Ухвала суду № 52684376, 21.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8799/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Міністерства освіти і науки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державна казначейська служба України про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У 2013 році позивач - Державне підприємство «Придніпровська залізниця» - звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- зобов'язати Міністерство освіти і науки України розробити бюджетний запит з пропозицією та відповідним обґрунтуванням щодо виділення бюджетних коштів у сумі 16 645725,38 грн. для компенсації витрат Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пов'язаних з наданням студентам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом за 2012 рік для подання Міністерству фінансів України та подальшого включення до проекту Державного бюджету України;

- зобов'язати Міністерство фінансів України включити бюджетний запит Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України з пропозицією та відповідним обґрунтуванням щодо виділення бюджетних коштів у сумі 16 645725,38 грн. до проекту Державного бюджету України для компенсації витрат Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пов'язаних з наданням студентам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом за 2012 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 31 жовтня 2013 року, у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2015 року позовні вимоги задоволено частково:

- зобов'язано Міністерство освіти і науки України розробити бюджетний запит з пропозицією та відповідним обґрунтуванням щодо виділення бюджетних коштів у сумі16 645725,38 грн. для компенсації витрат Державного підприємства "Придніпровська залізниця", пов'язаних з наданням студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом за 2012 рік для подання Міністерству фінансів України та подальшого включення до проекту Державного бюджету України.

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідачем - Міністерством освіти і науки України - подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - Державний підприємством «Придніпровська залізниця» та відповідачем - Міністерством освіти і науки України укладено договір про розрахунки за надані послуги по перевезенню залізницею студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних закладів від 09.02.2012р. №ПР/Л-12117/НЮдч.

Зазначений Договір укладений на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1999 року № 541 «Про затвердження Порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському і приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України».

Предметом даного Договору є взаємовідносини сторін щодо відшкодування Міністерством освіти і науки України Державному підприємству «Придніпровська залізниця» збитків за використання пільгового тарифу на перевезення залізничним транспортом студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів (у розмірі половини вартості квитка).

Відповідно до п. 2.1.1 вказаного Договору, Залізниця здійснює перевезення студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів в рахунок передбачених бюджетом асигнувань у загальних і плацкартних вагонах, приміського і міжміського сполучення за умови придбання студентами та учнями проїзних документів (квитків) з оплатою 50 відсотків їх вартості.

Згідно з п. 2.2.1, 2.2.3 Договору, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України зобов'язується під час складання Державного бюджету України вносити пропозиції про передбачення окремим рядком кошти на витрати, пов'язані з наданням студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом в 2012 році не нижче фактично виконаних перевезень у минулому році; зобов'язується при наявності заборгованості перед Залізницею станом на 31 грудня 2012 року, включити розмір заборгованості у склад проекту кошторису та бюджетних запитів Державного бюджету України на 2013 рік.

Згідно пункту 3.3 Договору Міністерство здійснює перерахування Залізниці коштів, передбачених на компенсаційні виплати, у п'ятиденний строк після надходження їх з Державного бюджету на власні рахунки міністерства.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, протягом 2012 року позивачем здійснено перевезення студентів та учнів професійно-технічних закладів за пільговим тарифом на загальну суму 22 193 725,38 грн.

Проте, відповідачем - Міністерством освіти і науки України було оплачено лише 5 548 000,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» для учнів і студентів денної форми навчання загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів державою гарантуються протягом року пільги на проїзд по території України залізничним, водним, автомобільним, міським (крім таксі) транспортом. Відповідні кошти передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком. Порядок надання зазначених пільг визначається Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть встановлювати порядок надання пільг на проїзд учнів і студентів у місцевому пасажирському транспорті і передбачати відповідні видатки з місцевих бюджетів.

Згідно з п.4 Порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів у міському й приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №541 від 05 квітня 1999 року, кошти на пільговий проїзд студентів та учнів у міському транспорті передбачаються у відповідних місцевих бюджетах, у приміському і міжміському автомобільному транспорті - у кошторисах доходів і видатків навчальних закладів, у залізничному транспорті - централізовано у державному бюджеті для МОНмолодьспорту.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач має право на отримання компенсації витрат пов'язаних з наданням студентам вищих навчальних закладів І - ІV рівня акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом.

Міністерство освіти і науки України не є юридичною особою, що отримує прибуток від своєї діяльності та самостійно ним розпоряджається, а є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України і не може провести розрахунок по своїх зобов'язаннях на суму, більшу, ніж його профінансовано у відповідному році (в межах видатків на конкретні цілі).

Чинним законодавством України не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов'язання за укладеним договором, однак, це не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань за укладеним договором.

Проте, як вже зазначалось раніше, кошти на пільговий проїзд студентів та учнів у залізничному транспорті передбачаються саме централізовано у державному бюджеті для Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до п. 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України від 25 квітня 2013 року № 240/2013, МОН України відповідно до покладених на нього завдань погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, готує в межах повноважень висновки і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, відповідно до вимог інструкції з підготовки бюджетних запитів, з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у терміни та порядку, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Також, приписами ст. 36 Бюджетного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, на предмет його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу, у тому числі на підставі звітів про виконання паспортів бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, член Кабінету Міністрів України, відповідальний за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особа, яка виконує його обов'язки, приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.

У ч. 3 ст. 36 Бюджетного кодексу України зазначено, що на основі аналізу бюджетних запитів, що подаються відповідно до статті 35 цього Кодексу, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, готує проект закону про Державний бюджет України.

Частиною 4 ст. 36 зазначеного вище кодексу встановлено, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, під час підготовки проекту Державного бюджету України розглядає та вживає заходів для усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів. Якщо узгодження не досягнуто, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, додає свій висновок з неузгоджених питань до зазначеного проекту, який подається Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів дійшла висновку, що по включенню сум заборгованості до проекту Державного бюджету України на наступний рік має передувати визначена чинним законодавством процедура, кожні етапи якого виконуються конкретно-визначеним органом державної влади в межах його дискреційних повноважень, в якій суд не має права втручатися.

Відповідач - Міністерство освіти і науки України - посилається на бюджетний запит видатків за бюджетною програмою КВКВК 2201200, відповідно до якого на пільговий проїзд студентів та учнів у залізничному транспорті на 2013 рік «Укрзалізницею» визначено потребу в сумі 202,6 млн. гривень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні підтвердження щодо включення Міністерством освіти і науки України до бюджетних запитів коштів саме за витрати, фактично понесені позивачем - Державним підприємством «Придніпровська залізниця», пов'язаних з наданням пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом за 2012 рік.

Міністерство освіти і науки України посилається на лист Міністерству фінансів від 04 травня 2012 року №1/12-2884, лист Міністерству інфраструктури України та «Укрзалізниці» від 26 липня 2012 року №10/1-610, щодо подання бюджетних запитів до проекту Державного бюджету України на 2013 рік.

Проте, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на зазначені листи, оскільки матеріалами справи не підтверджуються дії Міністерства освіти і науки України щодо включення до бюджетних запитів коштів за витрати, фактично понесені позивачем - Державним підприємством «Придніпровська залізниця», пов'язаних з наданням пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учням професійно-технічних навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом за 2012 рік, під час формування проекту відповідного бюджету на наступний рік, тобто на 2013 рік.

Відповідно до абз. 3 п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства фінансів України включити бюджетний запит Міністерства освіти і науки України з пропозицією та відповідним обґрунтуванням щодо виділення бюджетних коштів у сумі 16 645725,38 грн. до пропозиції проекту Державного бюджету України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства освіти і науки України розробити бюджетний запит з пропозицією та відповідним обґрунтуванням щодо виділення бюджетних коштів у сумі16 645725,38 грн. для компенсації витрат Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пов'язаних з наданням студентам вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів пільгового проїзду залізничним транспортом за 2012 рік для подання Міністерству фінансів України та подальшого включення до проекту Державного бюджету України.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22.10.2015

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.