Ухвала суду № 52684522, 12.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р. Справа № 876/10503/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Мартинишин Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року у справі № 2а/0370/2048/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фарка» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарка» звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2011 року № 0000062302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 157896 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам законодавства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року позовні вимоги задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Луцька об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Волинській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно запереченням на позовні вимоги, зазначаючи при тому, що судом першої інстанції безпідставно не були взяті до уваги доводи Луцької ОДПІ з наведенням факту, що в процесі розгляду первинної скарги ТзОВ «Фарка» з'ясовано, що на підставі виявлених порушень та відповідно до акту перевірки від 02.09.2010 року № 5109/23-2/35128786 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 року № 0000672301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Зазначене податкове повідомлення-рішення ТзОВ «Фарка» оскаржено в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано. Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2014 року (К/800/48857/14) відкрито провадження за касаційною скаргою Луцької ОДПІ. Таким чином, до вирішення в судовому порядку правомірності донарахування Луцькою ОДПІ податку на додану вартість, не підтверджений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкових декларацій з ПДВ за травень, червень, липень 2009 року та січень 2010 року в сумі 157896 грн. ТзОВ «Фарка» не мало права заявляти в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ "Фарка" є суб'єктом господарської діяльності. За результатами проведеної Луцькою ОДПІ позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Фарка" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 157896 грн за червень 2010 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2009 року по 31.01.2010 року, за результатами якої складено акт від 28.01.2011 року № 350/23-3/35128786, яким зафіксовано порушення вимог абз. "а" пп. 7.7.2, абз. "б" пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТзОВ "Фарка" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у червні 2010 року на суму 157896 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062302/0 від 17.02.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 157896 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано первинну скаргу від 03.03.2011 року № 03/11 Державній податковій адміністрації у Волинській області. За наслідками адміністративного оскарження було прийнято рішенням від 04.05.2011 року, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу без задоволення.

12.05.2011 року ТзОВ "Фарка" повторно подало скаргу № 12/11 Державній податковій службі України. Рішенням від 14.07.2011 року № 12670/6/25-0115 про результати розгляду скарги Державна податкова адміністрація України залишила без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2011 року № 0000062302/0, оскаржив його у судовому порядку.

Як слідує з матеріалів справи, що 20.07.2010 року ТзОВ "Фарка" подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, відповідно до якої позивачем було задекларовано до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів 157896 грн. ПДВ.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.07.2010р.) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 157896,00 грн, що складається з сум ПДВ, які виникли у таких звітних періодах: травень 2009р. - 4901 грн, червень 2009р. - 63860 грн, липень 2009р. - 65147 грн, січень 2010р. - 23988 грн.

Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.07.2010 року) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 157896 грн. Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальником таких товарів (послуг) - 157896 грн, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 157896 грн.

З акта перевірки від 28.01.2011 року № 350/23-3/35128786 вбачається, що ТзОВ "Фарка" до рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року включило залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкових декларацій з ПДВ за травень, червень, липень 2009 року та січень 2010 року в сумі 157 896,00 грн., який попередньою перевіркою, результати якої оформлено актом від 02.09.2010 року № 5109/23-2/35128786, не підтверджений та у вищезазначених звітних періодах донараховано податок на додану вартість.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Згідно положень пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом встановлено, що плановою перевіркою ТзОВ "Фарка" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, результати якої оформлено актом від 02.09.2010 року № 5109/23-2/35128786, встановлено завищення ТзОВ "Фарка" податкового кредиту за звітні періоди з жовтня 2008 року по липень 2009 року та січень 2010 року на загальну суму 4688718 грн, внаслідок чого за наслідками перевірки донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 4500503 грн, в тому - за жовтень 2008р. - 508282 грн, за листопад 2008р. - 717369 грн, за грудень 2008р. - 649258 грн, за січень 2009р. 198404 грн, за лютий 2009р. -128050 грн, за березень 2009р. - 246991 грн, за квітень 2009р. - 470262 грн, за травень 2009р. - 352292 грн, за червень 2009р. - 516722 грн, за липень 2009р. -139334 грн, за вересень 2009р. 327168 грн, за жовтень 2009р. - 115058 грн, за листопад 2009р. - 66933 грн, за грудень 2009р. 4420 грн, за січень 2010р. - 28628 грн, за лютий 2010р. - 20995 грн, за березень 2010р. 10337 грн, завищено від'ємне значення різниці між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі акту перевірки від 02.09.2010 року № 5109/23-2/35128786 Луцькою ОДПІ 14.09.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6750754,50грн (в тому числі, за основним платежем - 4500503грн, за штрафними (фінансовими) санкціями -2250251,50грн). Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, проте первинна та повторна скарги були залишені без задоволення, після прийняття рішення ДПА у Волинській області про результати розгляду повторної скарги, Луцькою ОДПІ прийнято та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення від 15.11.2010 року № 0000672301/2, яким раніше визначені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість залишені без змін.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 02 вересня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від15.11.2010 року № 0000672301/2. Дана постанова набрала законної сили.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, що на веб-ресурсі http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1 за реєстраційним № 44649795 наявна ухвала Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2015 року у справі № К/800/48857/14, з гідно якої касаційна скарга Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області відхилена, а постанова Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2011р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014р. у справі № 2а-3494/10/0370 за позовом ТзОВ «Фарка» до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення залишені без змін.

За правилами частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином суд апеляційної інстанції зазначає, що наведеними вище судовими рішення підтверджено правомірність включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.05.2009 року по 31.01.2010 року, тому бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів заявлене позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає. З огляду на це апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року у справі № 2а/0370/2048/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

Н.Г. Левицька

Повний текст виготовлено 13.10.2015р.