Постанова № 52684163, 06.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2015 рокусправа № 804/11817/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.

за участю представників:

позивача: - Савченко Г. В. (виписка №690878)

відповідача: - Лашкун А. І. (дов. від 27.08.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу приватного підприємства фірма «МГТ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року

у справі № 804/11817/13-а

за позовом приватного підприємства фірми «МГТ»

до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 №№000022210, 000032210,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма «МГТ» звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо формування податкових повідомлень-рішень №000022210 від 22.03.2013 та №000032210 від 22.03.2013. Скасувати податкові повідомлення рішення від 22.03.2013 №000022210, №000032210.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновку податкового органу, що вчинені між позивачем та ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок з огляду на ненадання контрагентами позивача до перевірки бухгалтерських, податкових документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з постачальниками, внаслідок чого відсутній об'єкт оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період 2010-2013 р.р. Інформація, відображена щодо контрагентів позивача, не відповідає фактичним обставинам, спростовується рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 у справі № 804/1440/13-а.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що Західно-Донбаська ОДПІ дійшла правомірного висновку про не підтвердження заявлених позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, які сформовані за господарськими відносинами з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор», з огляду на відсутність документів, що можуть підтвердити факт перевезення товару, а отже і реальність проведення господарських операцій між позивачем та постачальниками (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів вантажного автомобіля). Також суд зазначив, що під час розгляду справи по суті позивачем на підтвердження своєї правової позиції не надано жодного доказу своєї господарської діяльності з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 по 31.01.2013, а лише посилався на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 у справі № 804/4077/13-а як на без спірний доказ.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначає, що судом не враховано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 у справі № 804/4077/13-а, визнані протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі складення акту перевірки та з коригування податкової звітності ПП фірми «МГТ» та зобов'язано податковий орган відновити показники податкової звітності позивача. Всупереч висновкам суду у справі № 804/4077/13-а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі коректировки відповідачем податкової звітності позивача, не скасовані.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ПП фірми «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ТОВ «Старт-Д» (код за ЄДРПОУ 32694059) та ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.01.2010 по 31.01.2013, за результатами якої складено акт №72/22-1/20257864 від 07.03.2013 (а.с.164).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму - 253544,43 грн., а саме: 3 кв. 2012 року - в розмірі 253544,43 грн. (по контрагенту ТОВ «Матадор» в розмірі 241457,99 грн., ТОВ «Старт-Д» в розмірі 12086,44 грн.); п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, а саме: завищено розмір податкового кредиту в сумі 201225,74 грн.: за серпень 2012 року - 48800,00 грн., за вересень 2012 року -152425,74 грн., що призвело до порушення пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та заниження суми ПДВ до сплати в бюджет з декларації з ПДВ.

Під час перевірки відповідачем використано автоматизовані бази даних податкового органу, матеріали актів перевірок:

№ 7203/224/32694059 від 21.12.2012 фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Старт Д» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012;

№ 7200/224/31820299 від 21.12.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» за період з 01.0.12011 по 31.12.2012.

Виходячи з даних актів, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Старт Д» та ТОВ «Матадор» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту та валових витрат у ТОВ «Старт Д» та ТОВ «Матадор» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Також податковим органом надано оцінку поданим позивачем до перевірки документів, встановлено, що до перевірки не надано передбачені договорами з ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт Д» свідоцтва про походження товару (дизельне паливо, автошини), сертифікати якості, товарно-транспортні накладні. Крім того поставка товару відбувалась раніше, ніж встановлені строки дії договорів.

З огляду на наведені обставини, податковий орган зазначив в акті перевірки, що за відсутності факту придбання або продажу товару або в разі якщо товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть використовуватись для цілей оподаткування податком на прибуток, податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але не достовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем розміру податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень, вересень 2012 року в загальному розмірі 201225,74 грн.

Стосовно правомірності визначення податку на прибуток, податковий орган зазначив в акті перевірки, що виходячи з наведених вище обставин, спростовано правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Старт Д» і ТОВ «Матадор», тому фактично використаний товар в господарській діяльності був отриманий позивачем від невстановлених осіб, тобто повинен бути включений до складу валового доходу як безоплатно отриманий товар.

Приймаючи до уваги, що суми по операціях з переліченими вище підприємствами позивачем не були включені до складу валових витрат за 2012 рік, суть виявленого відповідачем порушення правил оподаткування податком на прибуток полягає у заниженні валового доходу на суму отриманого доходу від невстановлених осіб у розмірі 1207354,44 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 253544,43 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№000032210 від 22.03.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 316930,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 253544 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 63386 грн.;

№000022210 від 22.03.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 301839,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 201226 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 100613 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність висновків податкового органу.

Спірним в межах даної справи є питання визначення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість означеними вище податковими повідомленнями-рішеннями.

Стосовно твердження позивача про протиправність податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що адміністративним судом у справі № 804/4077/13-а встановлена протиправність дій податкового органу з коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що були здійснені на підставі акту перевірки від 07.03.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно норм Податкового кодексу України коригування показників податкової звітності платника податків в АІС на підставі акту перевірки такого платника податку не має наслідком визначення податковим органом сум грошового зобов'язання відповідно до ст.54 Податкового кодексу України, отже суд першої інстанції вірно зазначив, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 у справі № 804/4077/13-а не є безспірним доказом протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.81), суд першої інстанції ухвалою від 03.09.2014 запропонував позивачу надати в судове засідання належним чином оформлені докази на підтвердження своєї правової позиції відповідно до предмету спору, проте, докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судом, як того вимагає ч.5 ст.11 КАС України, не витребувані.

Для з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, апеляційний суд, керуючись наданими ст.195 КАС України повноваженнями, розглядаючи апеляційну скаргу, вважає за необхідне надати оцінку іншим доказам, в тому числі, додатково наданих позивачем та зібраних апеляційним судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, та обставинам, що стосуються питання прийняття відповідачем оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень, висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства в частині податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до п. 135.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно визначення, наведеного у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, згідно якому первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Матадор» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу від 22.06.2012 №180, від 178 від 31.08.2012, за умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар (дизельне паливо) у кількості, встановленої договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлену договором грошову суму.

Ціна товару включає вартість товару, упаковку, витрати з його доставки на місце зберігання та по зберіганню на складі Продавця, оформлення необхідної документації, а також витрати по страхуванню та транспортуванню товару до місяця призначення. Відповідно до п.5.1 договорів грошові кошти за проданий товар перераховуються на розрахунковий рахунок Продавця у строк до 31.12.2012 після поставки товару на склад Покупця. Товар відвантажується на адресу Покупця (вантажоодержувача), визначений Покупцем, автомобільним транспортом.

Також, 31.08.2012 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Матадор» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №183, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар (автошини) у кількості, встановленої договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлену договором грошову суму. Відповідно до п.5.1 договору грошові кошти за проданий товар перераховуються на розрахунковий рахунок Продавця у строк до 31.12.2012 після поставки товару на склад Покупця. Товар відвантажується на адресу Покупця (вантажоодержувача), визначений Покупцем, автомобільним транспортом.

Фактичне виконання наведених вище договорів підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними № 775 від 22.06.2012 на загальну суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., № 873 від 11.07.2012 на загальну суму 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7500,00 грн., №456 від 30.09.2012 на загальну суму 441600,00 грн., в т. ч. ПДВ 73600,00 грн., №563 від 31.08.2012 на загальну суму 210000,00 грн., в т. ч. ПДВ 35000,00 грн., №457 від 30.09.2012 на загальну суму 320400,00 грн., в т. ч. ПДВ 53400,00 грн., №562 від 31.08.2012 на загальну суму 82800,00 грн., в т. ч. ПДВ 13800,00 грн.; рахунками-фактурами №6569 від 30.09.2012, №6568 від 30.09.2012, №5811 від 31.08.2012, №5812 від 31.08.2012; накладними № 5887 від 22.06.2012, № 5888 від 11.07.2012, №6569 від 30.09.2012, №6568 від 30.09.2012, №5811 від 31.08.2012, №5812 від 31.08.2012, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

11.04.2012 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Старт-Д» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №151, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар (дизельне паливо) у кількості, встановленої договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлену договором грошову суму. Відповідно до п.5.1 договору грошові кошти за проданий товар перераховуються на розрахунковий рахунок Продавця у строк до 31.12.2012 після поставки товару на склад Покупця. Товар відвантажується на адресу Покупця (вантажоодержувача), визначений Покупцем, автомобільним транспортом.

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними №847 від 24.05.2012 на загальну суму 25000,00 грн., в т. ч. ПДВ 4166,67 грн., №710 від 11.04.2012 на загальну суму 32554,42 грн., в т. ч. ПДВ 5425,74 грн.; рахунками-фактурами №2661 від 24.05.2012, №702 від 11.04.2012; накладними №702 від 11.04.2012, №2661 від 24.05.2012.

За наданими представником позивача до перевірки письмових пояснень доставка дизельного палива від цих підприємств виконувалась транспортом постачальника згідно договорів, де в ціну товару включались транспортні витрати. Розвантаження проводилося силами бензовозів постачальника за допомогою шлангу на території продбази ПП фірми «МГТ» за адресою: вул. Шосейна, 34, м. Павлоград, на якій знаходяться ємності на 50000 л. Паливо використовувалось для виконання робіт при експлуатації парка ПП фірми «МГТ» автомобілів, машин і механізмів (для здійснення статутної діяльності підприємства).

Факт придбання позивачем означеного вище товару (дизельного палива, автошин) та використання у власній господарській діяльності позивача матеріалами справи не спростовується, відповідачем не заперечується.

Висновок про відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Старт Д» та ТОВ «Матадор» зроблений податковим органом з огляду на зафіксовані у відповідних актах перевірок вказаних вище контрагентів позивача обставини (в акті № 7203/224/32694059 від 21.12.2012 стосовно ТОВ «Старт Д», в акті № 7200/224/31820299 від 21.12.2012 стосовно ТОВ «Матадор»).

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на акт перевірки іншого платника податків, яким встановлено порушення податкового законодавства, а також іншу інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Виявлені податковим органом та зафіксовані у відповідних актах перевірки обставини щодо контрагентів позивача не є беззаперечними доказами порушення податкового законодавства як позивачем, так і його контрагентами.

Апеляційним судом враховуються роз'яснення, наведені у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Згідно даному Листу оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені докази, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару меті та задачам діяльності позивача, збитковості таких операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару (дизельного палива, автошин), фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

З огляду на викладене, податковий орган дійшов помилкового висновку про не підтвердження позивачем факту отримання товару саме від ТОВ «Старт Д» та від ТОВ «Матадор».

Крім того, слід зазначити, що не заперечуючи проти факту отримання позивачем товару та використання його у власній господарській діяльності, та одночасно надаючи отриманому товару статусу безоплатно отриманого, відповідач фактично керувався припущеннями, зробленими без належної оцінки первинних документів в їх сукупності та даних бухгалтерського обліку, не встановив природи спірних господарських операцій як вчинених виключно на безоплатній основі.

Посилання податкового органу на відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування товару, придбаного у контрагентів ТОВ «Матадор» та ТОВ «Старт-Д», не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки обов'язок поставки придбаного товару на адресу Покупця за умовами укладених договорів покладається виключно на ТОВ «Матадор» та ТОВ «Старт-Д» як Продавців, а відтак документи щодо транспортування товару повинні знаходитись виключно у наведених вище контрагентів, а не у позивача.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правовідносини, що склались між позивачем та його контрагентами ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт-Д» і відображені в акті перевірки від 07.03.2013, були предметом судового дослідження в межах адміністративної справи № 804/4077/13-а.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 у вказаній справі, що набрала законної сили, встановлено, що складені первинні документи на підтвердження виконання договорів купівлі-продажу між позивачем та ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт-Д», № 151 від 11.04.2012, № 180 від 22.06.2012, № 178 від 31.08.2012, № 183 від 31.08.2012, засвідчили, що ПП фірма «МГТ» отримувало товар від ТОВ «Матадор» та ТОВ «Старт-Д» та в подальшому реалізувало покупцеві - ЦЗФ «Павлоградська», транспортування товару відбувалось силами та засобами постачальників товару - ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт-Д»; складені контрагентами позивача первинні документи підтверджують факт здійснення поставок; ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт-Д» зареєстровані платниками ПДВ та виписані ними податкові накладні відповідають затвердженій формі та мають всі необхідні реквізити.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції, не беручи до уваги вказане вище судове рішення, помилково виходив з того, що оскільки справа № 804/4077/13-а та дана справа № 804/11817/13-а мають різні предмети, рішення у справі № 804/4077/13-а не має преюдиціального значення.

Визначені ч.1 ст.72 КАС України підстави для звільнення від доказування - встановлення судовим рішенням в іншій справі певних обставин - не містять такої обов'язкової умови як пов'язаність справ предметом спору.

Отже, зважаючи на той факт, що відносини, що виникли між позивачем та ТОВ «Матадор» й ТОВ «Старт-Д», оформлені належним чином складеними первинними документами, їх реальність підтверджена матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про протиправність визначення відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства фірма «МГТ» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі № 804/11817/13-а скасувати, прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №000032210 від 22.03.2013, №000022210 від 22.03.2013.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко