Ухвала суду № 52684557, 22.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Справа № 876/2543/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Волошин М.М.,

представника позивача Бойковича Т.В.,

представника відповідача Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Л» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Л» до Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року ТзОВ «Ексклюзив-Л» звернулося з позовом до Львівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200245/2 від 05.11.2014 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00583 від 05.11.2014 року.

Позивач посилався на те, що висновки митного органу про неможливість встановити митну вартість товару за ціною договору спростовуються належним чином оформленими документами, які підтверджують митну вартість товару та обраний метод її визначення, у зв'язку із чим у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості ввезеного товару.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року позивачу у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «Ексклюзив-Л», подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що згідно ч. 3 ст. 53 МК України, право митного органу витребовування від декларанта додаткових документів виникає лише в разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією із підстав якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах згідно з переліком, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України, і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товару. Оскільки подані декларантом документи не містили жодних розбіжностей, ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, тому у митного органу були відсутні підстави для винесення оскаржених картки відмови та рішення про коригування митної вартості товару.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника відповідача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У справі встановлено, що 04.11.2013 р. між ТОВ «Ексклюзив-Л» (Покупець), укладено контракт поставки № 1143 з компанією Elison Company S.A. (Продавець) відповідно до п. 1 якого продавець продає, а покупець приймає і оплачує косметичну продукцію (надалі - Товар), асортимент, кількість, ціна, точна назва, одиниця виміру, якісні характеристики якої визначаються в додатках (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного контракту, на умовах даного контракту.

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем було подано до Львівської митниці митну декларацію від 31.10.2014 року №209140000/2014/038007, згідно якої було заявлено товар «Косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях фарби і окислювачі для волосся (не в аерозольній упаковці)» код УКТЗЕД33059000 (електронне декларування).

Позивачем митному органу було надано: картку обліку особи, яка здійснює операцію з товарами від 29.11.2012 р., міжнародну автомобільну накладну (СМR) від 30.10.2014 р., книжку МДП (Сarnet ТІR) від 30.10.2014 р., калькуляцію транспортних витрат №60 від 31.10.2014 р., рахунок-фактуру (інвойс) №142862 від 20.10.2014 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) №1143 від 04.11.2013 р., сертифікати відповідності UА1.182.0021194-14 від 15.04.2014 р., інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 30.10.2014 р., інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару від 30.10.2014 р., інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару від 30.10.2014 р., інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 30.10.2014 р., документ, що підтверджує сплату збору за утилізацію тари, декларація походження товару № 142862 від 20.10.2014 р.

Митна вартість товару позивачем визначена у розмірі 29830,44 євро, виходячи з ціни контракту.

За результатами перевірки поданих позивачем документів Львівською митницею встановлено неподання декларантом рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) та копій митної декларації країни відправника, а також, під час розгляду документів виявлено розбіжності в митній декларації на ліцензійний склад 14РL303080Е0050189 - фактурна вартість товару відрізняється на 5136,5 євро, ніж в рахунку-фактурі, поданій митному органу до оформлення. Також номери рахунка-фактури та книжки МДП, вказаних в декларації на ліцензійний склад Польщі збігаються з тими, що подані до оформлення. Оскільки номер фактури той самий, то і ціна мала бути аналогічна.

Враховуючи розбіжність у поданих документах, митний орган, керуючись ч.3 статті 53 Митного кодексу України митним органом було розпочато проведення процедури консультації та запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

04.11.2014 р. додатково позивачем подано: рахунок на транспортні перевезення №460 від 31.10.2014 р., прайс-лист виробника б/н від 10.10.2014 р., договір на перевезення №27-11/13 від 04.11.2013 р., ВМД на ліцензійний склад 14РL303080Е0050189, а також: висновок Львівської торгово-промислової палати №19-09/1913 від 03.11.2014 р., лист від виробника товару щодо експортної декларації на митний склад від 04.11.2014 р. лист від виробника товару щодо процентної ставки ПДВ у Франції від 04.11.2014 р.

З поданих документів відповідачем встановлено, що наданий прайс-лист адресований отримувачу і не містить відкритої пропозиції необмеженому колу покупців, тому носить суб'єктивний характер та не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. Не вказано також, на яких умовах поставки запропоновано ціни. Також висновок експерта грунтується тільки на даних та інформації від постачальника, що не може бути аналізом всього зовнішнього ринку.

У зв'язку із неподанням декларантом документів відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій ст. 53 МК України, Львівська митниця відмовила у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товару та застосовано резервний метод. Відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00583 від 05.11.2014 року та рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200245/2 від 05.11.2014 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не надано достатніх документів, які б підтверджували ціну товару, а тому митний орган не мав можливості провести митне оформлення ввезеного товару за ціною договору.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку вказаним відносинам враховує наступне.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відтак, особи, які переміщують товари через митний кордон України, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Водночас, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої - третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Із наведеного видно, що саме митний орган, з урахуванням законодавчих обмежень, встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

З матеріалів справи видно, що при перевірці правильності заявленої митної вартості задекларованого позивачем товару відповідачем встановлено неподання декларантом рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) та копій митної декларації країни відправника, а також, під час розгляду документів виявлено розбіжності в митній декларації на ліцензійний склад 14РL303080Е0050189 фактурна вартість товару відрізняється на 5136,5 євро, ніж в рахунку-фактурі, поданій митному органу до оформлення. Також номери рахунка-фактури та книжки МДП, вказаних в декларації на ліцензійний склад Польщі збігаються з тими, що подані до оформлення. Оскільки номер фактури той самий, то і мала бути відповідною ціна.

Крім цього, наданий декларантом контракт №1143 від 04.11.2013 р. не містить підпису контрагента позивача.

31.10.2014 року відповідачем розпочато процедуру консультацій та запропоновано декларанту надати додаткові документи, що підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, а саме: транспортні (перевізні) документи, (договір на перевезення та заявку); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Згідно наданих додаткових документів відповідачем встановлено, що наданий прайс-лист адресований отримувачу що, на думку відповідача, може свідчити про наявність існуючих або прихованих домовленостей між покупцем і продавцем та вплинути на митну вартість товару, оскільки прайс-лист має формуватися на загальних умовах для всіх покупців певного ринку даної продукції без визначення умов поставки та конкретизації імпортерів.

Окрім того, висновок експерта ТПП від 03.11.2014 року №19-09/1913 ґрунтується лише на даних та інформації одержаної від продавця товару - компанії Company S.A., тобто жодний аналіз ринку експертом не проводився. В той же час, відповідь компанії Elison Company S.A. до висновку не долучена. Окрім того, розділі «Зведення результатів» п.8 висновку, експерт відділу оцінки вказав, що експерт при проведенні розрахунків з припущення, що надана замовником інформація та отримана з джерел інформації, використана в незалежній оцінці є достатньо правдивою, відтак, відповідач зазначив, що наданий декларантом висновок від 03.11.2014 року №19-09/1913 будується виключно на припущеннях.

У наданій митній декларації на ліцензійний склад №14РL303080Е0050189 статистична вартість товару складає 146508 польських злотих (за офіційним курсом євро, встановленим NBP для застосованим для митних цілей у жовтні 2014 року - 4,1899 польського злотого за 1 євро складає 34966,94 євро), що більше за заявлену фактурну вартість товару (29830,44 євро) на 5136,5 євро.

Твердження, що товар постачається на митні склади на території ЄС із заявленням вартості товару в експортній декларацій з ПДВ не відповідає об'єктивним обставинам операції, оскільки, надана декларантом декларація №14РL303080Е0050189 оформлена у режимі ЕХ (експорт). Операції з експорту товарів за межі ЄС оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Крім цього, п.2.2 п.2 Контракту на перевезення вантажів автотранспортом у міжнародному сполучені від 04.11.2013 №27-11/13 передбачено страхування вантажу, однак відповідно до наданої калькуляції транспортних витрат від 31.10.2014 №60 перевізником зазначено, що страхування вантажу не проводилось, а наданий контракт на перевезення вантажів від 04.11.2013 №27-11/13 не скріплений печаткою ТОВ «Ексклюзив-Л».

З врахуванням зібраних доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що митний орган мав законні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскільки надані позивачем документи не підтвердили заявленої митної вартості товару, а також позивачем не наведено належних обґрунтувань на спростування вказаних розбіжностей, тому відповідачем обґрунтовано відмовлено у митному оформленні товарів, задекларованих у митній декларації від 31.10.2014 року №209140000/2014/038007.

Щодо законності застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частин другої та третьої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Доказів наявності у відповідача інформації для застосування інших методів крім резервного суду не надано, як і доказів надання позивачем в ході консультацій таких відомостей.

Відповідачем у графі 33, оскаржуваного рішення - «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості» зазначено підстави та причини застосування саме резервного методу, а саме: Проведено консультації з декларантом згідно із ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів і декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.59 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України), з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 N 4495-VI, розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №14РL303080Е0050189 від 30.10.2014 року.

Відповідачем доведено неможливість застосування у спірних правовідносинах інших методів визначення митної вартості товару, оскільки документами, поданими ТОВ «Ексклюзив-Л» при митному оформлені та додатково на вимогу митного органу, не підтверджено правильності визначення митної вартості ввезеного позивачем товару «Косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях фарби і окислювачі для волосся (не в аерозольній упаковці)», що не дозволило відповідачеві за результатами перевірки заявлених позивачем відомостей визнати заявлену позивачем митну вартість.

Відтак, твердження апелянта про те, що митницею не було доведено факту послідовного застосування методів визначення митної вартості товару судом не приймається, оскільки митницею надано суду вичерпні і переконливі письмові та усні пояснення щодо послідовного застосування нею методів визначення митної вартості та щодо вжиття заходів з отримання необхідної інформації та документів від позивача.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/200245/2 від 05.11.2014 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2014/00583 від 05.11.2014 року, а вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для їх скасування.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятого ним рішення та картки відмови.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Л» області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року у справі №813/8132/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М.Старунський