 748,40 грн.

При цьому, як видно з довідки податкового органу від 4.03.2015 року № 2204/25-00, датою виникнення податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб зазначено 15.12.2014 року.

Відповідно до пп. 56.18 п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що датою виникнення податкового боргу є 17.03.2011 року - день прийняття постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, якою ОСОБА_3 було відмовлено в позові щодо скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 71 748,40 грн., про що було відомо відповідачу, оскільки його представник брав участь в розгляді спору в суді апеляційної інстанції.

З копії особового рахунку відповідача видно, що 15.12.2014 року проведено записи про донарахування податків та штрафних санкцій, та зазначено, що податкові зобов'язання ніби то виникли 15.12.2014 року. Проте, цього числа у відповідача не виникло жодних податкових зобов'язань, оскільки такі виникли на підставі наведених вище податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жовківському районі, які стали узгодженими з 17.03.2011 року з дня вирішення справи Львівським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 102.4 ст. 102 цього ж Кодексу у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки грошові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість та з доходів фізичних осіб були нараховані податковим органом до закінчення строку давності, відповідач самостійно сплатити вказані зобов'язання відмовився, то позивач не може вимагати примусового стягнення податкового боргу поза межами строку давності, передбаченого п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи видно, що як вимога про сплату податкового боргу від 26.12.2014 року, так і позовна заява від 10.03.2015 року, були подано з пропущенням встановленого законом строку 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, що виключає задоволення позову.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, прийнявши помилкову постанову про задоволення позову, в зв'язку з чим та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову позивачу в задоволенні позову з наведених підстав.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 року в справі № 813/1161/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : Д.М. Старунський

А.І. Рибачук