Ухвала суду № 52684539, 12.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Справа № 876/7070/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Макарика В.Я., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Універсам» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за позовом Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Універсам» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Городоцька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до приватного підприємства «Універсам» в якому просила, з урахуванням уточнень(а.с.52), стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 499091,17 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з рахунків приватного підприємства «Універсам» у банках, обслуговуючих платника податків, на користь місцевого бюджету міста Городок Хмельницької області кошти у розмірі податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 499091 гривня 17 копійок.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції приватне підприємство «Універсам» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що за ПП «Універсам» рахується податковий борг з орендної плати за землю за період з серпня по грудень 2012 року та пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в загальному розмірі - 499 091,17 грн.

Згідно п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Отже, Городоцька МДПІ відповідно до наведеної норми повинна була надіслати відповідачу податкову вимогу про сплату 499 091,17грн податкового боргу.

Статтею 95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, стягнення коштів з рахунків платника у судовому порядку можливе лише після надсилання податковим органом такому платнику податкової вимоги на суму податкового боргу. Однак, Городоцькою МДПІ така податкова вимога не надсилалась.

Тому, апелянт вважає, що підстави для стягнення податкового боргу в сумі 499 091,17грн. з рахунків відповідача відсутні, оскільки Городоцькою МДПІ не надіслано податкову вимогу на суму податкового боргу, а тому звернення з такими позовними вимогами є передчасним.

Судом помилково взялися до уваги податкові вимоги №1/163 від 01.12.2008 року та № 2/23 від 21.01.2009 року, оскільки дані вимоги про сплату податкового боргу є погашені та фактично відкликаними, а тому на суму 499 091,17 грн. необхідно було надіслати окрему податкову вимогу як це передбачено ст. 59 ПК України.

Відповідно до п. 60.1 ст. 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків.

Враховуючи наведене, вважає, що позовні вимоги Городоцької МДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 499 091,17грн. не підлягають до задоволення, так як податковим органом не дотримано порядку стягнення податкового боргу, встановленого статтею 95 ПК України. При цьому Городоцька МДПІ не позбавлена права звернення з такими позовними вимогами після вжиття заходів по стягненню на підставі вказаної вище норми після сплину 60 днів з дня надіслання платнику податкової вимоги.

Крім того, судом фактично не досліджено та не з'ясовано всі обставини справи, не дано оцінку доказам наявним в матеріалах справи, про що свідчить встановлення судом факту несплати ПП «Універсам» за грудень місяць 2012 року орендної плати. Дане твердження суду не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки ПП «Універсам» відповідно до платіжного доручення №40 від 30.01.2013 року повністю сплатило орендну плату за грудень місяць 2012 року в розмірі 124 420,29 грн., відповідно до поданої декларації, як наслідок судом порушено принципи адміністративного судочинства стосовно офіційного з'ясування всіх обставин справи. З вказаного апелянт вважає, що судом взагалі не досліджувались докази додані позивачем до адміністративного позову, оскільки навіть зворотнім боком облікової картки платника підтверджується факт оплати та зарахування орендної плати за грудень місяць 2012 року в розмірі 124 420,29 грн. Крім цього Городоцькій МДПІ ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року по справі №2а/0370/1339/12 заборонено здійснювати зарахування сплачених ПП «Універсам» поточних податкових зобов'язань по орендній платі за землю в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю та пені. Таким чином суд однобічно, без з'ясування всіх обставин справи вирішив справу по суті.

Крім того, апелянт зазначає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. При цьому власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Тобто за законом зобов'язання по сплаті плати за землю може виникнути лише у законного землевласника або землекористувача - особи, яка має правовстановлюючий документ на право власності або користування земельною ділянкою. 10.08.2005 року між Городоцькою міською радою (Орендодавець) та ПП «Універсам» (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 10.08.2005р. З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги те, що вищевказаний договір оренди земельної ділянки є чинним, правомірність його не оспорюється, зобов'язання зі сплати орендної плати за землю виплаває саме з договору оренди. Тому, відповідальність за порушення такого зобов'язання встановлюється загальними нормами цивільного, податкового, іншого законодавства за умови, якщо вона не встановлена договором.

На підставі викладеного просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за ПП «Універсам» рахується податковий борг з орендної плати за землю за період з серпня по грудень 2012 року та пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в загальному розмірі 499091,17 грн., який складається із нарахованих грошових зобов'язань згідно із податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (вхідний № 1069 від 12.12.2012 року) за період серпень - листопад 2012 року в розмірі по 153459,38 грн., за грудень 2012 року в сумі 124420,29 грн., пені в сумі 11253,65 грн., нарахованої за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за період з червня 2012 року по січень 2013 року, з яких сплачено 250420,29 грн., що підтверджується довідкою Городоцької МДПІ Хмельницької області ДПС, розрахунком податкового боргу, зворотнім боком облікової картки платника.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) відповідачу були надіслані податкові вимоги № 1/163 від 04.12.2008 року, № 2/23 від 21.01.2009 року, а також 27.02.2009 року було прийнято рішення № 3 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, п. 38.1 ст. 38 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. У відповідності до вимог пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на викладене, оскільки за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю за період з серпня по грудень 2012 року та пені в загальному розмірі 499091,17 грн., щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду доказів його сплати, то суд першої інстанції підставно вважав, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства «Універсам» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по справі № 803/576/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.Я.Макарик

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 16.10.2015 року